Рішення

від 25.06.2009 по справі 3/12-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/12-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25.06.2009                                                                Справа №  3/12-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватної  фірми  "ВЕЛЛ", м. Херсон

до Товариства  з обмеженою відповідальністю "Агрокомінвест", с. Василівка Каховського району   

про  стягнення 475000 грн.

за участю представників сторін:

від  позивача: Ярошенко Ю. Б. дов. № б/н від 30.10.2008р., представник;   

від  відповідача: не прибув.   

Приватна фірма «ВЕЛЛ» (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест»(відповідач) 475000,00 грн. основного боргу та судових витрат.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, письмовий відзив не надав. Направлена на його юридичну адресу ухвала про порушення справи повернулася з відміткою поштового відділення: за зазначеною адресою не проживає. Згідно Довідки ЄДРПОУ станом на 22.06.2009 р.  місцезнаходження відповідача: 74820, Херсонська область, Каховський район, село Василівка, вулиця К.Маркса, 28. Зміни до юридичної адреси в установленому порядку не вносилися.

Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України.

За таких обставин,  у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним підприємством «ВЕЛЛ»(позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест»(відповідач) укладено договір купівлі-продажу №12 від 12.03.2008 р. (далі –Договір), за умовами якого відповідач зобов»язується передати, а позивач прийняти та оплатити сільгосппродукцію в асортименті та кількості, зазначеній в накладній.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються   ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один  суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських  зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору на умові передплати позивач перерахував відповідачеві 475000,00 грн., що підтверджується:

-          платіжним  дорученням №3 від 22.04.08. на суму 75000,00 грн.;

-          платіжним дорученням №23 від 17.03.08. на суму 25000,00 грн.;

-          платіжним дорученням №25 від 31.03.08. на суму 20000,00 грн.;

-          платіжним дорученням №21 від 13.03.08. на суму 100000,00 грн.;

-          платіжним дорученням №12 від 28.02.08. на суму 150000,00 грн.;

-          банківською випискою від 03.04.08. на суму 80000,00 грн.;

-          платіжним дорученням №23 від 24.03.08. на суму 25000,00 грн.  

Судом встановлено, що відповідач свої  зобов'язання щодо поставки сільгосппродукції не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 475000,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість складає суму 475000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані  добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи,  що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове  становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, 712 ЦК України, ст..265 ГК України та керуючись, ст.ст.  49,  75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест»(с.Василівка, Каховського району Херсонської області, вул..К.Маркса, 28,  р/р 2600111323 в ХОД "Райффайзен банк Аваль”, МФО 352093, код ЄДРПОУ 32989767) на користь Приватної фірми «ВЕЛЛ»(м.Херсон, вул..Нафтовиків, 2а, р/р 26201003167 в ВАТ "Кредобанк”, МФО 352413, код ЄДРПОУ 30329899) основного боргу в сумі 475000,00 грн., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 4750,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.     

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

           Дата підписання рішення, оформленого відповідно

               до ст..84 ГПК України                                                                                                                 26.06.2009 р.