Рішення

від 15.01.2009 по справі 7/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/128

15.01.09

За позовом    Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»

до            Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістік»

про      стягнення 243736,31 грн.

                                                                                                                     Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача:   Плетньова Г.В. –довіреність №3 від 05.01.2009 р.

від відповідача:  не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістік»про стягнення 243736,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі договору передачі прав від 29.05.2006 року  прийняв на себе всі зобов'язання ТОВ «Логістик Сервіс Україна»перед позивачем та щодо залишку заборгованості за Мировою угодою від 26.05.2006 року в сумі 221408,00 грн. та зобов'язався виконувати умови даних документів як їх виконувало ТОВ «Логістик Сервіс Україна».

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 159008,00 грн. - боргу, 19308,96 грн. –пені, 7819,77 грн. –3% річних, 57599,58 грн. –індексу інфляції за час прострочення, а також понесені ним по справі судові витрати –2518,75 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 01.12.2008 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.12.2008 р.

18.12.2008 р. представник позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, не виконали вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження в справі, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

18.12.2008 р. розгляд справи було відкладено на 15.01.2009 р.

15.01.2009 р. представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.01.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                               ВСТАНОВИВ:

26.05.2006 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістік Сервіс Україна»було укладено Мирову угоду в межах Договору транспортного експедирування №37 від 01.01.2006 року.

Згідно вищевказаної мирової угоди ТОВ «Логістик Сервіс Україна» зобов'язувалось на протязі 30 місяців рівними частинами по 8023,60 грн. погасити суму заборгованості в розмірі 240708 грн.

29.05.2006 року між ТОВ «Логістик Сервіс Україна»та відповідачем був укладений договір передачі прав, згідно з яким відповідач прийняв на себе також зобов'язання по залишку заборгованості по мировій угоді в сумі 221408,00 грн. та договору транспортного експедирування №37 від 01.01.2006 року.

Відповідачем заборгованість було погашено частково, що підтверджується копіями банківських виписок, залучених до матеріалів справи, внаслідок чого заборгованість перед позивачем становить 159008 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 4.1. Договору транспортного експедирування №37, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 19308, 96 грн. з розрахунку подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 19308, 96 грн.є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 57599,58 грн. –індекс інфляції та 7819,77 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлогістік»(04074, м.Київ, пр-т Оболонський, 34-А, кв.83, код ЄДРПОУ 34186323) на користь Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»(66161, Одеська обл.., Балтський район, с.Білине, код ЄДРПОУ 04689582) –159008 (сто п'ятдесят девять тисяч вісім) грн. –боргу, 19308  (дев'ятнадцять тисяч триста вісім) грн. 96 коп. –пені,  57599  (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто десять) грн. 58 коп. –індексу інфляції, 7819 (сім тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 77 коп. –3 % річних, 2437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 36 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Відкритому акціонерному товариству «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»(66161, Одеська обл., Балтський район, с.Білине, код ЄДРПОУ 04689582) з державного бюджету 81 (вісімдесят одна) грн. 39 коп. зайво сплаченого держмита (оригінал платіжного доручення № 183 від 14.08.2008 в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  М.М. Якименко

Дата підписання рішення: