Постанова

від 15.06.2009 по справі 5020-12/131-7/020-12/013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-12/131-7/020-12/013

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-12/131-7/020-12/013

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"15" червня 2009 р.  16:36                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді Харченко І.А.,

при секретарі Юрчак Л.Л.,

за участю:

представника позивача –Кудінов В.М., довіреність б/н від 08.05.2008, представник;

представника відповідача –Трипус Є.В., довіреність №9077/10-0 від 05.12.2007, начальник юридичного відділу;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу                                         №5020-12/131-7/020-12/013 за позовом Дочірнього підприємства «Севморрос»Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

Суть спору:  

01.04.2008 Дочірнє підприємство «Севморрос»Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000912310/0, №0000922310/0 від 30.08.2007, №0000912310/0/1, №0000922310/0/1 від 02.11.2007 та №0000912310/2, №0000922310/2 від 30.08.2007.  

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02.04.2008 було відкрите провадження в адміністративній справі №5020-12/131 і призначене попереднє судове засідання.

За результатами попереднього судового засідання судом було винесено ухвалу від 27.05.2008 про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У зв'язку з закінченням строку перебування на посаді судді Харченко І.А., розпорядженням голови господарського суду м. Севастополя №5 від 12.01.2009 справу  №5020-12/131 передано до провадження судді Альошиній С.М.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.01.2009 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Альошиної С.М. з присвоєнням їй                              №5020-12/131-7/020.

23.04.2009 представник позивача надав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій, на підставі ст. 137 КАС України, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000912310/0, №0000922310/0 від 30.08.2007, №0000912310/0/1, №0000922310/0/1 від 02.11.2007 та №0000912310/2, №0000922310/2 від 30.08.2007 (том 2 арк.с. 77).  

У судовому засіданні, яке відбулось 23.04.2009, було оголошено перерву до                                    20 травня 2009 року до 12 години 00 хвилин.

07.05.2009 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви Дочірнього підприємства «Севморрос»Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»без розгляду в порядку статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що позовна заява підписана особою яка не уповноважена Статутом ДП „Севморрос", рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ „Севастопольський морський завод" від 15 08.2006 №13В-2 та законодавством України діяти від імені ДП „Севморрос" - головою ліквідаційної комісії В.І.Довженко, а тому в розумінні матеріального та процесуального законодавства В.І.Довженко не є законним представником ДП „Севморрос" в адміністративному судочинстві, та як наслідок у нього відсутнє право підписання та подачі адміністративного позову до суду. Тобто, на думку відповідача, позовну заяву від імені ДП „Севморрос" подано особою, яка не має повноважень на ведення справи та провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу (том 2 арк.с. 81-83).

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №68 від 18.05.2009 справа №5020-12/171-7/020, у зв'язку зі значним навантаженням судді Альошиної С.М. передана до провадження судді Харченко І.А.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.05.2009 справу прийнято до провадження суддею  Харченко І.А. з присвоєнням їй №5020-12/131-7/020-12/013.

У судовому засіданні 10.06.2009 було оголошено перерву до 15.06.2009.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та вирішує спір по суті на підставі зазначеного.

На виконання рішення №13В-2 від 15.08.2006 загальних зборів акціонерів                       ВАТ „Севморзавод", рішення №06-06/23 від 16.10.2006 спостережної ради                                  ВАТ „Севморзавод" наказом генерального директора ВАТ „Севморзавод" №19 від 07.02.2007 було створено ліквідаційну комісію ДП „Севморрос". При цьому пунктом 1 цього наказу ліквідаційній комісії надані повноваження, передбачені статутом ДП „Севморрос" й діючим законодавством України. Наказом генерального директора ВАТ „Севморзавод" №193 від 07.08.2007 головою ліквідаційної комісії призначено Долженка Віктора Івановича. Відповідно до пункту 3 статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. З наведеної норми вбачається, що всі повноваження з управління справами юридичної особи, які до моменту призначення комісії з припинення здійснювались іншими органами управління, зокрема, виконавчим органом підприємства, з моменту призначення комісії передаються їй. За таких обставин, з моменту створення ліквідаційної комісії   ДП „Севморрос" до неї перейшли усі повноваження, якими згідно з пункту 5.5 статуту ДП „Севморрос" був наділений директор цього підприємства, у тому числі діяти без довіреності від імені підприємства, представляти його в усіх установах, підприємствах, організаціях та державних органах, здійснювати правочини та інші юридичні акти, видавати доручення тощо.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову  (том1 арк.с. 98-100, 134-136).

Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

У період з 02.08.2007 по 15.08.2007 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (надалі Інспекція) проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Севморрос»Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»(надалі ДП «Севморрос»)  з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.04.2004. по 30.06.2007 (акт перевірки №504/10/23-123/24691724/129 від 20.08.2007, том 1 арк.с. 11-26).

Перевіркою встановлено, що ДП «Севморрос»в порушення статті 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік"  занизило частину прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за 2005 рік на 30700грн. (у тому числі за І квартал 2005 року - на 25500грн., за II квартал 2005 року - на 2700грн. та за IV квартал 2005 року - на 2500грн). При цьому в порушення підпункту 7.8.2 пункту          7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ДП «Севморрос»не сплатило авансовий внесок податку на прибуток у розмірі 2,7тис.грн. (25% від суми дивідендів (частини прибутку) у розмірі 10700грн. сплаченої у IV кварталі 2005 року).

За результатом перевірки Інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.08.2007 №0000912310/0 про визначення податкового зобов'язання з частини прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 30700грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 15350грн. та №0000922310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2700грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 5400грн. (том 1 арк.с. 28-29).

За результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача прийняті  податкові повідомлення-рішення від 02.11.2007 №0000912310/0/1 і №0000922310/0/1 та №0000912310/2, №0000922310/2 від 30.08.2007 на ту же суму.

Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийнятті відповідачем необґрунтовано  та не відповідають вимогам діючого законодавства України та порушують права позивача. Пояснив, що його скарги від 07.09.2007 №232-710, №232-711 на податкові повідомлення-рішення від 30.08.2007 №0000912310/0, №0000922310/0 є повністю задоволеними на користь позивача через порушення відповідачем терміну їх розгляду. Крім того, вважає, що сплата частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, не охоплюється нормами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв'язку з чим у Інспекції не було правових підстав застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 17 вказаного Закону, та винесення податкових повідомлень-рішень №0000912310/0 від 30.08.2007, №0000912310/0/1 від 02.11.2007, №0000912310/2 від 30.08.2007, прийняття та направлення яких регламентовано нормами Закону, який в цьому випадку не підлягає правозастосуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснив, що відповідно до статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»ДП "Севморрос" належало нарахувати й сплатити до бюджету частину прибутку, отриманого за результатами господарської діяльності в 2004 році у сумі 21774грн., за результатами І кварталу 2005 року в сумі 3728грн., за ІІ квартал 2005 року - 2698грн., за III квартал 2005 року - 4895грн., з IV квартал 2005 року - 2542 грн.: всього 35.6тис.грн. Проте підприємством самостійно нарахована частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету, тільки в декларації за 3 квартали 2005 року у розмірі 4.9тис.грн.. у зв'язку із чим заниження податкових зобов'язань склало 30.7тис.грн. (у т.ч. за І квартал 2005 року - у розмірі 25.5тис.грн.. за II квартал 2005 року - у розмірі 2,7тис.грн., за IV квартал 2005 року - у розмірі 2.5тис.грн.). Крім того, пояснив, що якщо платник сплатив до бюджету дивіденди, але при цьому не сплатив авансового внеску з податку на прибуток, то органи державної податкової служби повинні застосувати до нього штраф у двократному розмірі від суми авансового внеску відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Щодо факту зловживання посадовими особами Інспекції, які виразились в підлозі реальної дати відправлення рішення про результати розгляду первинних скарг ДП «Севморрос», то вони, на думку відповідача,  не знайшли свого підтвердження.

Провівши оцінку зібраним по справі доказам суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»(із змінами та доповненнями) встановлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств означені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України „Про систему оподаткування" під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Крім того, частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Відповідно до статей 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів віднесено податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Зазначений перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) є вичерпним.

Статтею 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства прирівнюється до дивідендів.

Згідно до пункту 1.2 Статуту ДП „Севморрос" засновником позивача є Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський   морський   завод". Отже, позивач не  відноситься  до переліку підприємств, зазначених в статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»та статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 20 статті 2 Бюджетного кодексу України Закон про державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. При цьому, відповідно до частини другої статті 7 Закону України „Про систему оподаткування", зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, можливо зробити висновок, що зазначений платіж не має податкової природи, не є податком, збором або іншим обов'язковим платежем в розумінні чинного податкового законодавства України.

Отже, сплата частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, не охоплюється нормами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв'язку з чим у Інспекції не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 17 вказаного Закону, та винесення податкових повідомлень-рішень №0000912310/0 від 30.08.2007, №0000912310/0/1 від 02.11.2007, №0000912310/2 від 30.08.2007.

Крім того, згідно з підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Тобто вказана норма передбачає одночасну сплату дивідендів всім акціонерам (власникам) та за рішенням емітента, а не окремо випадок нарахування частини прибутку на рахунки держави.

Відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під дивідендами розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого   емітента,   розрахованого   за  правилами   бухгалтерського   обліку.   До   дивідендів прирівнюються також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.

При цьому корпоративні права пунктом 1.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначені як право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку юридичної  особи, а  також  активів  у  разі  її ліквідації  відповідно  до  чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Оскільки держава, не є засновником (власником корпоративних прав) позивача, сплата частини прибутку (доходу) до Державного бюджету України не може вважатись сплатою дивідендів. Виходячи із змісту пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначений платіж не може бути прирівняним до дивідендів, оскільки позивач не відноситься до державних некорпоратизованих, казенних або комунальних підприємств.

Таким чином, відрахування частини прибутку (доходу), яку нібито мають сплачувати дочірні підприємства до бюджету, не є дивідендами та не можуть бути прирівняні до дивідендів. Отже, ДП „Севморрос" не є суб'єктом сплати авансового внеску з податку на прибуток на здійсненні ним платежі (частину прибутку (доходу), встановлені статтею 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік».

Частиною 2 статті 71 КАСУ передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено обґрунтованості визначення позивачу суми податкового зобов'язання за оспорюваними податковими повідомленнями –рішеннями.

В звязку з викладеним, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняти з порушенням вимог законодавства, а тому вони підлягає скасуванню.

Стосовно аргументів позивача щодо порушення Інспекцією строку відповіді на скаргу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155) приймання поштового відправлення (поштового переказу) - це виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення (поштового переказу), що подається відправником для пересилання. Відповідно до пункту 36 Правил про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек. розрахункова квитанція тощо).

Оскільки прийом поштового відправлення підтверджується касовим чеком №9386, роздрукованим реєстратором розрахунковим операцій поштового відділення зв'язку №99001 від 02.11.2007 о 15:46:58, який в встановленому законодавством порядку не відмінено, суд дійшов висновку, що лист СД УДППЗ «Укрпошти», на який посилається заявник та матеріали службового розслідування не є належними доказом по справі.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем та документально підтверджені, присуджуються йому в сумі 3,40 грн. (судовий збір).  

Керуючись ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 30.08.2007 №0000912310/0 і №0000922310/0, від 02.11.2007 №0000912310/0/1 і №0000922310/0/1 та №0000912310/2, №0000922310/2 від 30.08.2007 про визначення Дочірньому підприємству «Севморрос»Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»податкового зобов'язання з частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 30700грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 15350грн. та  про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2700грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 5400грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУ УДКУ у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Дочірнього підприємства «Севморрос»Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»(99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, ідентифікаційний код 24691724)  судовий збір в розмірі 03,40 грн., сплачений платіжним дорученням №495 від 21.03.2008 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

22.06.2009.

 РОЗСИЛКА:

1.          ДП «Севморрос»ВАТ «Севастопольський морський завод»(99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13)

2.          ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 74)