Рішення

від 29.05.2014 по справі 910/7686/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7686/14 29.05.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «М-К»

про стягнення 8 620,02 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Кривопляс В.О. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «М-К» про стягнення 8 620,02 грн., з яких 7387,78 грн. - сума основного боргу, 12,55 грн. - пеня, 1 182,04 грн. - 16% штрафу та 37,65 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 1022-КЕ/13 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/7686/14 та призначено розгляд останньої на 29.05.2014 р.

22.05.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 29.05.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

16.09.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «М-К» (далі - покупець) було укладено договір поставки № 1022-КЕ/13 (далі-Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передавати тютюнові або інші вироби (далі - товар) у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Асортимент, кількість, ціна товару визначається сторонами на кожну партію товару окремо. Асортимент, кількість, ціна товару, що продається згідно з даним Договором, вказується у накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.п. 1.2, 2.1 Договору).

Згідно з п 3.1. Договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявки покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі продавця. Заявка на партію товару погоджується відповідальними особами сторін.

Відповідно до п. 3.8 Договору право власності на товар, що постачається, а також ризик його випадкової загибелі та випадкового пошкодження, переходять до покупця з моменту отримання товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною, підписаною обома сторонами. Після переходу права власності до покупця товар поверненню не підлягає.

Ціна товару визначається у відповідності з ціною, вказаною у прайс-листах продавця, які діють на момент виконання продавцем заявки покупця і вказується в видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума даного Договору не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару згідно з видатковими накладними (п. 4.1. Договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Проте не виключаються інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України, за погодженням з продавцем (п. 4.3. Договору).

Максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки накладної. День, наступний за днем виписки накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день (п. 4.8. Договору).

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено відповідачу товар на суму 7 387,92 грн., згідно видаткової накладної № КЕ14-000026020 від 29.01.2014 р., належним чином засвідчена копія якої, підписана та скріплена печатками/штампами сторін, додана позивачем до матеріалів справи, оригінал надано для огляду в судовому засіданні.

Факт отримання товару відповідачем також підтверджується довіреністю № 3 від 29.01.2014 р. на отримання від позивача цінностей за видатковою накладною № КЕ14-000026020 від 29.01.2014 р.

Відповідачем оплата здійсненна частково у розмірі 0,14 грн.

Станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 7 387,78 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, у свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по поставці товару здійснив належним чином, поставивши відповідачу товар на суму 7387,92 грн., що підтверджується відповідною накладною, проте відповідачем оплата поставленого позивачем товару здійснена була частково, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 7 387,78 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 7 387,78 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 12,55 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 6.2. договору (за період з 05.02.2014 р. по 07.04.2014 р. - 62 днів), про стягнення 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, в розмірі 37,65 грн. (за період з 05.02.2014 р. по 07.04.2014р. - 62 днів), та про стягнення штрафу, передбаченого п. 6.3. договору, в розмірі 1182,04 грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставлений партії товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив власний розрахунок пені та 3% річних за період з 05.02.2014 р. по 07.04.2014 р., відповідно до якого сума пені нарахована позивачем є невірною.

Відповідно до розрахунку суду за період з 05.02.2014 р. по 07.04.2014 р. 3% річних становлять 37,65 грн., пеня становить - 163,14 грн. пені. Оскільки підстави для стягнення більшої суми пені, ніж заявлено позивачем, відсутні, з відповідача підлягає стягненню 12,55 грн. пені, 37,65 грн. трьох процентів річних.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1182,04 грн. на підставі п. 6.3. договору, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з п. 6.3. договору, у випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарні дні покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, яка не суперечить вимогам чинного законодавства.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. роз'яснено, що застосування іншого виду неустойки -штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

За розрахунком позивача розмір штрафу складає 1 182,04 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення штрафу в розмірі складає 1182,04 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «М-К» (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 3, код 38197339) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" ( 46020, м. Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, 1, код 30622532) 7 387 (сім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 78 коп. боргу, 12 (дванадцять) грн. 55 коп. пені, 1 182 (одну тисячу сто вісімдесят дві) грн. 04 коп. штрафу, 37 (тридцять сім) грн. 65 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 19.06.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова