Рішення

від 17.06.2014 по справі 909/582/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р. Справа № 909/582/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив", вул. Щолківська,8, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400; вул. Чероноармійська, 57/3, м. Київ, 03006;

до відповідача: Державної установи "Івано-Франківський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України", вул. Шевченка, 4, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 158200 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: представники не з'явилися;

Від відповідача: Погоріла С. П. - юрисконсульт, довіреність (№ 32 від 16.06.14).

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державної установи "Івано-Франківський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України" про стягнення 158200 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду клопотання вих. № 499 від 13.06.14 (вх.№9381/14 від 16.06.14) в якому просить здійснити розгляд справи без участі представника позивача, а також зазначає про підтримання позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав суду відзив на позовну заяву вих. № 05.4-4/908/14 від 16.06.14 (вх.№9536/14 від 17.06.14), в якому зазначає про визнання позовних вимог в повному обсязі. Зазначає про те, що заборгованість виникла у зв'язку з бюджетним фінансуванням установи відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.12.13 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" та Державною установою "Івано-Франківський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України" укладено договір поставки №2464.

У відповідності до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити 26.51.1. Прилад для вимірювання електричних величин і йонізованого випромінювання (Вимірювач рівнів електромагнітних випромінювань з 2 антенами/держповірка) в асортименті, кількості, комплектності та по цінам згідно видаткових накладних та рахунків, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1. договору, якщо інше не буде вказано в специфікаціях або рахунках, поставка продукції має бути здійснена в строк, що не перевищує 10 днів від отримання позивачем заявки відповідача на поставку продукції.

Згідно п. 2.5. договору, ціна на продукцію встановлюються в гривнях з врахуванням ПДВ та вказується в накладних. Загальна сума договору становить 158200 грн.

Пунктом 2.7. договору встановлено, що оплата продукції здійснюється відповідачем шляхом безготівкового банківського переказ грошових коштів на поточний рахунок позивача. Покупець зобов'язаний здійснити повну оплату продукції в строк, що не перевищує 3 банківських днів з дати поставки продукції.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію (вимірювач рівнів електромагнітних випромінювань ПЗ-41 з 2 антенами/держповірка) на суму 158200 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною: №Х0050439 від 20.12.13.

В порушення договірних умов, відповідач за отриману продукцію не розрахувався, внаслідок чого станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 158200 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, у строк встановлений договором відповідач зобов'язання з оплати за отриману продукцію не виконав, докази сплати боргу суду не подав. Наявність вказаного боргу відповідачем визнається (відзив вих. № 05.4-4/908/14 від 16.06.14 (вх.№9536/14 від 17.06.14)).

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення 158200 грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору поставки №2464 від 20.12.13 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити стягнути з відповідача 158200 грн. боргу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" до Державної установи "Івано-Франківський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України" про стягнення 158200 грн. задовольнити.

Стягнути з Державної установи "Івано-Франківський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України", вул. Шевченка, 4, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 38331800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив", вул. Чероноармійська, 57/3, м. Київ, 03006 (ідентифікаційний код 23522853) 158200 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті) грн. боргу, 3164 (три тисячі сто шістдесят чотири) грн. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.14

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"