Рішення

від 16.06.2014 по справі 910/9744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9744/14 16.06.14

За позовом Дочірнього підприємства "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про повернення помилково перерахованої суми 6 000,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Марченко Р.В.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення надмірно набутих коштів у розмірі 6 000,00 грн., 212,04 грн. - інфляційних втрат та 73,97 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково двічі оплатив виставлений рахунок №СФ-0000060 від 16.10.2013 р., а відповідач відмовився повернути надмірно сплачені кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.06.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте в судове засідання своїх представників не направив.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.06.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2013 р. між сторонами укладено договір №ПВ0404В-1А, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язався доставити довірений йому позивачем вантаж до пункту призначення, а позивач зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було надано послуг на суму 6 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000060 від 16.10.2013 р., та виставлено позивачеві рахунок-фактуру №СФ-0000060 від 16.10.2013 р. для подальшої оплати.

Згодом позивачем було помилково двічі перераховано грошову суму у розмірі 6 000,00 грн., що вбачається з платіжних доручень №1803 від 28.10.2013 р. на суму 6 000,00 грн. та №1813 від 28.10.2013 р. на суму 6 000,00 грн. з однаковим призначенням платежу: «оплата згідно рахунку №60 від 16/10/13 за транспортні послуги»

Зазначене також підтверджується і банківською випискою з рахунку позивача (в матеріалах справи).

Крім того, претензією №б/н від 11.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути помилково сплачені кошти у розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №6374 від 11.11.2013 р. (копії в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що кошти в розмірі 6 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1813 від 28.10.2013 р. перераховані ним помилково, є безпідставно отриманими та на даний час відповідачем не повернуті. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 212,04 грн. - інфляційних втрат та 73,97 грн. - 3% річних за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Пунктом 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, встановлено, що неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі;

Помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Відповідно до п. 2.35 вказаної Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Як судом було встановлено вище, позивачем помилково перераховано відповідачеві кошти у розмірі 6 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1813 від 28.10.2013 р. та на даний час не повернуто.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензія позивачем направлялася на адресу відповідача 11.11.2013 р. та враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів по місту Києву, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» відповідач вважається таким, що отримав претензію 13.11.2013 р.

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, оскільки кошти у розмірі 6 000,00 грн. позивачем перераховано помилково, а відповідачем отримано вказані кошти без достатньої правової підстави, суд приходить до висновку, про обов'язок відповідача повернути помилково отримані кошти на користь позивача з моменту отримання претензії та повинен бути виконаним до 21.11.2013 р.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення коштів у сумі 6 000,00 грн. на день прийняття рішення у справі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 212,04 грн. - інфляційних втрат та 73,97 грн. - 3% річних за період з 25.11.2013 р. по 16.04.2014 р.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, та встановлено, що у розрахунку 3% річних позивачем допущено помилку у визначенні остаточної суми таких нарахувань.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3% річних у розмірі 70,52 грн. та інфляційних втрат у сумі 212,04 грн., що розраховані з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за відповідний період прострочення, а саме з 25.11.2013 р. по 16.04.2014 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Дочірнього підприємства "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства "Формаг Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" (04073, м. Київ, пр-т. Московський, буд. 16-Б, ідентифікаційний код - 30301318) 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. - боргу, 70 (сімдесят) грн. 52 коп. - 3% річних, 212 (двісті дванадцять) грн. 04 коп. - інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.06.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.