Герб України

Рішення від 22.06.2009 по справі 12/67/1/3

Господарський суд чернігівської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

12/67/1/3

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,   м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“22” червня  2009 року                                                             справа № 12/67/1/3

За позовом: Відкритого  акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль",  

вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

До відповідача: Відкритого  акціонерного  товариства "Чернігівавтодеталь",

пр. Миру, 312, м. Чернігів, 14031

Предмет спору: про стягнення заборгованості 15775920,8 грн.,  

Суддя              Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Литвин В.М. - довіреність № 77 від 10.09.2008 року  представник, був присутнім в судовому засіданні  09.06.09р. та 15.06.09р.

Іллюшко О.М. - довіреність № 42 від 16.11.2006 року  представник, був присутнім в судовому засіданні  18.06.09р. ,

22.06.09р. представники позивача в судове засідання не з”явились

відповідач: Бачурна Н.О. довіреність № 440/01-00 від 09.10.2007 року  представник,

22.06.09р. представник відповідача  в судове засідання не з”явився

Рішення  приймається після оголошених  в судовому засіданні перерв  з 09.06.2009 року по 15.06.2009 року, з 15.06.2009 року по 18.06.2009 року, з 18.06.09р. по 22.06.09р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ  СПОРУ:

          Позивачем було  подано позов про стягнення з відповідача  Відкритого акціонерного товариства  "Чернігівавтодеталь" 13700 000 грн. боргу, 1 028 438 грн. 37 коп. заборгованості по відсотках за період з 27.04.06р. по 25.01.07р. , 52 605 грн. 94 коп. пені за прострочку сплати  відсотків за період з 27.07.06р. по 25.01.07р.  та 994 876 грн. 49 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 27.07.06р. по 25.01.07р., згідно кредитного договору № 010/08/2131 від 15.06.2004 року та Додатку до нього.

          Також позивачем було подано заяву, відповідно до ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України,  про вжиття  заходів  забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все нерухоме і рухоме майно, що належить Відкритому акціонерному товариству "Чернігівавтодеталь", до розгляду спору по суті.

Ухвалою від 31.01.2007 року  було частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення  позову в частині   накладання  арешту на грошові кошти, які належать Відкритому акціонерному товариству "Чернігівавтодеталь" та знаходяться на розрахункових рахунках боржника - Відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтодеталь" в межах ціни позову  та  судових витрат – 15 801 538 грн. 80 коп, а у разі відсутності грошових коштів  накласти арешт на  майно, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Чернігівавтодеталь" в межах ціни позову  та судових витрат - 15 801 538 грн. 80 коп., до розгляду спору по суті.

За клопотанням представника позивача в судовому засіданні здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Представник позивача в поданих 09.06.2009 року письмових поясненнях зазначає, що  01.06.2006 року Голові  Правління  ВАТ „Чернігівавтодеталь”  було направлено претензію № 08-10-02/1-4270 з вимогою дострокового повернення  заборгованості в сумі  13,7 млн. грн. у 30 денний термін та попередження про намір Банку, у разі незадоволення вимоги, вчинити виконавчий напис на Договорі про заставу нерухомого майна та обладнання. 19.07.2006 року  банк  з листом №35-22/585 звернувся до  приватного  нотаріусу  Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. з проханням вчинити виконавчий напис. 24.07.2006 року приватним нотаріусом Назаренко К.В. було вчинено виконавчий напис на Договорі про заставу нерухомого майна та  обладнання, який зареєстрований в реєстрі за №6201.  24.07.2006 року до Департаменту  державної виконавчої служби було подано заяву №35-22/603 про відкриття виконавчого провадження. 03.08.2006 року було відкрито виконавче провадження № 109/11 по примусовому виконанню  виконавчого  напису №6201, вчиненого приватним нотаріусом Назаренко К.В. У зв”язку з скасуванням  02.10.2007 року Вищим господарським судом України  рішення по справі №12/335/16, яким визнано договір  застави недійсним, 25.10.2007 року до Департаменту ДВС  була  направлена заява про відновлення виконавчого провадження та проведення нової оцінки майна. 23.11.2007 року Департаментом ДВС було відновлено провадження  по справі та винесено постанову про призначення нового  експерта для участі у виконавчому провадженні. Згідно висновку  з експертної оцінки майна –адміністративна будівля  та механізований корпус №6 ВАТ „Чернігівавтодеталь”  оцінені на загальну суму 41 077 069 грн.  23.09.2008 року ВАТ „Чернігівавтодеталь” звернулось з позовом до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з вимогою визнання дій незаконними та зобов”язання вчинити дії на що Чернігівський окружний  адміністративний суд   виніс постанову якою частково задовольнив позов та  зобов”язав Департамент ДВС Міністерства юстиції України зупинпти виконавче провадження №109/11. Постанова була оскаржена Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, але справа до розгляду не призначена.19.11.2007 року  Господарським судом Чернігівської області  порушено провадження у справі №4/270 Б/67 Про банкрутство ВАТ „Чернігвавтодеталь” та визнано майнові  вимоги банку  на суму 17342999 грн. 2 0 коп.

В поданому відзиві на позов відповідач просить припинити провадження у справі  про стягнення заборгованості 15 775 920 грн. 80 коп., посилаючись  на те,  що ухвалою господарського  суду Чернігівської області від 18.12.2007 року  було  введено процедуру розпорядження майном.  Після  публікації  в газеті „Голос України”  оголошення про прийняття  протягом  місяця заяв від  кредиторів з грошовими  вимогами  до боржника,   заяви кредиторів  з грошовими вимогами, подані в місячний строк, були розглянуті судом та затверджений реєстр кредиторів ухвалою суду від 04.09.2008 року, куди також увійшли вимоги ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в розмірі 17 342 999,20 грн., з яких 13 700 000,00 грн.  кредитної заборгованості, 3 165 726,68 грн. заборгованості по відсоткам,  417 272,52 грн. пені, 60 000,00 грн. витрат на вчинення виконавчого напису. Дана ухвала господарського суду Чернігівської області по справі № 4/270Б/67/20 від 04.09.2008 року є чинною. 26.05.2009 року  по справі № 4/270Б/67/20 Господарський суд Чернігівської області оголосив ВАТ „Чернігівавтодеталь” банкрутом  та відкрив  ліквідаційну процедуру.

     Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2009 року, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 24 583 251 грн. 10 коп.  з яких: 13700 000 грн. боргу, 4 222 592 грн. 50 коп. заборгованості по відсотках за період з 24.05.04р. по 25.05.09р., 5 321 073 грн. 75 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з  27.07.06р. по 25.05.09р. та 1 339 584 грн. 86 коп. пені за простроку сплати відсотків за період з  01.06.06р. по 25.05.09р.

Відповідач проти заяви  позивача про збільшення позовних вимог не заперечував. Дана заява була прийнята судом, оскільки вона не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї права та  охоронювані законом інтереси і є процесуальним правом сторони.

Позивачем в судовому засіданні 18.06.09р.  були надані розрахунок ціни позову та письмові пояснення до нього.

Відповідач у наданих  доповнення до відзиву на позовну заяву вказує на те, що позивач не мав права, відповідно до ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” штрафні санкції за прострочку повернення як кредиту так і відсотків. Також відповідач просить суд застосувати  до позовних вимог  строки позовної давності , встановлені чинним законодавством.

        Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

         Враховуючи, що позивач збільшив свої позовні вимоги, і заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про збільшення  позовних вимог.

15.06.2004 року між   акціонерним  поштово-пенсійним банком „ Аваль”, правонаступником якого є позивач, згідно п. 1.1 Статуту, зареєстрованого  Національним банком України , 25.09.06р., та  відповідачем   був укладений кредитний договір № 010/08/2131, згідно з умовами якого (п. 1.1. договору)  позивач взяв на себе зобов”язання  відкрити відповідачу (ВАТ „Чернігівавтодеталь”) невідновлювальну кредитну лінію у сумі 13 700 000, 00грн. строком до 24.11.2006 року із сплатою 10 (десяти) відсотків річних. Додатком №1 до договору №010/08/2131 від 15.06.2004 року  було встановлено графік погашення суми кредиту починаючи з 01.01.06р. по 24.11.06р.

Згідно п. 3.2. Договору,  обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється  за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом  нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення  заборгованості за кредитом включно.

Пунктом 3.3 Договору Сторонами встановлено наступний  порядок погашення заборгованості за кредитним договором:

- в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом;

- в другу чергу погашається сума  основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість)

- в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування Кредитором та інше безспірна заборгованість Позичальника за цим договором.

У відповідності із діючим законодавством України забезпеченням цього договору (ст.. 345 ГК України)  є застава адміністративно-побутового корпусу та цеху №6 з обладнанням, що належить ВАТ „Чернігівавтодеталь” і знаходяться за адресою :м. Чернігів, проспект Миру, 312.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 5.1. Договору Банк зобов”язався відкрити  позичальнику позичковий рахунок №20658228 та надавати з нього  позичальнику в безготівковій формі кредитні кошти в межах ліміту  відкритої кредитної лінії за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги кредитора за цим Договором.

           Як свідчать матеріали справи позивач виконав взяті на себе зобов'язання та перерахував відповідачу 24.06.2004 року платіжним дорученням №1 з позичкового рахунку №20658228  на поточний рахунок №26004001154 кредит в сумі  13 700 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 24.06.2004 року, яке додано до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов  кредитного договору № 010/08/2131 від 15.06.2004 року та взятих на себе зобов'язань,  щодо повернення кредиту ,  не виконав і кредит в установлений сторонами строк до 24.11.2006 року не повернув, заборгованість по кредиту становить 13 700 000 грн.

Пунктом  6.1. Договору, передбачено, що відсотки за кредит Позичальник сплачує  щомісячно платіжними дорученнями на рахунок доходів Кредитора №206811466 не пізніше останнього робочого дня  кожного місяця та  остаточно при погашенні кредиту.

За період користування кредитом з 24.06.04р. по 25.05.09р. відповідач зобов”язаний був сплатити відсотки в сумі 6742933 грн. 12 коп., фактично сплачено 1635122,32 грн., заборгованість становить 4222592 грн. 50 коп.

Також як вбачається із матеріалів справи, у зв”язку з порушенням  відповідачем взятих на себе зобов”язань по кредитному договору № 010/08/2131 від 15.06.2004 року щодо графіку погашення кредиту та сплати відсотків , позивач, відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та п.7.4 кредитного  договору , звернувся до нотаріуса за чиненням виконавчого напису щодо дострокового стягнення заборгованості за  рахунок заставного майна.  24.07.06р.  приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. було вчинено виконавчий напис  щодо звернення  стягнення на заставне майно, відповідно до договору  про заставу нерухомого майна  та обладнання  від 24.06.04р. і кредитного договору № 010/08/2131 від 15.06.2004 року,   та за рахунок  коштів  від реалізації зазначеного майна  підлягають задоволенню вимоги банку   в сумі 13700000 грн. боргу по кредиту , 236465 грн. 75 коп.  нарахованих та несплачених відсотків, 417272 грн. 52 коп.  пені за несвоєчасне погашення кредиту , 60000 грн. витрат по вчиненню  виконавчого напису.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5321073 грн. 75 коп. за прострочку повернення кредиту за період з  27.07.06р.  по 25.05.09р. та пеню в сумі 1339584 грн. 86 коп.  за прострочку сплати відсотків за період з 01.06.2006 року по 25.05.08р.

          Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

          Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

          Також  частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено , що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2 кредитного договору  передбачено, що за порушення строків  повернення кредиту,  відсотків за користування кредитом, передбачених  п.п.1.1, 6.2., даного договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми  простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки  Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення –для кредитів, наданих в національній валюті України.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від  19 листопада 2007р. було порушено  справу про банкрутство  відкритого акціонерного товариства „Чернігівавтодеталь” , відповідача  по даній справі, та введено мораторій  на задоволення вимог кредиторів.

30.07.08р. було опубліковано в газеті  „Голос України”  оголошення  про порушення справи про банкрутство .

Ухвалою господарського суду  Чернігівської області від  04.09.08р. у справі  № 4\270б\67  визнано  вимоги кредиторів та затверджено реєстр з вимогами кредиторів, в тому числі і Відкритого  акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 17342999, 20 грн. , які виникли станом на 18.08.08р. по  кредитному  договору № 010/08/2131 від 15.06.2004 року та Додатку до нього та включають в себе 13700000 грн боргу по кредиту, 3165726,68 грн. відсотків за користування кредитом за період з 24.06.04р. по 17.08.08р.  , 417272,52 грн. пені за порушення строку повернення кредиту  та 60000 грн.  витрат за вчинення виконавчого напису. Як зазначено в ухвалі господарського суду  Чернігівської області від  04.09.08р. у справі  № 4\270б\67  сума заборгованості підтверджується кредитним договором та виконавчим написом нотаріуса.

Із наданого  позивачем розрахунку пені вбачається, що сума пені 417272 грн. 52 коп. включає в себе  пеню в розмірі 414159,13 грн. за прострочку повернення кредиту за період з 01.01.06р. по 12.07.06р. та 3113 грн. 39 коп. пені за прострочку сплати відсотків за період з 01.06.06р. по 12.07.06р.

Ухвала суду   у справі про банкрутство про визнання вимог кредиторів та затверджено реєстр з вимогами кредиторів є однією із форм судового рішення.

Оскільки , ухвалою господарського суду  Чернігівської області від  04.09.08р. у справі  № 4\270б\67  про банкрутство  відповідача визнано  вимоги  банку та включені до реєстру кредиторі в сумі 17342999, 20 грн. , які виникли станом на 18.08.08р. по  кредитному  договору № 010/08/2131 від 15.06.2004 року та Додатку до нього та включають в себе 13700000 грн. боргу по кредиту, 3165726,68 грн. відсотків за користування кредитом за період з 24.06.04р. по 17.08.08р.  , 417272,52 грн. пені за порушення строку повернення кредиту, суд доходить висновку , що провадження у справі в частині позовних вимог позивача щодо стягнення 13700000 грн. боргу по кредиту, 3165726,68 грн. відсотків за користування кредитом за період з 24.06.04р. по 17.08.08р.  , 417272,52 грн. пені за порушення строку повернення кредиту підлягає припиненню, оскільки є рішення господарського суду, який в межах  своєї компетенції  вирішив господарський спір  між тими ж сторонами, про той же предмет  і з тих же підстав.

Таким чином, є обґрунтованими і підлягають задоволенню лише вимоги   позивача щодо стягнення  відсотків за користування кредитом  за період з 18.08.08р. по 25.05.09р. в сумі  1056865,82 грн. ( 4222592,50 грн. ( загальна сума заборгованості по відсотках)  - 3165726,68 грн. ( сума відсотків , яка визнана у справі про банкрутство станом на 18.08.08р.).

Враховуючи, що   позивачем 24.07.06р.   було  отримано виконавчий напис щодо  дострокового погашення суми  кредиту, у зв”язку з порушенням відповідачем строків погашення кредиту, то відповідно з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування пені за прострочку  повернення  кредиту припинилось 24.01.07р., оскільки п.10.2  кредитного договору  визначено  порядок нарахування пені, а не період , за який вона нараховується, суд доходить висновку, що  позивачем безпідставно нарахована пеня за прострочку повернення кредиту за період з 25.01.07р. по 25.05.09р.

Виходячи із змісту поняття „ кредитор”, яке  визначено статтею 1 Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , а саме кредитор   -   юридична   або   фізична   особа,  яка  має  у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за  правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів (обов'язкових платежів); Конкурсні кредитори - кредитори за  вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника; до конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження  у  справі про банкрутство, суд доходить висновку , що  банк є  кредитором за вимогами  до боржника в частині стягнення  кредиту в сумі 13700000 грн., які виникли до порушення справи про банкрутство.

За таких обставин,  вимоги  позивача про стягнення  пені за  прострочку повернення кредиту за період з 13.07.06р. по 24.01.07р., у відповідності до п. 2 ст. 14 Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є погашеними, оскільки вказаною нормою , визначено, що  вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Позивач своїм правом щодо заявлення грошових вимог  у справі про банкрутство  в частині стягнення пені  за період з 13.07.06р. по 24.01.07р. за прострочку повернення кредиту не скористався.

Позовні вимоги позивача  щодо стягнення пені в сумі 1339584 грн 86 коп за прострочку сплати відсотків за період з  01.06.06р. по 25.05.09р. підлягають частковому задоволенню в сумі     155940 грн 70 коп       наступних підстав:  

Оскільки , справа про банкрутство  відповідача була порушена  19.11.07р. і судом були визнані вимоги банку щодо стягнення пені  в сумі 3113,39 грн. за період з 01.06.06р. по 12.07.06р.  за прострочку  сплати відсотків, а тому  вимоги  позивача про стягнення  пені за період з 13.07.06р. по 19.11.07р., у відповідності до п. 2 ст. 14 Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є погашеними.

Вимоги позивача щодо нарахування пені  за період з 19.11.07р. по 25.05.09р. за прострочку  сплати відсотків, заборгованість по яких виникла  станом на 19.11.07р. також є безпідставні,  оскільки відповідно до ч. 4 ст.12 Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів  (обов'язкових  платежів).

Вимоги позивача  щодо стягнення відсотків за користування кредитом  за період з 19.11.07р. по 25.05.09р.,   виходячи із змісту поняття поточні вимоги, яке визначено  ст.1 Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відносяться до поточних  вимог,  тому на них може нараховуватись пеня за прострочку  виконання зобов”язання.

Але при розрахунку пені за період з 29.11.07р. ( строк сплати відсотків за листопад 2007 року) по 25.05.09р. позивачем не враховано вимоги п. 6 ст.232 Господарського кодексу України, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня настання  строку виконання зобов”язання, а відповідно до п.  6.1 кредитного договору , строк сплати  відсотків  за кожний місяць  не пізніше останнього робочого  дня кожного місяця.

Заява позивача  про збільшення позовних вимог в частині стягнення  пені за період з 19.11.07р. по 25.05.09р. була подана до суду лише 15.06.09р., а тому суд доходить висновку , що    позивачем   частково пропущено річний строк позовної давності  щодо стягнення пені , який визначено  ст. 258 Цивільного кодексу України,  і про застосування якого, відповідно до  ст.267 Цивільного кодексу України, подано відповідачем заяву, і підстави для його  поновлення відсутні.

Заперечення відповідача щодо нарахування пені на  поточні вимоги кредитора судом до уваги не приймається, оскільки  із аналізу поняття  мораторій , яке визначено  ст. 1  Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме : мораторій   на   задоволення  вимог  кредиторів  -  зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих  до прийняття рішення про введення мораторію, слідує , що мораторій розповсюджується щодо заборони нарахування пені на зобов”язання , строк виконання яких настав до моменту введення мораторію.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку , що позовні вимоги позивача  підлягають задоволенню в частині стягнення   відсотків за користування кредитом  за період з 18.08.08р. по 25.05.09р. в сумі 1056865 грн 82 коп  та пені  в сумі в сумі      155940 грн 70 коп       за прострочку сплати відсотків; в частині стягнення 13700000 грн. боргу по кредиту, 3165726,68 грн. відсотків за користування кредитом за період з 24.06.04р. по 17.08.08р.  , 417272,52 грн. пені за порушення строку повернення кредиту провадження  у справі  підлягає припиненню; в решті позову відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають  стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 25500 грн. та витрати в сумі 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 258,267, 525, 526,  546, 549, 1048, 1049,  1054 Цивільного кодексу України, ст.ст 193, 230, 231,232  Господарського кодексу України,  ст. ст. 1, 14 Закону  України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 22, 49, п. 2 ст. 80, ст..ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі  в частині стягнення  13700000 грн. боргу по кредиту, 3165726,68 грн. відсотків за користування кредитом за період з 24.06.04р. по 17.08.08р.  , 417272,52 грн. пені припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства "Чернігівавтодеталь", пр. Миру, 312, м. Чернігів, 14031 (п/р 26006301830263 в головному відділенні Промінвестбанку м. Чернігова , МФО 353456, код ЄДРПОУ 00232822) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011 (к/р 32004100701 в ОПЕРУ НБУ , МФО 300001, код ЄДРПОУ 14305909) 1056865 грн 82 коп     заборгованості по   відсотках, 155940 грн 70 коп     пені за прострочку сплати відсотків, 25 500  грн. держмита та 118 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                   Л.М. Лавриненко

  

22.06.09   

СудГосподарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення22.06.2009
Оприлюднено30.06.2009
Номер документу3932804
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —12/67/1/3

Рішення від 22.06.2009

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Лавриненко Л.М.

Ухвала від 01.06.2009

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Лавриненко Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні