Рішення

від 17.06.2014 по справі 918/529/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2014 р. Справа № 918/529/14

Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфід"

до відповідача Товариств аз обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Влас"

про стягнення в сумі 8 342 грн. 93 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфід" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Влас", в якому просить стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар в розмірі 4 000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 1 324 грн. 43 коп., штраф в розмірі 2 739 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 279 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 05.05.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 27.05.2014р.

20.05.2014р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав додаткові пояснення по суті позовних вимог.

В судове засідання 17.06.2014р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак 20.05.2014р. подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких просив розгляд справи проводити без його участі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановлений законом строк, про що свідчать поштові повідомлення.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі представників сторін відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфід" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Влас" (покупець) укладено Договір поставки №28/12 (надалі - Договір; а.с. 40-41).

У відповідності до п. 1.1. та 1.2. Договору, постачальник зобов'язується поставити у встановлені строки продукцію - кормові добавки, вет. препарати, надалі - товар, визначений у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар. Номенклатура, кількість та ціна товару, що поставляється за цим Договором, визначаються у видаткових накладних та рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, ціна товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії товару та зазначається у рахунках - фактурах, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання зазначеного Договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфід" поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Влас" отримало товар на загальну суму 90 825 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними №528 від 25.10.2012р., №597 від 30.11.2012р., №37 від 21.01.2013р., №82 від 07.02.2013р., №98 від 15.02.2013р., №139 від 11.03.2013р., (а.с. 29-33).

З метою належного виконання умов Договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфід" виставило для товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Влас" рахунки на оплату поставленого товари: №546 від 24.10.2012р., №617 від 30.11.2012р., №37 від 17.01.2013р., №82 від 06.02.2013р., № 98 від 13.02.2013р., №139 від 06.03.2013р. (а.с. 34-39).

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що, розрахунок покупцем за поставлену партію товару, здійснюється в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочки 14 календарних днів. Моментом прийняття товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 82 825 грн. 00 коп., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 10-28, 42-47).

09.12.2013р. позивач направив відповідачу вимогу на погашення заборгованості, в якій вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості (а.с. 51-52).

16.12.2013р. на вказану вимогу відповідач надав відповідь, у якій вказав, що заборгованість підприємства викликана значною дебіторською заборгованістю споживачів продукції, яку воно випускає. Додатково вказав, що заборгованість зобов'язуються погасити в січні 2014 року. Також направив акт звірки розрахунків (а.с. 53).

У відповідності до акту звірки взаєморозрахунків заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Влас" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфід" становить 4 000 грн. 00 коп.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 4 000 грн. 00 коп..

Згідно п. 7.1. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.

У відповідності до п. 7.2. Договору, покупець за просточення сплати вартості товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України яка діяла у той період від не перерахованої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, у разі порушення покупцем строків оплати, зазначених у п. 4.2. Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару.

На підставі вказаних умов договору та вимог законодавства, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 324 грн. 43 коп., штраф в розмірі 2 739 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 279 грн. 50 коп. (розрахунок а.с. 8-9).

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 526 ЦК України, що кореспондується із статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу в повному розмірі відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 000 грн. 00 коп. заборгованості обґрунтовані, стверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, у поданій позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача також пеню, штраф та 3% річних.

При прийнятті рішення в цій частині суд бере до уваги наступне.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення умов договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 324 грн. 43 коп., однак перевіривши правильність зробленого позивачем розрахунку, суд задовільняє позовні вимоги в цій частині частково, а саме в розмірі 1 323 грн. 66 коп.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку штрафу та 3% річних, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2 739 грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі 279 грн. 50 коп. обґрунтовані, стверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 4 000 грн. 00 коп., пені в розмірі 1 323 грн. 66 коп., штраф в розмірі 2 739 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 279 грн. 50 коп. стверджуються Договором та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На відповідача, відповідно до частин 2 статті 49 ГПК України покладаються судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Влас" (33016, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, будинок 31, код ЄДРПОУ 37887338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфід" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. ПП Борщагівка, вул. Леніна, 1Б, код ЄДРПОУ 35709413) - 4 000 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 323 грн. 66 коп. пені, 279 грн. 50 коп. 3% річних, 2 739 грн. 00 коп. штрафу та 1 827 грн. 00 коп. судових витрат по справі.

3. В частині стягнення пені в розмірі 77 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "20" червня 2014р.

Суддя Горплюк А.М.