Постанова

від 15.06.2009 по справі 5020-5/200-3/055-4/106-7/171-12/033

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/200-3/055-4/106-7/171-12/033

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-5/200-3/055-4/106-7/171-12/033

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"15" червня 2009 р.  11:42                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді Харченко І.А.,

при секретарі Юрчак Л.Л.,

за участю представників:

від позивача - Смирнова Н.Р., довіреність б/н від 30.12.2008, представник,

від відповідача –Булат К.М., довіреність №316/10-004 від 09.06.2008, начальник юридичного відділу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу                               №5020-5/200-3/055-4/106-7/171-12/033 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Снабсервіс” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

Суть спору:  

11.08.2003 Відкрите акціонерне товариство “Снабсервіс” звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення №719 від 21.04.2003.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.08.2003 було порушено провадження у справі №20-5/200.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.10.2003 позов Відкритого акціонерного товариства “Снабсервіс” задоволений, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення  №719  від 21.04.2003  про  визначення  податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 44.519,59грн. визнано недійсним.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2003 у задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя було відмовлено, а рішення господарського суду міста Севастополя від 13.10.2003 у справі №20-5/200 –залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2004 рішення від 13.10.2003 та постанову від 24.11.2003 у справі господарського суду м. Севастополя                  №20-5/200 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.03.2004 справа прийнята до провадження суддею Гоголем Ю.М., з присвоєнням справі №20-5/200-3/055.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24.05.2004 провадження у справі було зупинено до вирішення спорів у справах №20-6/195-5/094, №20-6/196-8/087 і                     №20-6/197-12/081.

У зв'язку з призначенням судді господарського суду міста Севастополя Гоголя Ю.М. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду, розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №17 від 16.02.2007 справу №20-5/200-3/055 було передано до провадження судді Остапової К.А.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.02.2007 справа прийнята до провадження суддею Остапової К.А., з присвоєнням справі №20-5/200-3/055-4/106.

У зв'язку з призначенням судді господарського суду міста Севастополя Остапової К.А. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду, розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №141 від 01.12.2008 справу №20-5/200-3/055-4/106 передано до провадження судді Альошиної С.М.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02.12.2008 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Альошиної С.М. з присвоєнням їй №5020-5/200-3/055-4/106-7/171.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.01.2009 провадження у справі  №5020-5/200-3/055-4/106-7/171 поновлено, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, відкрито провадження у справі, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.02.2009 було закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

02.03.2009 від позивача надійшла заяву про зміну позовних вимог, в якій, позивач на підставі статті 137 КАС України, змінив предмет спору і просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя №719 від 21.04.2003 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 519,59 грн., у тому числі 29 679,72 грн. за основним платежем та 14 839,87 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

21.04.2009 від позивача надійшла заяву про зміну позовних вимог, в якій, позивач на підставі статті 137 КАС України, змінив предмет спору і просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя №719/2/23-1 від 07.08.2003 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 519,59 грн., у тому числі 29 679,72 грн. за основним платежем та 14 839,87 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2009, було оголошено перерву до                                    20 травня 2009 року до 11 години 30 хвилин.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №69 від 19.05.2009 справа №5020-5/200-3/055-4/106-7/171, у зв'язку зі значним навантаженням судді Альошиної С.М. передана до провадження судді Харченко І.А.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.05.2009 справу прийнято до провадження суддею  Харченко І.А. з присвоєнням їй №5020-5/200-3/055-4/106-7/171-12/033.

12.06.2009 від позивача надійшла заяву про зміну позовних вимог, в якій, позивач на підставі статті 137 КАС України, змінив предмет спору і просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя №719/23-1 від 21.04.2003, №719/1/23-1 від 26.05.2003, №719/2/23-1 від 07.08.2003 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 519,59 грн., у тому числі 29 679,72 грн. за основним платежем та 14 839,87 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову  (том 1 арк.с. 36-37).

Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

В період з 17.03.2003 по 16.04.2003 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя (надалі Інспекція) проведена комплексна документальна перевірка з питання дотримання Відкритим акціонерним товариством «Снабсервіс»(надалі ВАТ «Снабсервіс») вимог податкового законодавства за період з 01.01.2000 по 01.01.2003.  За наслідками перевірки складений акт №99\23-123\00470875 від 16.04.2003 (том 1 арк.с. 14-31).

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Снабсервіс»включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів суми ПДВ по податкових накладним, виданим ПП «УкрАзовДон»з 20 лютого по 15 березня 2002 року за №№10,11,13-15 на загальну суму ПДВ 3.062,93грн. (том 1 арк.с.69-73), ПП «Промресурс»з 10 по 29 січня 2002 року за №№25-30 на загальну суму 7.325,16грн. (том 1 арк.с. 64-68), ПП «Укрпродукт-2002»з 24 травня по 17 червня 2002 року за №№32-42 на загальну суму 19.291,63грн. (том 1                      арк.с.74-84), але у зв'язку з тим, що ці податкові накладні видані підприємствами, чия державна реєстрація і свідоцтва платників ПДВ в судовому порядку визнана недійсною з моменту реєстрації і видачі, значить ці податкові накладні не могли бути підставою для включення сум ПДВ в податковий кредит. Через включення вказаних сум ПДВ в податковий кредит платник податків ВАТ «Снабсервіс»занизив податкові зобов'язання по сплаті ПДВ в січні 2002 року на 7.325,16 грн., в лютому 2002 року на 1.660,45грн., в березні 2002 року на 1.402,48грн., в травні  2002 року на 10.112грн., в червні 2002 року на 9.179,53грн.  

На підставі акту документальної перевірки 21.04.2003 Інспекцією прийнято повідомлення-рішення №719, яким  ВАТ «Снабсервіс»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 29 679,72 грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 14.839,87грн., всього 44.519,59грн. (том 1 арк.с. 13).

За результатами розгляду скарг позивача Інспекцією були прийняти податкові повідомлення-рішення №719/1/23-1 від 26.05.2003, №719/2/23-1 від 07.08.2003.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними оскільки на момент укладання угод з ПП «УкрАзовДон», ПП «Промресурс»,                                  ПП «Укрпродукт-2002»ці підприємства були платниками ПДВ.  

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає, що позивачем до податкового кредиту безпідставна віднесена сума згідно податкових накладних, отриманих від                                        ПП «УкрАзовДон», ПП «Промресурс», ПП «Укрпродукт-2002»оскільки реєстрація їх в якості платників ПДВ скасована за рішеннями судів.

Провівши оцінку зібраним по справі доказам суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.25.2 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 01.03.2000 №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за №208/4429, з подальшими змінами та доповненнями, однією з підстав виключення платника податку з Реєстру платників податку на додану вартість і анулювання свідоцтва платника податку є винесення судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту держаної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Згідно п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість реєстрація платника податку на додану вартість дії до дати її анулювання.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент видачі податкових накладних                ПП «УкрАзовДон», ПП «Промресурс», ПП «Укрпродукт-2002»були зареєстровані як платники ПДВ, включені в Реєстр платників ПДВ, їм були привласнені індивідуальні номери платників ПДВ і видані свідоцтва платників ПДВ, які пізніше анулюють.

Так, приватному підприємству «УкрАзовДон»(індивідуальний номер платника ПДВ 316157505672) свідоцтво платника ПДВ за №08164374 було видане 17.08.2001, яке анульовано актом №168 від 30.08.2002, що підтверджується свідоцтвом і актом (том 1 арк.с.131,132).

Приватне підприємство «Укрпродукт-2002»(індивідуальний номер платника ПДВ 318759505682) 26.02.2002 отримало свідоцтво платника ПДВ №08290001, яке анульовано актом №28-013-7-38 від 18.06.2002 з вказівкою дати анулювання 20.06.2002, що підтверджується актом (том 1 арк.с. 128).

Приватне  підприємство «Промресурс» (індивідуальні    номер    платника    ПДВ 313661205636) отримало свідоцтво платника ПДВ за №07580674 26.02.2001, яке анульовано актом від 26.09.2002, що підтверджується актом №122X19-214-10 від 26.09.2002 (том 1 арк.с. 135).

За таких обставинах ВАТ «Снабсервіс»не може нести відповідальність, як за несплату податків ПП «УкрАзовДон», ПП «Промресурс», ПП «Укрпродукт-2002», так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 Закону, відповідають за дотриманням достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону).

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Скасування в судовому порядку державної реєстрації ПП «УкрАзовДон»,                            ПП «Промресурс», ПП «Укрпродукт-2002»не є підставою для визнання недійсними юридично значущих дій, здійснених ним з іншими суб'єктами господарювання, оскільки його контрагенти за договором не можуть нести відповідальність за відсутністю вини.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкції, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду України від 10.06.2003, від 26.09.2006, у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.04.2006 та роз'ясненнях Вищого адміністративного суду України «Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суд України про відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету».

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 статті 71 КАСУ передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки Інспекція не надала доказів та не довела обґрунтованість визначення податкового зобов'язання ВАТ «Снабсервіс», а позивач належним чином виконав свої зобов'язання, вищезазначене дає суду право для висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог позивача. При таких обставинах, позовні вимоги ВАТ «Снабсервіс»підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем та документально підтверджені, присуджуються йому в сумі 3,40 грн. (судовий збір).  

Керуючись ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №719/23-1 від 21.04.2003, №719/1/23-1 від 26.05.2003, №719/2/23-1 від 07.08.2003 про визначення Відкритому акціонерному товариству “Снабсервіс” податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 519,59 грн., у тому числі 29 679,72 грн. за основним платежем та 14 839,87 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУ УДКУ у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Відкритого акціонерного товариства “Снабсервіс”  (99040, м. Севастополь, вул. Ген. Коломійця, 3, ідентифікаційний код 00470875)  судовий збір в розмірі 03,40 грн., сплачений платіжним дорученням №305 від 20.06.2003 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

22.06.2009.

 Розсилка:

1.          ВАТ “Снабсервіс” –99040, м. Севастополь, вул. Ген. Коломійця, 3;

2.          ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя –99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37.