Рішення

від 20.06.2014 по справі 654/1982/14-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/1982/14-ц

Провадження №2/654/732/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2014 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Охтень А.А.,

при секретарі - Данилевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора ПСП «Першотравень» Веремієвського Олександра Васильовича про стягнення заборгованості по заробітній платі і суми індексації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 2001 року вона працювала на посаді робітниці птичні ПСП «Першотравень». В 2004 році її було звільнено за згодою сторін. На час звільнення зі сторони відповідача перед нею виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 2800,00 грн., яка до цього часу не сплачена. Крім цього, позивачка, посилаючись на положення п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати» просить стягнути з відповідача індексацію за кожен місяць несвоєчасної сплати заробітної плати, яку вона розраховує в сумі 7550,20 грн. Також вважає, що внаслідок несвоєчасного отримання нею чесно зароблених коштів їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 гривень. За цих обставин, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача суму несплаченої їй заробітної плати в розмірі 2800 грн., суму індексації - 7550,20 грн. та суму завданої моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

В судовому засіданні позивачка та позовні вимоги підтримала на підставах викладених в позовній заяві та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду свої заперечення. Вказав, що сума боргу по заробітній платі перед позивачкою становить 2268,50 грн. ОСОБА_1 після свого звільнення одразу не отримала розрахунок через відсутність коштів. Не виплачена їй заробітна плата повинна була виплатитись після збору урожаю. Чому цього не відбулося, відповідач вже не пам'ятає. На його думку також здається дивним, що про стягнення невиплаченої заробітної плати позивачка звернулась лише через 10 років після свого звільнення. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки на теперішній час ПСП «Першотравень» припинило свою діяльність, активи у підприємства відсутні та немає можливості провести розрахунок з ОСОБА_1

Заслухавши учасників цивільного процесу, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до наказу №25к від 03.12.2001 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу робітницею птичні ПСП «Першотравень» з 08.12.2001 року, що підтверджується дванадцятим записом в трудовій книжці позивачки.

Згідно запису № 14 трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1, останню було звільнено з роботи з 26.01.2004 року на підставі ст. 36 КЗпП за згодою сторін.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 становить 2268,50 грн., яка в силу положень вищевказаних статей підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно ст. 2 ЗУ "Про оплату праці" структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, тощо.

З приписів п. 1.3 Розділу 1, п. 2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 5 від 13 січня 2004 року, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацію заробітної плати, входять до структури заробітної плати.

Таким чином, індексаційні нарахування на грошові доходи позивача є складовою частиною її заробітної плати.

Згідно ст. 33 вищевказаного закону в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03. 07. 2003 року та постанови Кабінету Міністрів України від 17. 07. 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Згідно довідки відділу статистики у Голопристанському районі Херсонської області за період з січня 2004 року по квітень 2014 року індексація грошових коштів становить 269,65%.

Розрахунок індексаційних нарахувань проводиться за формулою. Сума компенсації = сумі заробітної плати після вирахування з неї всіх утримань (чиста заробітна плата) не виплачена в строк не з вини працівника множеній на індекс споживчих цін (індекс інфляції) та діленій на 100. Скорочений вигляд (Ск =ЗП(чиста) * Іі / 100)

За цією формулою сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 6117,01 грн. (2268,50 * 269,65 / 100).

Згідно ст. 237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні встановлено, що позивач в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення моральної шкоди зазначила, що спричинена моральна шкода полягає в тому, що у зв'язку з незаконними діями відповідача її образ життя був порушений, їй довелося змінити уклад життя, займати гроші у сусідів, докладати зусиль для організації свого повсякдення та підтримання матеріального благополуччя, займатися пошуком роботи та принижуватися перед відповідачем у отриманні зароблених нию коштів. Крім цього, вона зазнала глузливих насмішок з боку односельчан через намагання отримати свою заробітну плату та відновлення справедливості.

Згідно ст. 23 ЦК України , особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивач має право на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди. При визначені розмiру моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступень вини відповідача, а також інші обставини, які мають істотне значення.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 10000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп., від сплати якого звільнений позивач.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 33 Закону України "Про оплату праці", Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", ст. 95, 232, 233, 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Першотравень» (Херсонська область Голопристанський район с.Добропілля, вул. Тітова, 16 код 30903735) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2268,50 грн., суму індексації в розмірі 6117,01 грн., що разом складає 8385 (вісім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 51 коп.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Першотравень» (Херсонська область Голопристанський район с.Добропілля, вул. Тітова, 16 код 30903735) на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. А. Охтень