Рішення

від 17.06.2014 по справі 911/1802/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" червня 2014 р.                                                                        Справа № 911/1802/14           Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України”, м. Київ до                     товариства з обмеженою відповідальністю “Легенда”, Київська обл., смт. Калинівка про                     стягнення 7818,77 грн. за участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. Обставини справи: товариство з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” (далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Легенда” (далі - відповідач) про стягнення 7818,77 грн., з яких 7240,82 грн. заборгованості за договором № 372 від 27.03.2009 р., 469,65 грн. пені та 108,30 грн. 3 % річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 372 від 27.03.2009 р. в частині зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 7240,82 грн. В зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 6.1. договору нараховано відповідачу 469,65 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 108,30 грн. 3% річних. 27.05.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2014 р. надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів. Представник позивача в судові засідання 29.05.2014 р. та 17.06.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 41896912, № 41896904 та № 41898940. Після судового засідання 17.06.2014р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання від 10.06.2014р., в якому позивач, у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність представника позивача у судовому засіданні, просить суд розглядати справу за його відсутністю. Представник відповідача в судові засідання 29.05.2014 р. та 17.06.2014 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки вся кореспонденція надсилалася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг № 18504171 від 09.04.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Відповідач відзив на позов суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року № 18 за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ: 27.03.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Легенда” (покупець) було укладено договір поставки продукції № 372 (договір). Відповідно до п. 1.1. договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору. Згідно з п. 1.3. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Пунктом 2.1. договору встановлено, що найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.    Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору. Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 30 календарних днів з моменту передачі такої партії товару (п. 3.3. договору). В п. 8.5. договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009 р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі, якщо жодна сторона протягом 30 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про наміри його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний рік. На виконання умов договору позивач 11.06.2013 р. та 28.06.2013 р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 7240,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № МВУ-028833 від 11.06.2013р. на суму 2616,06 грн., № МВУ-028847 від 11.06.2013р. на суму 1069,88 грн., № МВУ-032064 від 28.06.2013 р. на суму 3554,88 грн. та відповідними податковими накладними. Однак, відповідач в порушення умов п. 3.3. договору станом на час подання позовної заяви за отриманий товар не розрахувався, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 7240,82 грн. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння  відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 7240,82 грн. за товар, отриманий на підставі договору поставки продукції № 372 від 27.03.2009 р. в період з 11.06.2013 р. по 28.06.2013 р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 7240,82 грн. підлягає задоволенню.   Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 469,65 грн. пені, нарахованої за загальний період з 12.07.2013 р. по 14.03.2014 р. Відповідно до п. 5.3. договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 469,65 грн. пені, нарахованої за загальний період з 12.07.2013 р. по 14.03.2014 р. на заборгованість відповідача за видатковими накладними з урахуванням дат виникнення заборгованості. Проте, вказаний розрахунок є невірним, оскільки розрахунок пені здійснений позивачем з порушенням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій. Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України за загальний період з 12.07.2013 р. по 12.01.2014 р., сума пені становить 481,79 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 469,65 грн. в межах заявлених позовних вимог. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 108,30 грн. 3 % річних. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить суд стягнути з відповідача 108,30 грн. 3% річних, що нараховані за загальний період з 12.07.2013 р. по 14.03.2014 р. на заборгованість відповідача за видатковими накладними з урахуванням дат виникнення заборгованості. Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого господарським судом за загальний період з 12.07.2013 р. по 14.03.2014 р., сума 3% річних становить 141,44 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 108,30 грн. в межах заявлених позовних вимог. Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача. Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Легенда” (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Радянська, 6, код 33018732) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мінеральні води України” (01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ярославів Вал, 33-Б, код 36001810) 7240,82 грн. (сім тисяч двісті сорок грн. 82 коп.) заборгованості, 469,65 грн. (чотириста шістдесят дев'ять грн. 65 коп.) пені, 108,30 грн. (сто вісім грн. 30 коп.) 3 % річних та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.            Суддя                                                                                 Рябцева О.О.   Рішення підписано 20.06.2014 р.