Постанова

від 17.06.2014 по справі 5011-73/6473-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 5011-73/6473-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства закритого типу "Консул" на постановувід 09.04.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду міста Києва №5011-73/6473-2012 за позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Акціонерного товариства закритого типу "Консул" пророзірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, за участю представників: позивача - відповідача - Генпрокуратури - не з'явились Алексюк М.Л. Сіромашенко Р.Л.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 у справі №5011-73/6473-2012 (суддя Баранов Д.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Власова Ю.Л., Самсіна Р.І.), задоволені позовні вимоги Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі-позивач) до Акціонерного товариства закритого типу "Консул" (далі-відповідач) про розірвання договору №72-6-00439 від 13.08.2007 оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Виборзькій у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:69:152:0019, загальною площею 0,66 га, та зобов'язання відповідача повернути позивачеві зазначену земельну ділянку.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 93 Цивільного кодексу України, п. "д" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 33, 34, ч.1 ст.101, п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що місцевий господарський суд не повідомив належним чином відповідача про час та місце розгляду справи, оскільки, на його думку, процесуальні документи у справі мали б направлятись на адресу ліквідатора підприємства, а не за місцезнаходженням юридичної особи. Крім того, скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків щодо систематичної несплати відповідачем орендних платежів, оскільки, на підтвердження вказаних обставин позивачем не було надано жодного належного доказу.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників скаржника та Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що рішенням Київської міської ради №316/373 від 21.12.2006 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки АТЗТ "Консул" для реконструкції об'єкта незавершеного будівництва - енергоцеху під торговельно-офісний комплекс з подальшим його обслуговуванням та експлуатацією на вул. Виборзькій у Солом'янському районі м. Києва та вирішено передати АТЗТ "Консул" в короткострокову оренду на 2 роки земельну ділянку площею 0,67 га для реконструкції об'єкта незавершеного будівництва - енергоцеху під торговельно-офісний комплекс з подальшим його обслуговуванням та експлуатацією на вул. Виборзькій у Солом'янському районі м. Києва, у тому числі: площею 0,66 га - за рахунок частини земель, відведених згідно з рішеннями Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих №1133 від 11.07.1967 "Про відвід земельної ділянки Київському заводу "Більшовик" під будівництво заводської поліклініки та нічного профілакторію" та №1206 від 15.07.1969 "Про відвід земельної ділянки Київському ордена Леніна заводу "Більшовик" під будівництво виробничих корпусів заводу"; площею 0,01 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням Київської міської ради №484/1145 від 26.04.2007 до вищезазначеного рішення Київської міської ради N316/373 від 21.12.2006 внесено зміни щодо строку оренди, а саме: слова та цифру "в короткострокову оренду на 2 роки" замінити словами та цифрою "в короткострокову оренду на 5 років".

13.08.2007 між Київською міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Консул" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №72-6-00439, за умовами якого орендодавець, на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2006 № 316/373 та від 26.04.2007 № 484/1145, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором (п.1.1 договору); об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Виборзька у Солом'янському районі м. Києва; розмір - 6611 м 2 ; цільове призначення - для реконструкції об'єкта незавершеного будівництва - енергоцеху під торговельно-офісний комплекс з подальшим його обслуговуванням та експлуатацією; кадастровий номер - 8000000000:69:152:0019 (п.2.1 договору); згідно з витягом з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-44252/2007 від 23.07.2007 № 533 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4978409,32 грн. (п.2.2 договору); договір укладено на 5 років (п.3.1 договору); визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі (п.4.1 договору); річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п.4.2 договору); орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.4.7 договору); контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки (п.4.11 договору); орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати; дострокового розірвання цього договору (п.8.1 договору); орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату (п.8.4 договору); договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує оренду плату (протягом півроку) (п.11.4 договору); договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у п. 5.1 та 8.4 цього договору (п.11.5 договору); у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором (п.11.8 договору); у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний (п.12.2 договору).

Зазначаючи про порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки №72-6-00439 від 13.08.2007 внаслідок систематичної несплати орендної плати, Прокурор Солом'янського району міста Києва звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з цим позовом, вимоги якого обґрунтовані приписами п. "д" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій встановивши обставини систематичної несплати відповідачем орендних платежів, дійшли висновку про підставність та ґрунтовність позовних вимог, з чим колегія суддів погоджується, враховуючи таке.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Аналогічні приписи містить і стаття 93 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати, що також передбачено в п. 8.1 договору.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом "д" ч. 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (п. 2.23).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з довідкою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 14.03.2012 №439/9/29-007 Акціонерне товариство закритого типу "Консул" у 2011 році не звітувало та орендну плату не сплачувало.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність заборгованості відповідача перед бюджетом з орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 03.12.2010 в сумі 707988,06 грн. встановлена постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2011 у справі №2а-75/11/2670, якою задоволені позовні вимоги ДПІ у Солом'янському районі м. Києва в зазначеній сумі.

Крім того, факт порушення відповідачем земельного законодавства підтверджується також інформацією Державної податкової інспекції у Солом'янському району міста Києва, викладеною в листі №3528/9/26-58-15-05-04 від 10.10.2013, відповідно до якого заборгованість Акціонерного товариства закритого типу "Консул" перед бюджетом по орендній платі за землю за 2009-2010р.р. станом на 10.10.2013 складає 793204,04 грн., в 2011-2012р.р підприємство звіти не надавало.

Приписами ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Аналогічні положення містить і пункт 11.8 договору оренди.

Отже, враховуючи встановлення господарськими судами попередніх інстанцій обставин систематичної несплати відповідачем орендних платежів за користування земельною ділянкою, що є істотним порушенням умов договору оренди землі, а також визначене умовами п. 11.4 договору право орендодавця на дострокове розірвання договору, навіть в односторонньому порядку, у разі систематичної (протягом 6 місяців) несплати орендної плати, колегія суддів погоджується з викладеними в оскаржуваних рішенні та постанові висновками про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки №72-6-00439 від 13.08.2007 та повернення цієї ділянки орендодавцю.

Доводи скаржника щодо неналежного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в місцевому господарському суді, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

Пунктом 3.9.1 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ухвалу про порушення провадження у справі було направлено відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи, якою згідно з витягом з ЄДР є: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Володимирська, буд. 78, к. 2, що свідчить про дотримання місцевим господарським судом приписів ст. 64 ГПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Консул" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі Господарського суду міста Києва №5011-73/6473-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос