Рішення

від 17.06.2014 по справі 914/1393/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 р. Справа № 914/1393/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Емаль», м. Фастів

до відповідача: Приватного підприємства «Гарант Кепітал Груп» , м. Львів

про стягнення 26 694, 05 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі Н. Кривка

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю «Емаль», м. Фастів до відповідача приватного підприємства «Гарант Кепітал Груп» , м. Львів про стягнення 26 694, 05 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.05.2014р.

Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, 20.05.2014р. та 05.06.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 17.06.2014р. представник позивача не з"явився, однак надіслав заяву від 16.06.2014р., якою просить суд розглянути справу без участі повноважного представника позивача. Крім того, подав заяву про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 28 561, 11 грн., з яких - 24 990, 00 грн. основна заборгованість, 911, 96 грн. - 3% річних, 2 659, 15 грн. - інфляційні втрати. Крім того, у поданій заяві позивач також просить стягнути з відповідача 1 428, 00 грн. - витрат на правову допомогу, 375, 55 грн. - витрат на дорогу та 37, 25 грн. - витрат на харчування.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду від 17.04.2014р., 20.05.2014р. та 05.06.2014р. не виконав, відзиву на позов не подав.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 06.06.2014р., приватне підприємство «Гарант Кепітал Груп» зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 120Г. Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено також поштову адресу відповідача - м. Львів, вул. Саксаганського, 3, офіс 8. Ухвали господарського суду від 17.04.2014р., 20.05.2014р. та 05.06.2014р. надсилались судом відповідачу за зазначеним адресами рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте останні повернуті без вручення поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

12.02.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Емаль» (позивач - за договором - перевізник) та приватним підприємством «Гарант Кепітал Груп» (відповідач, за договором - експедитор) укладено договір №П-1202 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування.

Зазначений договір регулює взаємини сторін при виконанні перевізником доручень експедитора по плануванню організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

У відповідності до умов укладеного договору, експедитором подано заяву (транспортне замовлення) №12/02/13НВ від 12.02.2013р., що є додатком №1 до договору №П-1202 (в матеріалах справи).

На підставі поданої заявки, перевізником здійснено перевезення вантажу (корма «PREMIX», вагою 20,5т) із Угорщини Szalksenmarton) в Росію (Тула). Одержувачем вантажу зазначено ТзОВ «Агро-Премікс».

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема CMR накладної №010345 (в матеріалах справи), датою одержання ватажу ТзОВ «Агро-Премікс» зазначено 26.02.2013р.

Згідно договору №П-1202 від 12.02.2013р. експедитор оплачує рахунки перевізника шляхом безготівкового переказу протягом 20 банківських днів з дня отримання оригіналу рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, CMR-накладної з відміткою про отримання вантажу, якщо інше не обумовлено в заявці (п. 4.1).

Відповідно до поданої приватним підприємством «Гарант Кепітал Груп» заявки від 12.02.2013р. №12/02/13НВ, умовою оплати зазначено: «Протягом 17 банківських днів по оригіналах документів)».

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Емаль» зобов'язань, згідно укладеного договору, що зокрема вбачається з акту здачі-приймання робіт від 26.02.2013р., підписаним та скріпленим печатками сторін на загальну суму 24 990, 00 грн., а також рахунком-фактурою від 26.02.2013р. на суму 24 990, 00 грн. та податкової накладної від 26.02.2013р. на суму 24 990, 00 грн. (в матеріалах справи).

Проте факт проведення приватним підприємством «Гарант Кепітал Груп» оплати наданих послуг підтверджений не був, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 24 990, 00 грн. Дана сума також підтверджується довідкою позивача від 11.06.2014р. про стан заборгованості відповідача (в матеріалах справи).

Відтак, як підтверджено матеріалами справи, сума основної заборгованості приватного підприємства «Гарант Кепітал Груп» перед товариством з обмеженою відповідальністю «Емаль» становить 24 990, 00 грн. і підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем, згідно поданого у заяві про збільшення позовних вимог розрахунку, правомірно нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 911, 96 грн. та інфляційні втрати на суму 2 659, 15 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат в сумі 3 500, 00 грн. на оплату послуг адвоката, який представляв інтереси позивача в суді при розгляді даної справи на підставі договору про надання правової допомоги №020601 від 02.06.2014р. Понесені витрати підтверджені платіжним дорученням №625 від 04.06.2014р., а також актом здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаним сторонами (в матеріалах справи).

Розмір правової допомоги, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, обмежено адвокатом до 5% від ціни позову, що становить 1 428, 00 грн.

Крім того, позивачем було понесено витрати у розмірі 375, 55 грн. на прибуття адвоката до господарського суду Львівської області для розгляду справи, що підтверджується проїзними документами (в матеріалах справи), а також витрат на харчування в сумі 37, 25 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 05.06.2014р. (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою (п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»). Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо (п.6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 34 Правил адвокатської етики адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, повґязаних з виконанням доручення, якщо обовґязок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою. В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, повґязаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.

Згідно п.4.2 договору про надання правової допомоги №020601 від 02.06.2014р., витрати, пов'язані з супроводженням справи в суді (витрати на дорогу та харчування, держмито, складання процесуальних документів) в розмір винагороди не входять.

Відтак, враховуючи відповідність понесених стороною витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, час, затрачений особою, яка надає правову допомогу, на участь у судових засіданнях, а також тривалість розгляду та складність справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 428, 00 грн. - витрат, понесених на оплату послуг адвоката та 375, 55 грн. - витрат на дорогу.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 38, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Гарант Кепітал Груп», м. Львів, вул. Шевченка, 120Г (код ЄДРПОУ 37740869) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Емаль», Київська область, м. Фастів, вул. Радянська, 21, кв. 160 (код ЄДРПОУ 20602563) - 24 990, 00 грн. основного боргу, 911, 96 грн. - 3% річних, 2 659, 15 грн. - інфляційних втрат, 1 428, 00 грн. - витрат, понесених на оплату послуг адвоката, 375, 55 грн. - витрат на дорогу, 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 17.06.2014р.

Суддя Мороз Н.В.