Постанова

від 16.05.2014 по справі 810/2406/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2014 року №810/2406/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича (далі - відповідач), в якій позивач просить:

1) визнання протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича від 08.02.2014 №10760090;

2) зобов'язати Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2014 за реєстраційним номером 5271162 щодо державної реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію права власності на Квартиру, на підтвердження чого надав всі необхідні документи, однак відповідач спірним рішенням відмовив у реєстрації права власності з посиланням на ту обставину, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Позивач вважає вказане рішення неправомірним у зв'язку з неправильним застосуванням норм чинного законодавства, що, на думку позивача, перешкоджає виконати встановлений законом обов'язок щодо реєстрації права на нерухоме майно, та унеможливлює реалізацію прав позивача, як власника квартири, на вільне розпорядження таким майном.

Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

12.01.2006 між ТОВ «Облбудінвест», код за ЄДРПОУ 32606989, (Сторона 1) та ОСОБА_1 (сторона 2) укладено договір №22/Т (зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 19.06.2009, відповідно до умов якого Сторона 2 купує, а Сторона 1 продає майнові права на житлове приміщення у багатоквартирному житловому будинку, що будується за адресою АДРЕСА_1 (п. 1.1 договору). Характеристика квартири, майнові права на яку передаються: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 43,80 кв. м., розташована на 4-му поверсі, у будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1. (п. 1.2 договору). По закінченню повного циклу будівельних робіт Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає по акту прийому-передачі приміщення, а саме однокімнатну квартирАДРЕСА_1, загальною площею 43,80 кв.м., розташовану на 4-му поверсі у житлового будинку за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 (п. 3.1 договору). Оформлення права власності у встановленому законодавством порядку проводиться Стороною 2 при організаційному сприянні Сторони 1 (п. 3.3 договору).

Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №69/44 від 24.03.2009 затверджено акт державної технічної комісії від 12.12.2008 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 173-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 ТОВ «Облбудінвест», код за ЄДРПОУ 32606989.

Вказаний акт був зареєстрований 07.04.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю за №88-04/09.

19.06.2009 між ТОВ «Облбудінвест», код за ЄДРПОУ 32606989, та ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі житлового приміщення, відповідно до якого остання прийняла приміщення, а саме квартируАДРЕСА_1 з одною житловою кімнатою, житловою площею 19,30 кв. м. загальною площею 43,80 кв. м., розташовану на 4-му поверсі житлового будинку за адресою: Київська область, АДРЕСА_1.

Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за параметрами запиту «юридична особа, код ЄДРПОУ 32606989», даний реєстр містить обтяження за реєстраційним номером 12331289 про арешт нерухомого майна, внесений 28.03.2012 на підставі постанови старшого державного виконавця ВДВС Бордянського РУЮ Кудрановського Ю.В. від 28.02.2012 №30147187, відповідно до якого об'єктом обтяження є все майно, що належить власнику - ТОВ «Облбудінвест», код за ЄДРПОУ 32606989.

31.01.2014 листом ВДВС Бородянського РУЮ №104/1 від 31.01.2014 позивачу повідомлено про те, що відповідно до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (дільниця №1 - зона обслуговування смт. Бородянка, с. Дружня) встановлено відсутність у відділу ДВС виконавчих документів щодо арешту майна ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1; відділом ДВС Бородянського РУЮ арешт на вищевказане майно не накладався.

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка була прийнята 03.02.2014 за реєстраційним №5271162 щодо державної реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

За результатом розгляду вказаної заяви 08.02.2014 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотним А.В. прийнято рішення №10760090 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Підставою для прийняття вказаного рішення визначено те, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених для цього майна.

Як на підставу для такого рішення державний реєстратор послався на статтю 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV, абзацом першим статті 1 якого визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами частин першої-другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до положень статті 8 зазначеного Закону орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень визначені статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Так, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

За приписами частини 2 цієї ж статті державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Процедуру ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - Порядок), яким встановлено наступне.

Під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про:

- нерухоме майно;

- право власності та суб'єкта цього права;

- інші речові права та суб'єкта цих прав;

- іпотеку та суб'єкта цього права;

- обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав (пункт 10 Порядку).

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється: для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи та податковий номер (пп. 1 п. 11 Порядку).

Після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування (пункт 15 Порядку).

На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор відкриває розділ Державного реєстру прав та вносить записи до Державного реєстру прав (пункт 16 Порядку).

Як було зазначено вище, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало встановлення відповідачем факту подачі заяви про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених для цього майна.

Відповідно до положень частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

При цьому частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

ТОВ «Облбудінвест» (Забудовник) у встановленому законом порядку права власності на Квартиру не реєструвало, тобто не є власником цього новоствореного нерухомого майна.

Отже, запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 12331289, яким накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ «Облбудінвест», код за ЄДРПОУ 32606989, який внесений 28.03.2012, не розповсюджується на Квартиру.

Наведене дає підстави для висновку про те, що відповідач, приймаючи спірне рішення, неправомірно застосував положення пункту 5 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до положень частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності викладені норми та обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи рішення від 08.02.2014 №10760090, діяв за відсутністю правових підставі.

З огляду на викладене, враховуючи, що у ході судового розгляду справи судом встановлено факт протиправності рішення відповідача щодо відмови у державній реєстрації права власності на квартиру, беручи до уваги характер спірних правовідносин та з метою належного способу захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2014 за реєстраційним номером 5271162 щодо державної реєстрації права власності на Квартиру.

За таких обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича від 08 лютого 2014 року №10760090.

Зобов'язати Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 лютого 2014 року за реєстраційним номером 5271162 щодо державної реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.