Постанова

від 18.06.2014 по справі 804/6660/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа №804/6660/14 12 год. 37 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Соколова Д.І. Туркіної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінокк» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

12 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвінокк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2013 року №0005742201 та від 31 березня 2014 року №0002561502.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Альянс маркет груп» ТОВ «Абсолют-Бест» ПП «АНЛІ», а висновок про неможливість позивачу здійснювати виробництво готової продукції до серпня 2012 року не відповідає дійсності, тому податкові повідомлення-рішення від 24.12.2013 року №0005742201 та від 31.03.2014 року №0002561502 є протиправними і підлягають скасуванню. Відповідачем не враховано наявність судового рішення, отже, акт №52/22.4-07/37878627 відносно «Альянс маркет груп» не мав використовуватись при проведенні перевірки. Доводи щодо нереальності операцій з огляду на відсутність сертифікатів є помилковими, оскільки всі необхідні документи були в наявності. Висновки акту перевірки щодо неможливості здійснити перевезення поролону із заявленою кількістю руху транспортних не відповідають дійсності.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що перевіркою підтверджено нереальність операцій та неможливість їх здійснення, у зв'язку із чим надані первинні документи не можуть слугувати підставою для податкового обліку. Зазначив, що судовим рішенням відносно «Альянс маркет груп» не вирішувались питання правомірності спірних операцій.

Представник позивача зазначив, що поролон пакувався із застосуванням стискуючого пристрою, що дозволяло приблизно у 2,5 рази зменшити первинний обсяг продукції, отже висновки не враховують усіх фактичних умов навантаження та розвантаження продукції. Усі операції з ПП «Анлі» мали реальний характер, що підтверджується ТТН, митною декларацією, в якій останній вказаний декларантом. Доводи щодо неможливості здійснювати виготовлення продукції є також необґрунтованими та упередженими, оскільки наявність водопостачання та забезпечення виробництва водою вбачається із договорів, укладених між ПП «Кентавр» та ТОВ «Гольфстрим-ІІ», відсутність дозволу на викиди в атмосферне повітря свідчить про порушення норм природоохоронного законодавства, у зв'язку із чим підприємству було вручено припис про їх усунення, а не про зупинення виробництва.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 12.11.2013 року по 02.12.2013 року Дніпропетровською об'єднаною ДПІ ГУ Мінодоходів у Дніпропетровській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Барвінокк» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.02.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 09.12.2013 року №45341/22-01/37490799.

Висновком акту перевірки встановлені порушення:

- підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року на суму 1819563 грн., в тому числі за II квартал 2012 року на 1493399 грн., за ІІІ квартал 2012 року на 287214 грн., за IV квартал 2012 року на 38950 грн.;

- пункту 198.5 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено його заниження у розмірі 601909 грн., яка склалася за рахунок заниження ПДВ у розмірі 637550 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2012 року на суму 497884 грн., за травень 2012 року на суму 19519 грн., за листопад 2012 року на суму 120147 грн., та його завищення на суму 35641 грн., у тому числі за червень 2012 року на суму 6937 грн., за липень 2012 року на суму 8360 грн., за серпень 2012 р. на суму 5549 грн., за вересень 2012 року на суму 5863 грн., за жовтень 2012 року на суму 8932 грн., за листопад 2012 року на суму 16378 грн.

Не погодившись з висновками акту, позивач подав заперечення на акт перевірки від 09.12.2013 року №341/22-01/37490799, які були залишенні без задоволення.

На підставі акту перевірки від 09.12.2013 року №341/22-01/37490799 контролюючим органом 24.12.2013 року винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0005742201, яким платнику податків збільшено суму зобов'язань з ПДВ за основним платежем на 601909 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 150477,25 грн.;

- №0005752201, яким платнику податків збільшено суму зобов'язань з податку на прибуток підприємств за основним платежем на 1819563 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 454890,75 грн.

Не погодившись із винесеними 24.12.2013 року податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 03.01.2013 року подав до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області скаргу, у зв'язку із чим Дніпропетровській ОДПІ доручено провести повторну документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Барвінокк».

Позапланова перевірка була проведена в період з 5 лютого 2014 року по 10 лютого 2014 року, за результатами якої 17.02.2014 року складено акт перевірки №105/22-01/37490799, із висновками, тотожними первинним. Позивач не погодився з актом перевірки від 17.02.2014 року №105/22-01/37490799 та 25.02.2014 року подав заперечення на акт, які були залишені без задоволення.

Згідно із рішенням про результати розгляду скарги від 14.03.2014 року №1527/10/04-3-10-08-09 ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ від 24 грудня 2013 року №0005742201 про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ у розмірі 752386,25 грн., з них за основним платежем 601909 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 150477,25 грн., та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року №0005752201 в частині збільшення ТОВ «Барвінокк» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7875 грн., з них за основним платежем 6300 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1575 грн., в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

У зв'язку зі скасуванням податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ від 24 грудня 2013 року №0005752201, Дніпропетровською ОДПІ на підставі рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено нове податкове повідомлення-рішення №0002561502 від 31.03.2014 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на 2266578,75 грн., з них за основним платежем 1813263 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 453315,75 грн.

Не погодившись із рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, позивач 24.03.2014 року подав скаргу на рішення про результати розгляду скарги від 14.03.2014 року №1527/10/04-3-10-08-09 до Міністерства доходів і зборів України, яка залишена без задоволення. Зазначене рішення позивач отримав 15.04.2014 року.

Вирішуючи заявлений спір, суд визначає наступне.

Актами перевірок встановлено нереальність здійснення операцій позивача із ТОВ «Альянс маркет груп» (37878627), ТОВ «Абсолют-Бест» (38000288) (т.1 а.с.55), у зв'язку отриманням вхідних актів перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 05.02.2013 року: №52/22.4-07/37878627 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альянс маркет груп» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 року по 31.12.2012 року» та №51/22.4-07/38000288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Абсолют-Бест», код ЄДРПОУ 38000288, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 31.10.2012 року».

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що вказаними вхідними актами перевірки встановлені фактично обставини неможливості проведення зустрічної звірки із вказаними контрагентами позивача, проте спірні операції не досліджувались, отже, висновки таких актів щодо спірних операцій є передчасними.

Суд погоджується із доводами позивача із посиланням на статті 2,16 Закону України «Про інформацію» щодо неправомірного використання акту з огляду на наявність судових рішень трьох інстанцій, якими вирішено питання правомірності проведеної перевірки та складення акту, та які є обов'язковими для застосування на всій території України.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року по справі №820/1572/13-а, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по вказаній справі визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби під час проведення зустрічної звірки ТОВ «Альянс маркет груп» та складання акту перевірки №52/22.4-07/37878627 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альянс маркет груп», код 37878627, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 року по 31.12.2012 року» від 05.02.2013 року та зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів дані податкових декларацій ТОВ «Альянс маркет груп» за період з 01.12.2011 року по 30.11.2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2013 року по справі К/800/33927/13 у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою було відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю касаційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова.

Згідно із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року по справі №820/1574/13-а та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року по справі №820/1574/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Абсолют-Бест» в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта №51/22.4-07/38000288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Абсолют-Бест» код ЄДРПОУ 38000288, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 31.10.2012 рік» від 05.02.2013 року та зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області вилучити з електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта №51/22.4- 07/38000288.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 21 серпня 2013 року по справі К/800/42861/13 у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою було відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю касаційної скарги ДПІ у Київському районі м. Харкова.

З огляду на викладене, є обґрунтованими доводи позивача щодо неможливості використання інформації, викладеної у вказаних актах про неможливість проведення зустрічної звірки.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання нереальності операцій або встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питань, вирішених в спірних актах перевірки.

Саме такі обставини можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Альянс Маркет Груп» укладений договір поставки №51 від 20.06.2012 року, відповідно до якого позивач здійснював постачання поролону. Для оформлення операцій сторонами складені:

- 25.06.2012 року видаткова накладна №86 та податкова накладна №41 за номенклатурою постачання поролон 45-45 2000х1200х1020 в кількості 2093,75 кг на суму 100500 грн., у тому числі 16750 грн. ПДВ;

- 02.11.2012 року видаткова накладна №191та податкова накладна №30 за номенклатурою постачання поролон 22-40 2000х1200х1000 в кількості 4210,526 кг на суму 1600010 грн., у тому числі 26666,67 грн. ПДВ;

Транспортування здійснено ПП «Анлі» на замовлення ТОВ «Барвінокк», вантажоодержувач ТОВ «Альянс Маркет Груп» згідно ТТН №86 та №87 від 25.06.2012 року та №191 від 02.11.2012 року автомобілем МАН L200 НОМЕР_1 за довіреностями №37 та №85 із виданням сертифікатів (т.2 а.с.137-144).

Між позивачем та ТОВ «Абсолют Бест» був укладений договір поставки №49 від 20 червня 2012 року (т.2 а.с.126), на виконання якого 25.06.2012 року складені видаткова накладна №87 та податкова накладна №15 за номенклатурою постачання поролон 45-45 2000х1200х1020 в кількості 1991,5 кг на суму 95592 грн., у тому числі 15932 грн. ПДВ, виписана ТТН.

Доставка товару здійснювалась автопідприємством ПП «Анлі», що підтверджується наявними товарно-транспортними накладними, заявками на перевезення.

Актом перевірки встановлено відсутність підстав для відображення в податковому обліку операцій позивача із ПП «Анлі» щодо послуг зберігання, для оформлення яких складені 31.08.2012 року, 28.09.2012 року та 31.10.2012 року акти №134-136 та податкові накладні №14, 21, 27 на послуги зберігання на суму 4200 грн. у тому числі ПДВ 700 грн. кожна.

Висновки відповідача про нереальність транспортування та зберігання ПП «Анлі» ґрунтуються на акті про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного підприємства, складеного 02.12.2012 року №5676/22-4/33857341, які в розглянутому випадку не можуть бути єдиним та самостійним доказом нереальності операцій.

Згідно «Порядку проведення органами Державної податкової служби зустрічних звірок» від 27.12.2010 року №1232 у разі встановлення фактів, що не дозволяють провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку зі зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Отже, акт перевірки від 05.12.2012 року №5676/22-4/33857341 може свідчити лише про неможливість проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам між ПП «Анлі» та ТОВ «Атава» та не може впливати на податковий облік ПП «Анлі» та позивача, крім того, в такому випадку мала складатись довідка, а не акт перевірки, що штучно вводить в оману відносно обставин, та результатів звірки.

В акті перевірки Дніпропетровської ОДПІ від 17.02.2014 року та рішенні ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 14.03.2014 року №1527/10/04-3-10-08-09 зроблений висновок, що позивач не мав можливості поставити ТОВ «Альянс маркет груп» 25.06.2012 року партію поролону щільність 45 кт/м3 та масою 2093,75 кг та 02.11.2012 року партію поролону щільністю 22 кг/м3 та масою 4210,525 кг, у зв'язку з тим, що об'єм будки MAN L2000 є меншим, ніж об'єм поставленого товару.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається здійснення ПП «Анлі» перевезення вантажними автомобілем MAN L2000 державний номер НОМЕР_1 разом із причепом бортовим EICHELBERGER, на підтвердження якого надані копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів додаються. Загальна вантажопідйомність MAN L2000 разом з причепом складає 9 т., а максимальний об'єм перевози мого вантажу 95 м3, про що зазначив ПП «Анлі» в листі від 24.02.2014 pоку.

В судовому засіданні позивач пояснив, що використовував обладнання для пакування поролону «Обладнання для упаковки стоп поролону», наявність якого підтверджується видатковою накладною від 11.06.2012 року №17/6 та актом введення в експлуатацію від 11.06.2012 року №41. Вказане обладнання використовується для стиснення та упакування поролону у поліетиленову плівку, при цьому стиснення поролону відбувається приблизно у 2,5 рази. Таким чином, об'єм партій поролону, який поставлявся ТОВ «Альянс маркет груп», 25.06.2012 року та 02.11.2012 року складав, приблизно, 18,63 м3 та 76,56 м3 відповідно.

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами позивача, що розрахунки зазначені на 5 аркуші акту перевірки від 17.02.2014 року є помилковими, оскільки в них не враховано усіх умов завантаження та перевезення товару.

На спростування висновків контролюючого органу також свідчать обставини, згідно яких діяльність ПП «Анлі» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року була перевірена Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська, за результатами перевірки складений акт №295/221/33857341 від 15.08.2013 року, в якому відсутні зауваження щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Анлі».

Також ПП «Анлі» надавав послуги по митному декларуванню товару, реальність яких підтверджується завершеною у митному оформленні митною декларацією від 04.04.2012 року №110100000/2012/211094, в якій ТОВ «Барвінокк» зазначений одержувачем товару, а ПП «Анлі» декларантом/представником на виконання договору доручення №15/12 від 16.03.2012 року.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу про нереальність розглянутих операцій.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про те, що позивач не мав можливості здійснювати виробництво готової продукції до серпня 2012 року, у зв'язку із відсутністю водопостачання, суд знаходить такі доводи помилковими.

Так, ТОВ «Барвінокк» у 2012 році використовувало виробничі приміщення, на підставі договору суборенди №01/01/2012 року від 1 січня 2012 року, укладеного з ПП «Кентавр». Відповідно до договору суборенди ТОВ «Барвінокк» прийняв у тимчасове відплатне користування частину виробничого приміщення площею 2562,7 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Солоне, вул. Чукмарьова, 51А. Згідно Технічного паспорту від 23.04.2003 року вказане приміщення є обладнаним системою водопостачання. Крім цього, відповідний договір на водопостачання був укладений між ПП «Кентавр» та ТОВ «Гольфстрім-ІІ». Підключення води до виробничого приміщення також підтверджується технічними умовами від 21.06.2011 року.

За поясненнями позивача, до липня 2012 року позивач користувався системою водопостачання без укладення відповідного договору з водопостачальною організацією, та за послуги з водопостачання сплачував орендодавець ПП «Кентавр».

Підтвердженням виробництва у квітні-липні 2012 року є також обсяги сировини, які імпортував та закуповував позивач, що відображено на сторінках 30, 33-41 акту перевірки від 09.12.2013 року, та наявність відповідного обладнання та працівників, які здійснювали виробництво продукції.

Контролюючим органом також здійснено висновки про неможливість виробництва, у зв'язку з відсутністю певних дозволів на виробництво, а саме, позивач отримав дозвіл на викиди в атмосферне повітря лише 11.05.2012 року, та висновок санітарної епідеміологічної станції 14.09.2012 року, тобто після початку виробництва пінополіуретану.

Проте, відсутність вказаного дозволу не свідчить про неможливість виробництва продукції, а свідчить лише про порушення природоохоронного законодавства, що прямо вбачається із припису Державної екологічної інспекції від 08.05.2012 року №4-3233-11-3, та свідчить про здійснення діяльності без отримання дозволу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржених податкових повідомлень-рішень, відсутність порушень з боку позивача приписів підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, пункту 198.5 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим задовольняє заявлений позов та присуджує на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінокк» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року №0005742201 та від 31 березня 2014 року №0002561502, винесені Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінокк» за рахунок Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 17 червня 2014 року.

Суддя І.О. Верба