Рішення

від 12.06.2014 по справі 917/877/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 917/877/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор", 36029, м. Полтава, пл. Паленківська, 24

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Зерноторгівельна компанія", 36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 66

про стягнення 500000,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Анкуца В.В.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 12.06.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 500000,00 грн. боргу з договором про надання фінансової допомоги на поворотній основі № 6/ФП-15/11/13 від 15.11.2013 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, але надіслав до суду відзив на позовну заяву б/н від 03.06.2014 року (а.с. 21), в якому повністю визнав заявлений позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (позивач, сторона1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Зерноторгівельна компанія" (відповідач, сторона2) був укладений договір про надання фінансової допомоги на поворотній основі за № 6/ФП-15/11/13 від 15.11.2013 року (а.с. 10), відповідно до якого сторона1 взяла на себе зобов'язання надати стороні2 безпроцентну фінансову допомогу на зворотній основі (далі - допомога), а сторона2 - прийняти допомогу, використати за цільовим призначенням, а саме - поповнення обігових коштів, та повернути допомогу у визначені цим договором порядку та строки (п. п. 1.1., 2.1. договору).

Згідно п. 9.1. договору про надання фінансової допомоги на поворотній основі № 6/ФП-15/11/13 від 15.11.2013 року (далі - договір) даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У відповідності до п. 3.2. вказаного договору розмір допомоги, яку сторона1 надає стороні2 за цим договором, становить 5000000,00 грн.

На виконання умов укладеного сторонами договору позивач станом на 20.01.2014 року здійснив перерахування відповідачеві грошових коштів на загальну суму 2300000,00 грн., у т.ч.:

- платіжним дорученням № 5244 від 19.11.2013 року на суму 2290000,00 грн. (а.с. 12);

- платіжним дорученням № 5573 від 04.12.2013 року на суму 5000,00 грн. (а.с. 13);

- платіжним дорученням № 220 від 20.01.2014 року на суму 5000,00 грн. (а.с. 14).

За змістом п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 року (а.с. 11) належні позивачеві грошові кошти повертаються відповідачем в наступні терміни:

- 2300000,00 грн. - до 31.01.2014 року;

- 2000000,00 грн. - до 31.04.2014 року;

- 700000,00 грн. - до 31.12.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в передбачений п. 5.1. договору термін (до 31.01.2014 року) відповідач з належних позивачеві грошових коштів повернув 1800000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 120 від 13.12.2013 року (а.с. 15). Залишок неповернутих у вказаний термін грошових коштів складає 500000,00 грн.

12.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 10/02/14 від 10.02.2014 року (а.с. 16) про повернення грошових коштів у сумі 500000,00 грн. в термін до 20.02.2014 року. Листом № 3 від 20.02.2014 року (а.с. 17) відповідач у відповідь на дану претензію повідомив позивача про відсутність можливості здійснити повернення залишку грошових коштів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було вказано, графік повернення відповідачем належних позивачеві грошових коштів узгоджено сторонами в п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 року.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу надання позики, розмір наданої згідно договору допомоги, факт наявності перед позивачем заборгованості в розмірі 500000,00 грн. у вигляді неповернутих грошових коштів, факт звернення до відповідача з вимогою про повернення залишку грошових коштів та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

В наданому суду відзиві на позовну заяву відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі. Дії відповідача щодо визнання позову не суперечать чинному законодавству України і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин суд з урахуванням положень ч. 5 ст. 78 ГПК України приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Зерноторгівельна компанія" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 66, код ЄДРПОУ 32967979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (36029, м. Полтава, пл. Паленківська, 24, код ЄДРПОУ 32284263) - 500000,00 грн. боргу та 10000,00 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.06.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.