Рішення

від 17.06.2014 по справі 905/3304/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2014 Справа № 905/3304/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Рагуліної Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом - Приватного акціонерного товариства "Огнеупорнеруд" с. Октябрське

до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк

"Південкомбанк" м. Донецьк

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське

підприємство "Полуничне" м. Дружківка

про стягнення солідарно з відповідачів 1000,00грн. та стягнення з ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" 4931383,92грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - Піттєль І.В. за довіреністю №16 від 18.04.2014р,

від відповідача 1 - Колтунова С.В. за довіреністю №93 від 28.05.2014р.,

від відповідача 2 - Сніменко О.І. за довіреністю №35/42 від 02.06.2014р. (17.06.2014р. не явився)

СУТЬ СПРАВИ:

12.05.2014р. ПрАТ "Огнеупорнеруд" с. Октябрське направило до господарського суду позов до ПАТ "КБ "Південкомбанк" м. Донецьк та ТОВ "СП "Полуничне" м. Дружківка про стягнення солідарно з відповідачів 1000,00грн. та стягнення з ПАТ "КБ "Південкомбанк" 4931383,92грн.

В підтвердження позовних вимог надав копії договору банківського рахунку №3026Р-02Ю від 25.03.2011р., договору поруки №25/03-1 від 25.03.2011р., реєстрів документів, листа №83 від 14.03.2014р., листа №128 від 17.04.2014р., листа №135 від 23.04.2014р., листа №41/08-2-581 від 23.04.2014р., вимог №156, №156/1 від 06.05.2014р., платіжних доручень №№6-9 від 14.03.2014р., №10 від 04.04.2014р., банківських виписок.

03.06.2014р. в судовому засіданні оголошена перерва до 17.06.2014р. до 10:40 годин на підставі ст. 77 ГПК України, про що належним чином повідомлені представники сторін.

17.06.2014р. представником позивача подано додаткові документи, які залучені до матеріалів справи.

Також в судовому засіданні 17.06.2014р. відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні вимог позивача та клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.5 ст.80 ГПК України.

В той же день до канцелярії господарського суду надійшов лист від відповідача 2, в якому він зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та заперечень не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення солідарно з відповідачів 1000,00грн. та стягнення з ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" 4931383,92грн.

Підставою звернення є неналежне виконання ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" умов договору банківського рахунку №3026Р-02Ю від 25.03.2011р., в забезпечення належного виконання якого ТОВ "СП "Полуничне" м. Дружківка підписаний договір поруки №25/03-1 від 25.03.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2011р. ПАТ "КБ "Південкомбанк" (далі - банк) та ПрАТ "Огнеупорнеруд" (далі - клієнт) підписали договір №3026Р-02Ю (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, правовідносини за яким регулюються главою 71 Цивільного кодексу України «Банківський рахунок», Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1.1 цього договору банк зобов'язується відкрити рахунок на протязі 3 банківських днів з дати прийняття повного пакету документів, приймати і зараховувати на рахунок, що відкривається клієнтові грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком згідно з законодавством України.

Умовами договору передбачено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (п.2.1.1. договору). При цьому, клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на своєму рахунку з додержанням вимог чинного законодавства та вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та надання інших обумовлених цим договором послуг (п.п.2.2.1.-2.2.2. договору).

Згідно п.2.3. договору банк бере на себе зобов'язання, зокрема: належним чином виконувати умови цього договору; своєчасно, в суворо визначений операційний час з 9:00 до 13:00годин та з 14:00 до 16:00годин (крім суботи, неділі і святкових днів), здійснювати обслуговування клієнта відповідно до вимог діючого законодавства; забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта та гарантувати їх збереження, а також нараховувати відсотки на кошти на рахунку клієнта у розмірах, що визначаються Тарифами банку; здійснювати приймання готівки і її зарахування на рахунок та видачу готівки з рахунку відповідно до чинного законодавства України.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та/або чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (пп.3.1.1. п. 3.1. договору).

Відповідно до п.5.2. договору сторони встановили третейське застереження. Згідно Закону України «Про третейські суди» застереження, викладене волевиявленням сторін у даному договорі, визнається третейською угодою сторін договору, за наявності якої спір між сторонами передається на розгляд третейського суду.

Цей договір вважається укладеним на строк 1 рік і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а дія договору автоматично продовжується щоразу на строк, зазначений у п.7.1. договору у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про його припинення до закінчення строку дії (п.п.7.1., 7.6. договору).

Дослідивши цей договір, господарський суд вважає його укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що клієнтом шляхом розпорядження про перерахування коштів було доручено відповідачу 1 виконати свої зобов'язання за договором, що підтверджується прийнятими ним Реєстрами документів за період з 01.02.2014р. по 06.03.2014р. та з 01.04.2014р. по 06.05.2014р. Після чого, банк безпідставно повернув без виконання позивачу платіжні доручення, що підтверджується Реєстром документів, прийнятих ним до виконання та невиконаними за період з 07.07.2011р. по 22.04.2014р.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору банківського рахунку №3026Р-02Ю від 25.03.2011р.

Реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121). Сторонами договору банківського рахунку є банк або інша фінансова установа та клієнт.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

За договором банківського рахунка виникають декілька груп відносин. По-перше, банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять від клієнта або від третіх осіб, а також видавати на вимогу клієнта необхідні йому суми. При цьому банк може використовувати кошти, що є на рахунку, на власний розсуд, у тому числі як кредитні ресурси для інших осіб. Однак у будь-якому випадку, банк повинен забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатися коштами на його рахунку. По-друге, банк зобов'язується виконувати доручення клієнта про здійснення платежів і про отримання коштів, які належать клієнту.

Відповідно ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком та має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. При цьому, як визначено цією ж нормою, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ст. 1068 Цивільного кодексу України Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або переказати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Умовами договору встановлено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на своєму рахунку та вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків. А банк, в свою чергу зобов'язався виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком згідно з законодавством України.

Так, внаслідок невиконання банком зобов'язань за договором, що підтверджується Реєстрами документів за період з 01.02.2014р. по 06.03.2014р. та з 01.04.2014р. по 06.05.2014р. (копії яких наявні в матеріалах справи), які прийняті ним до виконання та невиконані, позивач звертався до відповідача 1 з листом №83 від 14.03.2014р., в якому повідомив про розірвання договору банківського рахунку (при цьому, суд звертає увагу на те, що за приписами ч. 1 ст. 1075 цього ж Кодексу встановлено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час) та зобов'язав перерахувати залишок коштів на його рахунок у ПАТ «ПУМБ». Крім того, у зв'язку з безпідставним поверненням позивачу без виконання платіжних доручень (за якими на думку банку минув термін дійсності - 30днів), що підтверджується Реєстром документів, прийнятих банком до виконання та невиконаних за період з 07.07.2011р. по 22.04.2014р., ПрАТ "Огнеупорнеруд" звертався до нього з листом №128 від 17.04.2014р., де вказав про незаконність таких дій. Проте, банк і в подальшому продовжував повертати без виконання платіжні доручення з зазначених вище підстав.

Водночас, позивач у позовній заяві зазначає, що платіжними дорученнями №№6-9 від 14.03.2014р., №10 від 04.04.2014р. надав відповідачу 1 розпорядження на перерахування коштів у іноземний валюті на загальну суму 380856,52дол.США на поточний рахунок у ПАТ «ПУМБ». Вказані кошти були списані з рахунку позивача, відкритому в ПАТ "КБ "Південкомбанк", але всупереч приписам закону та умовам договору на рахунок у ПАТ «ПУМБ» зараховані не були. У відповідь на вимогу позивача щодо надання інформації про залишки грошових коштів по всіх відкритих рахунках та про стан коштів в сумі 380856,52дол.США, банк зазначив, що кошті на поточному рахунку відсутні, а грошові кошти у розмірі 380856,52дол.США враховуються на транзитному рахунку банку. Після цього кошти знову повернуті на поточний рахунок клієнта. Цей факт підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором банківського рахунку позивач також звертався до банку з вимогою №156 від 06.05.2014р., в якій вимагав перерахувати залишки грошових коштів на поточний рахунок у ПАТ «ПУМБ», але зазначена вимога виконана не була.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що зобов'язання за договором відповідачем 1 належним чином не виконані.

В забезпечення виконання договору банківського рахунку №3026Р-02Ю від 25.03.2011р., між ТОВ "СП "Полуничне" м. Дружківка (далі-відповідач 2, поручитель) та ПрАТ "Огнеупорнеруд" (далі - кредитор) підписаний договір поруки №25/03-1 від 25.03.2011р.

В порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання ПАТ "КБ "Південкомбанк" свого обов'язку за договором банківського рахунку №3026Р-02Ю від 25.03.2011р.

У разі порушення боржником зобов'язання, що визначене у п.1.1. цього договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Обсяг відповідальності поручителя перед кредитором за зобов'язання боржника за основним договором обмежується 1000,00грн. (п.п.2.1.,2.2. договору поруки).

Згідно п.3.1. договору поруки поручитель зобов'язується виконати вимогу кредитора протягом 7 днів з моменту її отримання.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє протягом всього строку існування забезпеченого зобов'язання (п.4.1. договору поруки).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що сторонами в цьому договорі поруки погоджені всі істотні умови, відсутні докази його припинення або визнання недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі укладеного договору поруки, у зв'язку з невиконанням банком зобов'язань за договором банківського рахунку позивач також звертався до відповідача 2 з вимогою №156/1 від 06.05.2014р., в якій вимагав солідарно з банком сплатити на його користь 1000,00,00грн. в рахунок виконання забезпеченого порукою договору, але зазначена вимога виконана не була.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 1000,00грн. та стягнення з ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" 4931383,92грн. є обґрунтованими, належним чином доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання відповідача про припинення провадження по справі у зв»язку з наявністю третейської угоди, господарський суд відмовляє у цьому клопотанні з огляду на наступне:

Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

При цьому, одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 N 3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди").

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 02.11.2004 N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України). Отже, з аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Згідно з частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Таким чином, у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок на звернення до третейського суду. Для такого звернення, необхідна наявність волі обох сторін (тобто наявність угоди про передачу даного (саме цього) спору на розгляд третейського суду. Лише за наявність волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі. Проте, таке клопотання заявив лише відповідач. За відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавство України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом.

Згідно ст. 1 ГПК України юридичним та фізичним особам гарантовано право на звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю справ.

Відповідно до пункту 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Таким чином, вимога про припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, прямо порушує норми Конституції України.

З урахуванням наведеного, за наявності спірних правовідносин суд не вправі відмовити особі в розгляді позовної заяви, якщо з матеріалів справи вбачається, що даний спір підвідомчий господарському суду.

Заперечення відповідача 1 проти позовних вимог суд при розгляді даного спору не враховує, оскільки обставини, викладені у відзиві на позовну заяву не звільняють останнього від відповідальності за невиконання зобов'язань відповідно до укладеного договору банківського рахунку, який є обов'язковим для виконання сторонами згідно приписів ст.629 ЦК України. Водночас, що стосується посилання банку на п.п.6.1.,8.3.,8.4. договору, то вони є безпідставними з огляду на вищевикладене.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Встановлений законодавцем обов'язок приймати на території України виконання будь-яких зобов'язань в національній валюті, на погляд суду, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобов'язаннями, вираженими в іноземній валюті. Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-08/369 від 29.06.2010р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (п.19)

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені в повному обсязі, спір виник з вини відповідачів, на останніх покладається сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі ст.ст.525-526,546,554,559,629,1066,1068 Цивільного кодексу України, ст.ст.67,174,193 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки та банківську діяльність", „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст.ст.33,43,49,82,82-1,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Огнеупорнеруд" с. Октябрське до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Полуничне" м. Дружківка про стягнення солідарно з відповідачів 1000,00грн. та стягнення з ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" 4931383,92грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (83015, м. Донецьк, пр-т Ватутіна, буд.33-А, ЄДРПОУ 19358767) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Полуничне" (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Індустріальна, буд.2, ЄДРПОУ 36685713) на користь Приватного акціонерного товариства "Огнеупорнеруд" (85050, Донецька область, с. Октябрське, вул. Октябрська, 14, ЄДРПОУ 24464945) грошові кошти у розмірі 1000,00грн., 14,82грн. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (83015, м. Донецьк, пр-т Ватутіна, буд.33-А, ЄДРПОУ 19358767) на користь Приватного акціонерного товариства "Огнеупорнеруд" (85050, Донецька область, с.Октябрське, вул. Октябрська, 14, ЄДРПОУ 24464945) грошові кошти по договору банківського рахунку у розмірі 4931383,92грн., 73065,18грн. судового збору.

Повний текст рішення підписаний 19.06.2014р.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд у десятиденний термін з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя О.О. Уханьова