Рішення

від 13.06.2014 по справі 906/470/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" червня 2014 р. Справа № 906/470/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Рудченко М.М., прокурор відділу прокуратури м.Житомира, службове посвідчення №026381 від 21.05.2014р.,

від позивача: Войтюк Р.Л., довіреність №02-14/75 від 15.01.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростенського міжрайонного прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Коростенської міської ради (м. Коростень)

до Приватного підприємства "Кійтеп" (м.Київ)

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

Коростенський міжрайонний прокурор Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Коростенської міської ради (м.Коростень) до Приватного підприємства "Кійтеп" (м.Київ) про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку. Підставою позовних вимог прокурора є порушення відповідачем істотних умов договору оренди землі, а саме, несплата більше року орендної плати за користування земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 906/470/14, розгляд справи призначено на 13.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.05.2014р. розгляд справи №906/470/14 відкладено на 03.06.2014 р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстром Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції суду та списком №1766 згрупованих поштових відправлень вид рекомендованих листів за 14.05.2014 р. (а.с.40-41).

Відповідно до інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" - http:// services. ukrposhta. com/ barcodesiaglе/ - щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером №1000212895630 (штрихкодовий ідентифікатор згідно списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів) на адресу ПП "Кійтеп" рекомендованим листом ухвали суду про відкладення розгляду справи №906/470/14 від 13.05.2014 р., вручене адресату (одержувачу) за довіреністю 19.05.2014р. (а.с.42).

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання (вх.№7422/14 від 03.06.2014р.) про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі.

За таких обставин, ухвалою суду від 03.06.2014р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів згідно ч.3 ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 13.06.2014р.

В засіданні суду прокурор підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позов у повному обсязі та подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів - копій претензії щодо сплати орендної плати з доказами її направлення та листа-відповіді Коростенської ОДПІ на запит позивача. Зазначені у клопотанні документи долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

При цьому, щодо нез'явлення в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги наступне.

Як уже зазначалося, судом вживались всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, дату, час та місце судових слухань: ухвали суду надсилались Приватному підприємству "Кійтеп" за адресою: 04128, м.Київ, вул.Академіка Туполєва, буд.17.

Вказана адреса є зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресою місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства "Кійтеп" станом на 13.06.2014 р., що вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого на електронний запит суду (а.с.56).

Надіслана відповідачу за даною адресою суду ухвала про порушення провадження у справі вручена адресату, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, адресована відповідачу рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про призначення слухання справи на 13.06.2014р. повернулась 12.06.2014 р. на адресу суду неврученою (а.с.51-53). У довідці щодо причини повернення даного рекомендованого листа підкреслено графу "неправильне зазначення, відсутня адреса одержувача", а також зроблено відмітку поряд з графою "неоплачено, оплачено не у повному обсязі".

При цьому, згідно відстеження пересилання поштових відправлень на сайті Укрпошти, за результатом пошуку виконаних операцій щодо відправлення №1000214154262, повернення даного листа за зворотною адресою здійснено з причини відсутності адресата за вказаною адресою (а.с.55).

Слід зазначити, що відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч.2 ст.17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як зазначено у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

За таких обставин, та зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутніх прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Коростенською міською радою (як орендодавцем) та Приватним підприємством "Кійтеп" (як орендарем) укладено договір оренди землі від 30.11.2011р. (а.с.20-23), за яким орендодавець надає, а орендар ПП"Кійтеп" приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання, яка знаходиться по вул.1-го травня,43-В в м.Коростень (п.1 договору).

Згідно пунктів 2,3 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,9225га, у тому числі 0,9225га господарського двору; на земельній ділянці, що надається в оренду, знаходиться нерухоме майно.

Відповідно до пункту 13 договору земельна ділянка передається в оренду для комерційного використання.

З акту прийому-передачі земельної ділянки від 18.01.2012р. вбачається, що позивач, на основі рішення восьмої сесії Коростенської міської ради (VІ скликання) від 26.08.2011р. №344 передає в короткострокову оренду строком на 3 роки земельну ділянку площею 0,9225 га, яка знаходиться по вул.1-го Травня, 43-В міста Коростеня, орендарю - Приватному підприємству "Кійтеп" для комерційного використання (а.с.25).

У відповідності до п.7 договору, договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 8 договору оренди землі встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 52688,16 грн. в рік; 4390,68 грн. в місяць.

Орендна плата вноситься щомісячно, до 30 числа наступного місяця (п.9 договору).

Згідно пункту 26 договору, орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Проте, як вбачається з поданих до справи доказів, відповідач своїх зобов'язань по сплаті орендної плати належним чином не виконував.

Про сплату заборгованості по орендній платі за землю, яка згідно довідки Коростенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 12.12.2013р. №5177д/152 станом на 01.12.2013р. складала 61524,21 грн., Коростенська міська рада зверталась до ПП "Кійтеп" з претензією від 20.12.2013р. за №02-16-01/3412 (а.с.58, докази надіслання - а.с.59), проте, вказана претензія була залишена відповідачем без належного реагування та виконання.

Згідно довідки Коростенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області станом на 01.03.2014р. ПП "Кійтеп" має заборгованість по орендній платі за землю в сумі 65914,89грн.; останній платіж по орендній платі здійснено відповідачем лише 11.02.2013р. (а.с.27).

Таким чином, на момент звернення прокурора із позовом до суду, ПП "Кійтеп" більше року систематично не виконувало належним чином зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 18.05.2011р., розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 96 Земельного кодексу України, до обов'язків землекористувачів віднесено в т.ч. зобов'язання своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п."в" ч.1 ст.96 ЗК України).

У відповідності до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У відповідності до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однієї із сторін, яке тягне для другою сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Таким чином, систематичне порушення відповідачем зобов'язань по договору, що призвело до виникнення заборгованості, є істотним порушенням.

Згідно з пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З аналізу вищенаведених норм законодавства, умов договору оренди землі від 30.11.2011р., укладеного між Коростенською міською радою та Приватним підприємством, та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що, оскільки відповідачем всупереч умов договору та приписів частини 1 статті 96 Земельного кодексу України не сплачувалась орендна плата за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, при цьому, таке порушення своїх зобов'язань відповідачем мало систематичний характер, що свідчить про порушення істотних умов договору, то, у даному випадку, наявні підстави для розірвання вказаного договору у відповідності до статті 32 Закону України "Про оренду землі".

За таких обставин, підлягає задоволенню й похідна вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку. З урахуванням умови п.19 договору оренди землі, якою передбачено, що після припинення дії договору оренди орендодавець повертає земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержував її в оренду, орендодавцеві, суд вважає за необхідне, задовольняючи позов у цій частині, зобов'язати Приватне підприємство "Кійтеп" повернути спірну земельну ділянку Коростенській міській раді.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів у спростування позовних вимог прокурора не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати по справі, а саме, сплата судового збору в загальній сумі 18780,72 грн. за подання до господарського суду позову з вимогами: немайнового характеру (про розірвання договору) за ставкою 1 розмір мінімальної заробітної плати; та майнового характеру (про зобов'язання повернути земельну ділянку) за ставкою 2 відсотки ціни позову, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 878136,00 грн., - покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі, укладений 30 листопада 2011 року між Коростенською міською радою (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, ідентифікаційний код 13576977) та Приватним підприємством "Кійтеп" (04128, м.Київ, вул.Академіка Туполєва, буд.17, ідентифікаційний код 32424370) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,9225 га для комерційного використання, яка знаходиться по вул.1 Травня,43-В в м.Коростень, зареєстрований у відділі Держкомзему у м.Коростені 18.01.2012 р. за №181070004000048.

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Кійтеп" (04128, м.Київ, вул.Академіка Туполєва, буд.17, ідентифікаційний код 32424370) повернути Коростенській міській раді (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, ідентифікаційний код 13576977) земельну ділянку загальною площею 0,9225, нормативною грошовою оцінкою 878136,00 грн., яка знаходиться по вул.1-го Травня, 43-В в м.Коростень.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Кійтеп" (04128, м.Київ, вул.Академіка Туполєва, буд.17, ідентифікаційний код 32424370) в доход Державного бюджету України:

- 18780,72 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.06.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - Коростенській міжрайонній прокуратурі (реком.)

3 - прокуратурі м.Житомира (реком.)

4 - позивачу (реком.)

5 - відповідачу (реком.).