Рішення

від 10.06.2014 по справі 917/553/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р. Справа № 917/553/14

За позовом Приватного підприємства "Харківський експериментальний завод", 61019, м. Харків, пр. Дзюби, 2-а

до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І.Приходька, 139

про стягнення 116311,60 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Євмінов Є.В.

від відповідача: Пащенко А.О.

Представники після перерви:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної у відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 05.06.2014 року.

В судовому засіданні 10.06.2014 року після виходу з нарадчої кімнати згідно ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 116311,60 грн. боргу за договором № 80 від 09.11.2010 року, в т.ч. 112140,00 грн. основного боргу та 4171,60 грн. пені.

Сторони уповноважених представників у судове засідання не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать підписи останніх у розписці (а.с. 55). У попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечував частково.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

09.11.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" (відповідач, покупець) і Приватним підприємством "Харківський експериментальний завод" (позивач, постачальник) був укладений договір № 80 (а.с. 7), згідно якого постачальник зобов'язався поставити концентрат МОР "ЕМПО" (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити його (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 11.1. договору № 80 від 09.11.2010 року (далі - договір) в редакції додаткової угоди № 8 від 12.11.2012 року (а.с. 16) даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року включно.

Згідно із п. п. 3.1., 3.2. договору ціна на товар складає 8820,00 грн. з ПДВ за тонну. Сума договору на дату його укладення становить 529200,00 грн. з ПДВ.

На протязі 2011-2013 року сторонами шляхом укладення додаткових угод (а.с. 9-11, 14, 15 17, 18) неодноразово вносились зміни до договору як в частині ціни товару, так і в частині суми договору.

Відповідно до приписів п. п. 2.1., 2.2. договору поставка товару здійснюється автотранспортом покупця (перевізника) на умовах FCA - м. Харків, склад постачальника, у строки, погоджені сторонами додатково. Датою поставки є дата оформлення видаткової або товарно-транспортної накладної.

На виконання умов укладеного договору позивачем було поставлено відповідачеві обумовлений цим договором товар на загальну суму 112140,00 грн., що підтверджується наданою до справи копією видаткової накладної № 370 від 27.11.2013 року та копією товарно-транспортної накладної № Р370 від 27.11.2013 року (а.с. 19, 20). Товар був отриманий відповідачем через повноважного представника на підставі довіреності № 5027 від 25.11.2013 року (а.с. 21).

У відповідності до п. 4.1. договору оплата товару здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту його надходження на склад покупця.

Разом із тим, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач поставлений позивачем товар не оплатив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за товар в розмірі 112140,00 грн. та нараховану за період з 05.12.2013 року по 11.03.2014 року пеню в розмірі 4171,60 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. ст. 692, 694 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату товару, а також термін його виконання встановлено п. п. 1.1., 4.1. спірного договору.

У відповідності до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу поставки товарів, обсяги та вартість поставленого згідно договору товару, факт наявності заборгованості в сумі 112140,00 грн. за поставлений за договором товар та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. Крім того, факт наявності заборгованості у вказаному розмірі не заперечується й відповідачем у підписаному сторонами акті звіряння (а.с. 22).

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 112140,00 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до приписів п. 8.1. договору майнова відповідальність сторін, не обумовлена цим договором, регулюється чинним законодавством України та Положенням про поставки продукції ВТП № 888 від 25.07.1988 року.

Згідно п. 66 вищевказаного Положення в разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що сторони із посиланням на норми Положення про поставки продукції ВТП № 888 від 25.07.1988 року дійшли згоди щодо застосування пені за прострочення оплати товару як одного з видів забезпечення виконання зобов'язань.

Водночас суд визнає обгрунтованими доводи відповідача стосовно того, що в даному разі розмір пені в силу положень ч. 2 ст. 343 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року) повинен обмежуватись подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми пені за заявлений період, яка склала 3954,09 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І.Приходька, 139, код згідно ЄДРПОУ 05763814) на користь Приватного підприємства "Харківський експериментальний завод" (61019, м. Харків, пр. Дзюби, 2-а, код згідно ЄДРПОУ 00333606) - 112140,00 грн. боргу, 3954,09 грн. пені та 2321,88 судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 16.06.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.