Рішення

від 18.06.2014 по справі 310/13036/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/13036/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі : головуючого -судді Пустовіт З.П.

при секретарі: Гоноболіній О.І.,

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою шляхом часткового знесення самочинно збудованої будівлі,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, в якому просила усунути їй перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, збов'язавши ОСОБА_6 здійснити знесення задньої стінки самовільно збудованих ним до житлового будинку «А-ІЖ» по АДРЕСА_2 сіней «а1», частини бокових стінок сіней «а1», що перебувають на належній їй земельній ділянці АДРЕСА_1 до лінії межі з земельною ділянкою АДРЕСА_2. В обґрунтування позову посилалася на те, що на підставі рішення Бердянського міського народного суду від 03.03.1986 року вона має на праві особистої власності садибу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0663га, яка також належить їй на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 липня 2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 2310400000:07:003:0101. Її сусідом та співвласником домоволодіння АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_6 та треті особи, проте їй невідомо, яким частками у праві спільної часткової власності вони володіють. Відповідач користується і проживає в передній частині житлового будинку «А-1Ж», яка безпосередньо виходить на вул. Набережна та межує з належною їй садибою. Треті особи користуються іншими частинами домоволодіння та не порушують її права власника сусідньої земельної ділянки. Відповідач самовільно, без проекту, без дозволу виконкому Бердянської міської ради, без її згоди до частини будинку «А-1Ж» по АДРЕСА_2, якою він фактично користується, прибудував сіни літ.«а1», 2/3 частини яких знаходиться на належній їй земельній ділянці АДРЕСА_1, як вбачається з технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, державного акту на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 на її ім'я. Відповідач постійно збільшує вказані сіни та кожного разу додатково заволодіває частиною належної їй земельної ділянки. Вона неодноразово зверталася до відповідача, щоб він звільнив належну їй земельну ділянку від своєї будівлі та виконав знесення задньої стінки сіней «а1», проте він на її законні вимоги не реагував. Тоді вона 30.08.2011 року офіційно з метою захисту та відновлення порушених прав звернулася з заявою до виконавчого комітету Бердянської міської ради з приводу знесення частини самочинної будівлі та звільнення своєї земельної ділянки. За її заявою виїхала комісія з представників Держкомзему, а 05.09.2011 року вона одержала відповідь заступника міського голови, що ані виконком, ані управління Держкомзему не вирішили питання по захисту її прав як власника майнового права та інтересу. Проте спеціалістами Держкомзему було встановлено, що зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_6 була зроблена прибудова до свого будинку - сіни літ. «а1», яка збудована самочинно. В технічній документації зі складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є договір про встановлення земельного сервітуту від 26.01.2005 року щодо проходу для обслуговування фасаду, замощення та покрівлі домоволодіння АДРЕСА_2, даних щодо наявності прибудови в даному договорі відсутні, в плані земельної ділянки по встановленню сервітуту прибудова відсутня. Акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.11.2004 року підписано суміжними землекористувачами земельних ділянок АДРЕСА_2. Тобто, ОСОБА_6, узгоджуючи межі земельної ділянки, визнавав, що межа між їхніми земельними ділянками проходить так, як вказано у Державному акті, а не по лінії збудованих ним сіней «а1». Наявність на її земельній ділянці сіней літ.«а1» позбавляє її права володіння і користування належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою. Тому, посилаючись на ст.ст. 103, 152, 158 ЗК України, ст.ст.13, 16,386, 391 ЦК України просила усунути їй перешкоди у володінні і користуванні належною їй земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 12 березня 2014 року за клопотання представника позивача після отримання від комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради відомостей щодо правової реєстрації домоволодіння АДРЕСА_2 було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 замість третіх осіб: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які за договорами дарування подарували їй належні їм частки в домоволодінні АДРЕСА_2.

Після отриманні судом висновку судової будівельно-технічної експертизи позивач у травні 2014 року остаточно визначилася з позовними вимогами та, посилаючись на ті ж самі обставини, що зазначені і в первинному позові, з урахуванням наданого судовим експертом висновку, просила усунути їй перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язавши ОСОБА_6 здійснити знесення частини сіней літ. «а1», що прибудовані до житлового будинку АДРЕСА_2, розміром 1,53м. (довжина бокових стін сіней «а1») х 5,46м. (довжина задньої стінки сіней «а1») площею 8,35 кв.м., які знаходяться на приватизованій земельній ділянці (серія ЗП №124603 на ім'я ОСОБА_5, кадастровий №2310400000:07:003:0101) по АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача за договором про надання юридичних послуг адвокат ОСОБА_1 підтримала уточнений позов із зазначених у ньому підстав, доповіла по його суті та просила задовольнити повністю, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати на оплату судового збору 230 грн., за проведення експертизи 3000,00 грн., за виготовлення технічної документації БТІ 165,00 грн. , поштові витрати за відправлення коштів за проведення експертизи в сумі 30,00 грн.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши, що на даний час сіни «а1» не вважаються самочинно збудованими, бо збудовані дуже давно, а тому порядок знесення такої будівлі законодавством не передбачений. До звернення позивача до суду таких питань не виникало. На його думку, межі земельної ділянки в натурі не були погоджені із співвласниками сусіднього домоволодіння, а договір про встановлення сервітуту відповідач не підписував. Документи носять неправдивий характер, а експерт при проведенні експертизи користувався наявними у справі документами. Ця будівля стоїть давно і не може перешкоджати ніяким чином позивачу, будувалася ще до отримання позивачем державного акту на земельну ділянку, а тепер входить до складу домоволодіння АДРЕСА_2 і на нього також розповсюджується право власності співвласників, тому просив в позові відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 в своїх пояснення зазначив, що права третьої особи ОСОБА_3 ніяким чином не зачіпаються, але, на його думку, позов належить задовольнити, оскільки земельна ділянка АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності позивача, а частина сіней «а1», збудованих відповідачем, розташована на ній, що позбавляє її права володіння, користування і розпорядження нею. В судових дебатах залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_7 до суду не з'явилася, в своїх заявах від 27.02.2014р., від 02.04.2014 року просила розглянути справу за її відсутності, заперечень з приводу позову не має, згодна з будь-яким рішенням, а в останній заяві від 06.06.2014 року просила в позові відмовити.

Заслухавши представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено доказами, що позивачу на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 Запорізької області, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,0663га, яка також належить їй на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗП №124603 від 20 липня 2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 2310400000:07:003:0101.

Співвласниками суміжного домоволодіння АДРЕСА_2, як вбачається з довідки комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради №61 від 13.02.2014 року, є відповідач ОСОБА_6, якому належить 1/7 частка у праві спільної часткової власності на підставі рішення народного суду м.Бердянська від 25.03.1975 року, третя особа ОСОБА_7 - 1/7 частка на підставі рішення народного суду м.Бердянська від 25.03.1975 року та третя особа ОСОБА_3 - 5/7 частки, з яких: 2/7 частки - на підставі договору дарування від 14.06.2012 року, реєстровий .№941; 2/7 частки - на підставі договору дарування від 08.10.2013 року, реєстровий №2267; 1/7 частка - на підставі договору дарування від 20.11.2013 року, реєстровий №2641.

Домоволодіння АДРЕСА_2 розташоване на земельній ділянці площею 0,0713 га (по нормі), фактично 0,0718 га, яка не є приватизованою.

Судом установлено, що з приводу захоплення частини належної їй земельної ділянки позивач у серпні 2011 році зверталася до виконавчого комітету Бердянської міської ради, який надав відповідь, що управлінням архітектури та земельних відносин виконкому проведеним візуальним обстеженням земельної ділянки виявити захоплення частини не представилося можливим, тому її звернення було направлено до управління Держкомзему у м.Бердянську з проханням провести перевірку.

Як вбачається з листа управління Держкомзему у м.Бердянськ Запорізької області №1352 від 19.10.2011 року на звернення позивача, зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2, гр. ОСОБА_6 була зроблена прибудова до свого будинку, яка в технічному паспорті на домоволодіння станом на 03.12.2010 року значиться під літерою «а1», як сіни, та збудована самочинно. Також з плану земельної ділянки видно, що сіни «а1» частково знаходяться на земельній ділянці АДРЕСА_1. В технічній документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку, є Договір про встановлення права обмеженого користування земельною ділянкою (сервітут) від 26.01.2005 року щодо проходу для обслуговування фасаду, замощення та покрівлі домоволодіння АДРЕСА_2, дані щодо наявності прибудови в даному договорі відсутні. Акт визначення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.11.2004 року підписано суміжними землекористувачами земельних ділянок АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, АДРЕСА_3.

Проведеною по справі судовою будівельно-технічною експертизою №12/14 від 14.05.2014 року встановлено, що між земельною ділянкою АДРЕСА_1 та земельною ділянкою АДРЕСА_2 зі сторони городу межа проходить по паркану із штахетника протяжністю 27,94п.м.. Далі, не доходячи 6,09 п.м. до вул. Набережна, огорожа відсутні, а межа потрапляє на прибудову до житлового будинку - сіней «а1», що відносяться до житлового будинку АДРЕСА_2. Розміри та конфігурація земельної ділянки АДРЕСА_1 повністю відповідає розмірам та конфігурації земельної ділянки, зазначеного в Державному акті на право власності на земельну ділянку площею 663 кв.м. на ім'я ОСОБА_5, серія ЗП №124603 від 20 липня 2005 року з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, з урахуванням наявності на території частини сіней літ. «а1», розміром 1,53 х 5,46 площею 8,35 кв.м., які відносяться до житлового будинку АДРЕСА_2. Тому судовим експертом в результаті експертного дослідження зроблено висновок про те, що частина сіней «а1», що прибудовані до житлового будинку АДРЕСА_2 розміром 1,53 х 5,46 п.м. площею 8,35 кв.м., знаходяться на приватизованій земельній ділянці (серія ЗП №124603 на ім'я ОСОБА_5, кадастровий №2310400000:07:003:0101) по АДРЕСА_1.

На переконання суду, даний висновок узгоджується з іншими матеріалами справи. Так, контрольними обстеженнями комунального підприємства з технічної інвентаризації домоволодіння АДРЕСА_2 було зафіксовано, починаючи з 30.03.1985 року, що на земельній ділянці розташовані, крім інших будівель. зокрема, сіни літ. «а1», які є самочинно збудованими, із проставленням на технічному паспорті відповідного штампу «самовільно збудовано» та зображенням їх на схематичних планах чи планах земельної ділянки, на яких видно, що частина цих сіней збудована на земельній ділянці, яка обслуговує сусіднє домоволодіння АДРЕСА_1. Відмітка про відсутність самовільної забудови працівниками БТІ в архівній справі була зазначена лише 14.12.2012 року при черговій технічній інвентаризації відповідно до Наказу №404 від 09.08.2012 року «Про внесення змін до п. 3.2. розділу 3 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», тобто на час проведення позивачем приватизації земельної ділянки зазначена будівля значилася як самочинно збудована та у зв'язку з підписанням ОСОБА_6 акту про погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі мала би бути ним знесена.

Викликаний в судове засідання спеціаліст комунального підприємства з технічної інвентаризації ОСОБА_14 надав суду роз'яснення по інвентарній справі на домоволодіння АДРЕСА_2, про те, що сіни «а1» мали лінійні розміри 2,15м. х 4,20 м. і з початку будівництва виходили за межі земельної ділянки АДРЕСА_2, проте в якому розмірі, в технічній документації не було вказано, проте межа земельної ділянки АДРЕСА_1 була рівною. У 2010 році техніком БТІ було зафіксовано поточні зміни, відповідно до яких конфігурація сіней «а1» змінилася, вони стали у формі літери «Г» вже з лінійними розмірами 2,34м. х 5,13м. і так само виходять за межі земельної ділянки АДРЕСА_2, однак він не може прямо відповісти, на яку відстань.

Інший представник відповідача ОСОБА_6 - його син ОСОБА_15 не заперечував в судовому засіданні від 12.03.2014 року, що у 1975 році було збудовані сіни «а1», які з самого початку, з дозволу позивача ОСОБА_5, на 40 см. заходили на її земельну ділянку, проте їй за це було заплачено певні кошти. Пояснював, що сама позивач до батька не зверталася з цього питання, а її дочка, дійсно, вимагала знести сіни, проте вони відповіли, щоб вона зверталася до суду.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст.57-60 ЦПК України.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Стаття 57 ЦПК України доказами у справі визначає будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. (ґ) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, а п. (г) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України встановлено обов'язок не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно з ч.1 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

За змістом вимог ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Судом встановлено, що орган місцевого самоврядування в особі виконавчого комітету Бердянської міської ради на звернення позивача не вирішив її питання по суті та фактично роз'яснив їй право на захист порушеного права в судовому порядку, додатково направивши її звернення для перевірки до управління Держкомзему в м.Бердянську, яке повідомило Бердянську міську ради та самого позивача про виявлені порушення права ОСОБА_5 як власника земельної ділянки АДРЕСА_1 наявністю на належній їй земельній ділянці частини самочинної будівлі - сіней «а1», здійсненої зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2 суміжним землекористувачем ОСОБА_6

З урахуванням встановлених фактичних обставин та наданих доказів, в тому числі і висновку судової будівельно-технічної експертизи, яку представник відповідача не оскаржив та не просив проведення додаткової чи повторної експертиз, хоча посилався на те, що експерт використав неправдиві документи, суд вважає, що позовні вимоги позивача про усунення їй перешкод в користуванні належною земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідача здійснити знесення частини сіней розміром 1,53 х 5,46 площею 8,35 кв.м. підлягають задоволенню, оскільки земельна ділянка, на якій частина цих сіней розташована, перебуває у власності позивача на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, та позивачем доведено відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, надавши докази відповідно до положень ст. ст. 57-60 ЦПК України щодо порушення її прав на вільне володіння і розпорядження своєю власністю .

Заперечення представника відповідача щодо неможливості знесення частини сіней, які на даний час не вважаються самочинними, не є таким, що заслуговує на увагу, оскільки, позивач, вказавши в назві позову будівлю як самочинну, фактично в обґрунтування позовних вимог не посилалася на знесення частини сіней, що перебувають в користуванні відповідача, в порядку ст.376 ЦПК України, вказавши по тексту позову інші правові підстави, що регулюють захист права власності.

Відповідно до ст.ст.79, 86, 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з квитанції №12 від 10.05.2014 року, за проведення експертизи ОСОБА_5 сплатила 3000,00 грн., судовий збір при зверненні до суду та за клопотання про призначення експертизи склав загальну суму 351,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Втім суд не вбачає підстав для стягнення на її користь коштів в розмірі 165,00 грн. за послуги з технічної інвентаризації належного їй домоволодіння та за відправлення поштового переказу на суму 30,00 грн., які не належать до судових витрат відповідно до ст.79 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10, 11, 57-60, 62, 64,66, 79,86,88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 391 ЦК України, ст.ст. 95,96, 103, 152, 158 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. ІІН НОМЕР_1, перешкоди у володінні і користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: Запорізька область. АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІІН НОМЕР_2, здійснити знесення частини сіней літ. «а1», що прибудовані до житлового будинку АДРЕСА_2, розміром 1,53м. (довжина бокових стін сіней «а1») х 5,46м. (довжина задньої стінки сіней «а1») площею 8,35 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці по АДРЕСА_1, належній на праві власності ОСОБА_5 згідно Державного акту серія ЗП №124603, кадастровий №2310400000:07:003:0101.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 351,20 грн. та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: З. П. Пустовіт