Рішення

від 17.06.2009 по справі 45/79-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/79-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2009 р.                                                            Справа № 45/79-09

вх. № 1890/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Користін А.Г., довіреність від 10.12.2008 року, після перерви не з'явився

відповідача - Кукаркін О.О., довіреність від 01.01.2009 року   

розглянувши справу за позовом ТОВ "ТД Альтера", м. Донецьк  

до  ТОВ "Компанія НС Імпорт", м.Харків  

про стягнення 736598,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 684807,16 грн. основного боргу, 19859,41 грн. інфляційних, 29455,84 грн. пені та 2476,56 грн. річних мотивуючи невиконанням з боку відповідача зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем відповідачу товару по договору № 8 від 18.11.2008 року, укладеного між сторонами. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 13 березня 2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 06 квітня 2009 року о 10:30.

Позивач в засіданні суду 02 квітня 2009 року позов підтримував в повному обсязі, в подальші судові засідання не з'являвся, лише 12 червня 2009 року позивач з'явився в засідання суду, вказав про часткову оплату відповідача  та  можливе врегулювання спору між сторонами.

Відповідач під час розгляду справи в суді, в тому числі в засіданні суду 12 червня 2009 року підтвердив часткову сплату  та можливість врегулювання спору між сторонами, відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування своєї позиції суду не надав.

В засіданні суду 12 червня 2009 року сторони надали узгоджене клопотання про   продовження строку вирішення спору, відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України, до 19 червня 2009 року.

Суд, розглянувши в засіданні суду 12 червня 2009 року клопотання сторін про продовження строку вирішення спору, враховуючи що строк розгляду закінчувався 12 червня 2009 року, сторони посилались на можливість врегулювання спору та не надали витребувані судом документи, клопотання сторін задовольнив та продовжив строк вирішення спору до 19 червня 2009 року.

За усним клопотанням сторін, в засіданні суду 12 червня 2009 року було оголошено, відповідно до ст. 77 ГПК України, перерву до 17 червня 2009 року.

17 червня 2009 року розгляд справи було продовжено.

Позивач в засідання суду не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Відповідач в засіданні суду 17 червня 2009 року за супровідним листом (вх. № 6744)  просить суд долучити до матеріалів справи надані ним документи, а саме  платіжне доручення № 858 від 31 березня 2009 року на суму 300000 грн. Відповідач вказав, про те, що сторонами не досягнуто взаємної згоди та мирним шляхом спір не врегульовано.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив наступне:

18 листопада 2008 року між позивачем, ТОВ "ТД Альтера", м. Донецьк,  та відповідачем,   ТОВ "Компанія НС Імпорт", м. Харків,   було укладено договір поставки напоїв № 8. Згідно умов договору позивач взяв на себе  зобов'язання щодо поставки  відповідачу товару, найменування, асортимент, кількість, штрих-код, ціна  та умови оплати  якого визначаються домовленістю сторін у специфікаціях, які  є невід'ємними частинами договору та оформлюються в вигляді додатків до договору, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на умовах даного договору; зміни до специфікацію вносяться шляхом підписання  специфікації в новій редакції уповноваженими представниками сторін (п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 3.1, 4.1, 4.2 договору).

18 листопада 2008 року між сторонами було підписано специфікацію за № 1 до договору поставки № 8 від 18 листопада 2008 року за якою сторони узгодили найменування товару, його  асортимент, ціну та умови оплати.

Згідно з видатковими накладними № 1ТДАЦ00040 на суму 213129,00 грн. та             № 1ТДАЦ00041 на суму  255281,00 грн. від 25 листопада 2008 року,  № 1ТДАЦ00043 на суму 213129,00 грн. та № 1ТДАЦ00042 на суму 255281,00 грн. від 26 листопада 2008 року та за ТТН позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 933600 грн. (з врахуванням ПДВ та без врахування суми в розмірі 3220 грн. вартості  возвратних піддонів, які відповідно до п. 5.2 договору підлягають поверненню).

Як вбачається із матеріалів справи з загальної суми вартості поставленого товару позивачем було списано 69,85 грн. та віднесено їх на свою користь  у зв'язку із биттям при транспортуванні,  відповідачем було частково сплачено отриманий товар в загальному розмірі  269071,16 грн. та згідно до п. 2.5 договору здійснено  повернення товару за розхідною накладною № 19 від 28 листопада 2008 року на суму 103991,37 грн. Також в рахунок договору поставки № 8 від 18 листопада 2008 року, що вказано позивачем в позовній заяві та підтверджено сторонами під час розгляду справи, відповідач здійснив розрахунок із позивачем в розмірі 12725,41 грн. шляхом передання позивачу товару за розхідною накладною № 1 від 03 грудня 2008 року.

Таким чином станом на час звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача становила 547742,21 грн. (936820 грн. - вартість товару з врахуванням вартості возвратних піддонів, мінус  3220 грн. - вартість возвратних піддонів, мінус 69,85 грн. - вартість списаного позивачем товару у зв'язку із биттям, мінус 269071,16 грн. - часткова оплата, мінус повернення товару на загальну суму 116716,78 грн.)

Під час розгляду справи в суді відповідачем було здійснено частковий розрахунок із позивачем в розмірі  300000 грн., що підтверджується платіжним доручення № 858 від 31 березня 2009 року.

Відповідно  до  ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження   своїх  вимог  стосовно основної суми заборгованості в розмірі    247742,21 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 247742,21  грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню. По позовним вимогам в розмірі 300000 грн. основного боргу провадження у справі припиняється на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спора.

Суд критично ставиться до тверджень позивача щодо стягнення на його користь заборгованості в розмірі 133844,95 грн. за видатковими накладними                           № 1ТДАЦ00044 на суму 1210,00 грн., № 1ТДАЦ00046 на суму 37968,00 грн.,                          № 1ТДАЦ00047 на суму 88366,95 грн. від 27 листопада 2008 року  та на підставі  договору поставки напоїв № 8 від 18 листопада 2008 року та вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки з наданої позивачем специфікації  № 1 від 18 листопада 2008 року до договору не передбачено постачання позивачем відповідачу товару за вищевказаними накладними. Пункт 1.3 договору постачання напоїв № 8 від 18 листопада 2008 року вказує на те, що у випадку  зміни будь-яких даних, узгоджених сторонами в специфікації до договору, позивач зобов'язаний повідомити про це відповідача не менш як за 10 календарних днів, зміни до специфікацію вносяться шляхом підписання  специфікації в новій редакції уповноваженими представниками сторін, таких доказів позивачем суду не надано. Також суд відмовляє позивачу в стягненні суми заборгованості в розмірі 3220 грн. (вартість піддонів, які підлягають возврату), оскільки вказана сума позивачем заявлена як основний борг, позивач не надав суду доказів в обґрунтування того, що відповідно до п. 5.2 договору він звертався до відповідача із проханням повернення піддонів, зміст п. 5.2  договору зазначає, що позивач зобов'язаний забрати  піддони за свій рахунок та своїм транспортом.

Також позивачем було пред'явлено до стягнення  19859,41 грн. інфляційних, 29455,84 грн. пені та 2476,56 грн. річних, нарахований на підставі ст. 625 ЦК України  та п. 7.4 договору.

Відповідно  до  ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом  7.4 договору за прострочення оплати поставленого товару сторони передбачили сплату відповідачем позивачу пені в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ,  діючої  на  момент прострочки, від  суми боргу за  кожен  день  прострочки.

Розглянувши цю частину позовних вимог суд вважає за необхідне залишити її без розгляду виходячи з того, що позивачем безпідставно заявлено частину позовних вимог щодо основного боргу, у задоволенні якої відмовлено судом, належний розрахунок нарахованих інфляційних, річних та пені з посиланням на наявну суму основного боргу за договором  поставки № 8 від 18 листопада 2008 року в матеріалах справи відсутній, а тому суд позбавлений можливості здійснити перевірку правильності нарахування позивачем  пред'явлених до стягнення сум інфляційних, річних та пені. Більш того,  сам позивач в засідання суду з'явився лише два рази, при цьому вимоги попередніх ухвал суду не виконав та не надав суду, в тому числі, належного розрахунку пред'явлених до стягнення сум інфляційних, пені та річних з зазначенням періоду нарахування та кількості днів прострочення.

Відповідно  до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 5477,42  грн.  та  витрати   на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  в  сумі  118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись  ст. ст. 124, 129  Конституції України,  ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 530  ЦК України, ст. ст.  1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, ст. ст. 75,  77, п. 1.1 ст. 80, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Клопотання сторін задовольнити.

Продовжити строк розгляду справи до 19 червня 2009 року.

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ТОВ "Компанія НС Імпорт", 61036, м. Харків, вул. Морозова, 11                  (в тому числі з р/р 26007074211901 в ВАТ "Сведбанк" в м. Києві, МФО 300164, код ЗКПО 33605043) на користь ТОВ "Торговий Дом Альтера", 83114. м. Донецьк, вул. Університетська, 80-В (р/р 26004001000642 в ТОВ КБ "Український фінансовий світ", МФО 377777, код ЗКПО 36167449) - 247742,21  грн. основного боргу,   5477,42  грн. державного мита та 118,00 грн.  витрати   на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

По позовним вимогам в розмірі 300000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Позовні вимоги щодо стягнення 19859,41 грн. інфляційних, 29455,84 грн. пені та 2476,56 грн. річних залишити без розгляду.  

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 22 червня 2009 року

справа № 45/79-09