Рішення

від 12.05.2009 по справі 7/117/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/117/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09                                                                          Справа №  7/117/09

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач  Виробничо-торговельна фірма “ВЕЛАМ” товариство з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв

Відповідач Закрите акціонерне товариство “Торговельний будинок Україна”,  м.Бердянськ, Запорізька область

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача          Ластовина В.Я., дов. №  А-01.1-086 від 24.04.2009р.     

Відповідач       не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 8882грн.74коп. заборгованості за договором   поставки  № 7287Б  від  06.11.2007р., яка складається з 7997 грн. 00 коп. основного боргу, 275 грн. 89 коп. пені,  231грн. 91 коп.  суми індексу інфляції, 377 грн. 94 коп.  25 %річних.  

Позивач обґрунтував свої вимоги договором поставки  № 7287Б від  06.11.2007р.,    ст.  ст. 193, 198, 216, 218 ГК України, ст.ст. 16, 526, 530, 611, 625, 712  ЦК України.           

Ухвалою суду від 10.03.2009р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 27.04.2009р. Судове засідання відкладалось до  12.05.2009р.

Ухвали суду від 10.03.2009р., 27.04.2009р. були направлені на адреси сторін в установлений законом строк. Ухвала про порушення провадження у справі була повернута  поштовим відділенням на адресу  господарського суду з адреси відповідача. Ухвала про відкладення судового засідання на адресу господарського суду не поверталась.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.    

            У відповідності із ст. 93  ЦК України, місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          На виконання  вимог суду,  в продовженому судовому засіданні 12.05.2009р., представником позивача надана довідка з Єдиного державного реєстру щодо місцезнаходження  відповідача, згідно з якою, підприємство зареєстровано за тою ж адресою, що зазначена позивачем в позовній заяві. Крім того, телеграмою позивача відповідач був додатково повідомлений про  дату та  час  відкладення судового процесу.

В судове засідання, продовжене  12.05.2009р.,  представник  відповідача не з'явився,  відзив на позов   не надав без поважних причин.   Ухвала суду від 27.04.2009р.,  направлена на адресу відповідача,  до суду поштовим відділення не поверталась.

Відповідач по справі № 7/117/09 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник підприємства відповідача був зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.   

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

               Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.   

             Враховуючи вищевикладене,   спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.                

За усним клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Судовий процес завершено оголошенням   рішення суду в повному об'ємі.   

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:   

            06 листопада 2007р.  між ТОВ ВТФ “ВЕЛАМ” (далі-позивач)  та ЗАТ  “Торгівельний будинок Україна” (далі-відповідач) був укладений договір № 7287Б (далі-договір) на поставку товару на умовах  товарного кредиту.

          Згідно   з п. 1.1  договору, постачальник здійснює поставку партії товару на склад  покупця,  в  погодженні строки, в порядку централізованої  доставки автомобільним транспортом.

        На виконання умов договору, позивачем, на адресу відповідача,  був поставлений товар  на загальну суму  7997 грн. 00 коп., що  підтверджується   видатковою накладною № 14791 від  16.12.2008р.

        Згідно  п. 4.1   покупець здійснює  оплату  товару у гривнях через установи банку на  вказаний у рахунку-фактурі поточний рахунок постачальника на наступних умовах:

-          100% попередньої  оплати за товар;

-          або оплата за товар на протязі 3-х банківських  днів по факту його поставки на склад покупця.

        Згідно з п. 4.2 договору, підставою  для оплати за товар є рахунок фактура постачальника, яка  передається покупцю разом  з накладною на товар або іншим способом  (по пошті, електронними засобами зв'язку).  

                   Факт отримання товару відповідачем підтверджується  його довіреністю   серія  ЯПГ № 423550 від 15.12.2008р.   

Відповідач  взяті на себе  договірні зобов'язання не виконав, сума заборгованості  відповідача  перед позивачем  складає  7997 грн. 00 коп., пред'явлена до стягнення обгрунтувано і підлягає задоволенню, поскільки згідно з ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

  Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

 Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.     

  Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

  Відповідно до п. 6.1, 6.1.1 договору, покупець несе  відповідальність за  порушення строків оплати  за товар, сплачує  постачальнику пеню в розмірі 0,05% від  простроченої  суми, за кожен  день прострочки, за відповідний період.

  Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 275 грн. 89коп.   

  Згідно проведеного, в судовому  засіданні перерахунку суми  пені, судом встановлено, що пеня, яка підлягає стягненню складає 271 грн. 90 коп. В решті  пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.   

Згідно зі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.    

 Згідно з п. 6.1.2 та 6.1.3 договору передбачено,  що покупець перераховує постачальнику суму заборгованості з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочки з простроченої суми та  сплачує  постачальнику 25% річних  з простроченої суми за весь  час користування грошовими коштами.  

           Сума  індексу інфляції складає 231 грн. 91 коп. Згідно проведеного перерахунку суми 25% річних судом встановлено, що сума 25% річних, яка підлягає стягненню складає 372 грн. 46 коп. В решті пред'явленої до стягнення суми  слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.  

             З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

            Судові витрати, в частині задоволених вимог, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України,  слід  покласти на відповідача, так як  спір з його вини  доведено до судового розгляду.  

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 526,  625  ЦК України,  ст. ст. 3, 22, 28, 33,  44,  49, 75, 82,  84, 85 ГПК України, суд:                                                                            

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

             Стягнути з Закритого акціонерного товариства  “Торгівельний  будинок  Україна”, 71112, м. Бердянськ, Запорізька область, вул. Горького, 13/7 (п/р 26004033460001 в  АБ “ТАСС-Бізнесбанк”, МФО 313537, ЕДРПОУ 31979784)  на користь  Виробничо-торгівельної фірми “ВЕЛАМ”  Товариство з обмеженою відповідальністю, 54003, м. Миколаїв, вул. Кірова, 67, а/с  894 (п/р 260058444 в МОД “РайффайзенБанк “Аваль”, МФО 326182, ЕДРПОУ  13842002) 7997 грн. 00 коп. основного боргу, 271 грн. 90коп. пені,  372 грн.  46 коп.  річні,  231 грн. 91 коп.  суми індексу інфляції, 102 грн. 00 коп.  державного мита, 118 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.  

            В решті позову відмовити.  

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його  прийняття.

          Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева