Рішення

від 04.06.2009 по справі 6/30-09-1004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/30-09-1004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2009 р.Справа  № 6/30-09-1004

Позивач: Акціонерний банк „Брокбізнесбанк”

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство „Арго”

Треті особи яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Відкрите акціонерне товариство комерційного банку „Надра” (Одеське регіональне управління філія ВАТ КБ „Надра”)

2) Відділ  ДВС Саратського РУЮ Одеської області

Про: стягнення  52 642,70 грн., визнання вищого пріоритету обтяження на зернозбиральний комбайн КЛААС ДОМИНАТОР, 1974 року, зупинення виконавчого провадження відділу ДВС Саратського РУЮ Одеської області в частині стягнення на зернозбиральний комбайн КЛААС ДОМИНАТОР, 1974 року випуску.

Суддя                              Демешин О. А.

Представники:

Від позивача:           Кравченко В.О.- довіреність № 137/03 від 02.07.2008 року;

Від відповідача:         не з'явився;

Від третьої особи 1): Гулькевич Д. О. –довіреність від 17.04.2009 року

Від третьої особи 2): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:  Акціонерний банк „Брокбізнесбанк” (далі –позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та додатковим обґрунтуванням позовних вимог до Селянського (фермерського) господарства „Арго” (далі –відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство комерційного банку „Надра” (Одеське регіональне управління філія ВАТ КБ „Надра”) про стягнення  52 642,70 грн., визнання вищого пріоритету обтяження на зернозбиральний комбайн КЛААС ДОМИНАТОР, 1974 року, зупинення виконавчого провадження відділу ДВС Саратського РУЮ Одеської області в частині стягнення на зернозбиральний комбайн КЛААС ДОМИНАТОР, 1974 року випуску.

02.04.2009 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Відділ  ДВС Саратського РУЮ Одеської області.

          Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

21.02.2006 року між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) було укладено кредитний договір № 183/2006, згідно якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 51 500, зі сплатою 27 % річних з кінцевим терміном повернення до 21.02.2008 року.

Відповідно частині 4 Договору відповідач (позичальник) зобов'язаний: повернути позивачу (банку) отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановленими Договором; зобов'язаний сплатити позивачу (банку) проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені Договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач своїх майнових зобов'язань по Договору не виконав, в обумовлені строки кредит не повернув, в наслідок чого, станом на 14.01.2009 року банку завдано збитків в розмірі 52 642,70 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на наведене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача  52 642,70 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та заявленими відповідно діючого законодавства України.

Крім вказаного, позивач в позовній заяві просить  визнати АБ „Брокбізнесбанк”  вищий пріоритет обтяження на зернозбиральний комбайн КЛААС ДОМИНАТОР, 1974 року випуску, реєстраційний № 142560К, який належить СФГ „Арго” на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ №1 12237 від 20.09.2004р.   та зупинити виконавче провадження Відділу ДВС Саратського РУЮ Одеської області в частині звернення стягнення на вказаний комбайн

    Суд вважає, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне:

      Частиною першою статті 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” встановлено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в  разі  порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати  задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

     При цьому, статтею 24 зазначеного Закону врегульовано порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема:

     Звернення стягнення на  предмет  забезпечувального  обтяження здійснюється  на  підставі  рішення суду в порядку,  встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

     Обтяжувач, який  ініціює  звернення  стягнення   на   предмет забезпечувального  обтяження,  зобов'язаний  до  початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному  реєстрі  відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

       А статтею 25 вказаного Закону встановлено порядок  реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду, а саме:

       Обтяжувач, який  звертається  до  суду  з  вимогою   звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження,  зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до  суду  письмово  повідомити всіх   обтяжувачів,  на  користь  яких  встановлено  зареєстроване

обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у  справі  про  звернення  стягнення  на предмет забезпечувального обтяження.

    У разі задоволення судом позову про  звернення  стягнення  на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: ....

    1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

    2) опис  рухомого  майна,   за   рахунок   якого   підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; ...

    4) спосіб  реалізації  предмета  забезпечувального  обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням  однієї  з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

    5) пріоритет  та  розмір вимог інших обтяжувачів,  на користь яких   встановлено   зареєстроване   обтяження,   які   підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження

 Таким чином, визначення пріоритету обтяження є наслідком прийнятого судом рішення про звернення стягнення на предмет обтяження.

Оскільки предметом спору по цій справі є стягнення з відповідача кредитних грошових коштів, а не звернення стягнення на предмет обтяження –комбайн „ДОМИНАТОР” –то підстав для визначення пріоритету обтяження на даний момент - судом не вбачається.

 Щодо позовних вимог про зупинення виконавчого провадження в частині звернення стягнення на зернозбиральний комбайн, то суд зазначає, що статтями 34, 35 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено перелік обставин, за яких здійснюється зупинення виконавчого провадження. При цьому – таке зупинення відноситься о повноважень органів державної виконавчої служби. Позивачем  взагалі не надано правового обґрунтування вимог про зупинення виконавчого провадження.  

   Між тим, статтями 16 ЦК України та 20 ГК України –не встановлено таких способів захисту цивільних, господарських  прав та інтересів осіб і суб'єктів господарювання, як зупинення виконавчого провадження.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача

52 642,70 грн.  В решті позову слід відмовити.

            Судові витрати покладаються на СФГ „Арго” судових  витрат у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій саме цієї особи.

                                   Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Селянського фермерського господарства „Арго” (65122, Одеська обл., Саратський р-н, с. Введенка, вул. Заречна, 43, п/р 260000003801 в Одеській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 388454, код –25024540) на користь Акціонерного банку „Брокбізнесбанк” (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 77, к/р 32007173501 в управлінні НБУ по м. Києву і Київській обл., МФО 33234522)  52 642 гривень 70 коп. боргу; 526 гривні 43 коп. витрат по держмиту та 118 гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.