Постанова

від 11.06.2014 по справі 826/7178/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2014 року 16:38 № 826/7178/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Гарагуц В.С., відповідача - Ісаєва С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Геотехноком» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправною та скасування податкової вимоги від 08 травня 2014 року № 4141-25, - На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 травня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотехноком» (далі - ТОВ «Геотехноком», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) від 08 травня 2014 року № 4141-25.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкова вимога має бути визнана протиправною та скасована, оскільки прийнята в період, коли податкові зобов'язання не були узгодженими та, відповідно, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов'язань не були простроченими виконанням та не набули статусу податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, та зазначив, що оскаржувана податкова вимога прийнята на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геотехноком» (ідентифікаційний код юридичної особи 33597436) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 11 липня 2005 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 264429). Вказане товариство розташоване за адресою: 03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, корпус 1 А, офіс 270.

08 травня 2014 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкову вимогу за формою «Ю» № 4141-25, згідно якої станом на 07 травня 2014 року за позивачем рахується сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, що становить 2 398 252,07 грн.

Вказану вище податкову вимогу, відповідач 08 травня 2014 року направив поштовим зв'язком на адресу платника податків, яку останній отримав 16 травня 2014 року.

Незгода з зазначеною вище податковою вимогою відповідача від 08 травня 2014 року № 4141-25 обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України), надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехноком», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти зазначені чинними в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним, зокрема, вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Так, пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що податкова вимога податковим органом приймається у разі наявності у платника податків узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів вказаної справи вбачається, що в період з 20 по 24 травня 2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Геотехноком», за результатами якої складено акт перевірки від 27 травня 2013 року № 338/1-22-70-33597436.

На підставі вказаного акту, 12 червня 2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» № 0006582270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, код 14010100, на загальну суму 1 193 985,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем 955 188,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 238 797,00 грн.;

- форми «Р» № 0006572270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, код 11021000, на загальну суму 1 208 131,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем 1 030 981,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 150, 00 грн.

Як встановлено під час розгляду вказаної справи, сума податкового боргу у оскаржуваній вимозі складається з сум грошових зобов'язань, визначених позивачу вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення у адміністративному та судовому порядках.

25 листопада 2013 року Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову (справа № 826/15326/13-а), якою в задоволенні позову ТОВ «Геотехноком» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2013 року № 0006572270, № 0006582270 - відмовлено повністю.

Однак, 24 грудня 2013 року позивачем подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року.

13 січня 2014 року Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 826/15326/13-а відкрито апеляційне провадження та повісткою-повідомленням від 05 червня 2014 року призначено судове засідання на 18 червня 2014 року.

Таким чином, у зв'язку з викладеним вище та відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України станом на дату прийняття спірної податкової вимоги (08 травня 2014 року) податкові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях в силу закону вважалися неузгодженими та, відповідно, не набули статусу податкового боргу, а отже, у ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були відсутні підстави для прийняття податкової вимоги.

Відтак, визначення ТОВ «Геотехноком» суми податкового боргу в сумі 2 398 252, 07 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкова вимога від 08 травня 2014 року № 4141-25 підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не доведено законності та обґрунтовані оскаржуваного рішення, а отже позов підлягає задоволенню шляхом визнання оскаржуваної податкової вимоги протиправною та її скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехноком» задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 травня 2014 року № 4141-25.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехноком» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16.06.2014 р.