Постанова

від 10.06.2014 по справі 822/1099/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1099/14

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці Міндоходів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Русь Технік" (далі - позивач) до Хмельницької митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування карток відмови, стягнення зайво сплачених митних платежів , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому, просив: визнати незаконною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 400050000/2013/00207 відповідача від 29.11.2013 та рішення відповідача від 29.11.2013 за № 400000004/2013/100049/1 про коригування митної вартості товарів; визнати незаконною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 400050000/2013/00214 відповідача від 29.11.2013 та рішення відповідача від 29.11.2013 за № 400000004/2013/100054/1 про коригуваня митної вартості товарів; стягнути з відповідача зайво сплачені митні платежі на суму 319 609,97 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2014 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняте нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2013 між позивачем та громадянином Російської Федерації ОСОБА_4 було укладено договір №77-ТО/13 на технічне обслуговування, ремонт і встановлення додаткового обладнання самохідної машини - колісного трактора JONN DEERE модель 9330, бувшого у використанні.

Одночасно з колісним трактором JONN DEERE модель 9330, 2008 року випуску позивачем підписувались та оформлялись документи по V-подібній дисковій бороні APVRS FF 44 та бульдозерному поворотному відвалу DEGELMAN 6600. 24.07.2013 між позивачем та громадянином Російської Федерації ОСОБА_5 було укладено договір №78-ТО/13 на технічне обслуговування і ремонт V-подібної дискової борони APVRS FF 44 та бульдозерного поворотного відвалу DEGELMAN 6600, бувших у використанні.

При цьому 09.09.2013 позивач звернувся до митного посту "Хмельницький-центральний" з заявами про надання дозволу на розміщення у митний режим переробки на території України. Для переробки вище вказаних товарів додано підтверджуючі документи, а також декларантом ТОВ "Агроінвестпром" в інтересах позивача, ТОВ "Агро Русь Технік" до Хмельницької митниці шляхом електронного декларування було подано митні декларації №400050000/2013/014673 та 400050000/2013/014674.

За результатами розгляду вказаних заяв та доданих до них документів митним постом "Хмельницький-центральний" було надано дозвіл на розміщення позивачем у митний режим переробки на митній території України зазначеного вище товару.

Як встановив суд першої інстанції 05.11.2013 шляхом переговорів позивача з власником трактору громадянином РФ ОСОБА_4 було досягнуто згоди на продаж вказаної техніки та підписано зовнішньоекономічний договір (контракт) №77-КТ/Э від 05.11.2013. Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту позивач придбав товар - трактор для сільськогосподарських робіт, бувший у використанні колісний JONN DEERE модель 9330, 2008 року випуску, на загальну суму 3410000 російських рублів з врахування транспортних витрат (210000 руб.), що підтверджується рахунком-фактурою № 77-КТ/СФ від 07.11.2013 на суму 3410000 російських рублів та іншими документами.

Можливість викупу трактора позивачем в ОСОБА_4 була передбачена п.3 Додаткової угоди від 24.07.2013 до договору №77-ТО/13 від 24.07.2013 - "п.3 Испольнитель имеет право выкупа у Заказчика вьшеуказанного трактора в установленном законом Украины порядке по договорной цене".

В процесі розпочатої процедури переробки трактора 19.11.2013 відповідачем, згідно листа №5.1/3-07/3803 від 20.11.2013 відкликано дозвіл на розміщення в митний режим переробки та відповідно до ст.161 Митного кодексу (далі - МК) України повідомлено, що протягом 20 днів від дати відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України підприємство повинно завершити розпочаті операції з переробки, а товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, у строк до 30 днів з дати відкликання дозволу на переробку товарів повинні бути вивезені за межі митної території України або заявлені в інший митний режим в порядку, визнаному цим Кодексом.

Зважаючи на дані обставини, а також враховуючи підписання договору купівлі-продажу позивач вирішив змінити митний режим товару з переробки на митній території України на митний режим імпорту.

Так, декларантом ТОВ "Агроінвестпром" в інтересах позивача було подано митну декларацію № 400050000/2013/017886 від 14.11.2013 та подано документи для митного оформлення імпортованого товару.

За результатами розгляду вказаної митної декларації та доданих до неї документів відповідачем були надіслані 3 листи з вимогами надання додаткових документів для підтвердження числового значення митної вартості у відповідності до вимог ч. 3 ст. 53 МК України, однак позивач необхідних документів не надав.

Тому, відповідачем 29.11.2013 за №400000004/2013/100049/1 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів з 3410000 руб. на 6 410 000 руб. фактично збільшивши митну вартість товару на 3 000 0000 руб.

Відповідачем також було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №400050000/2013/00207 від 29.11.2013, з причин неподання до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог п.п.2, 8, 9 ст. 52 МК України та п.п. 2, 3 ст. 53 МК України.

Враховуючи винесене рішення про корегування та картку відмови декларантом було підготовлено та подано нову митну декларацію №400050000/2013/019391 від 12.12.2013, в яку внесено суми коригування митної вартості товару (колісного трактора JONN DEERE модель 9330).

На підставі вказаної митної декларації відповідачем проведено митне оформлення трактора.

Також 01.12.2013 шляхом переговорів позивача з власником V-подібної дискової борони APVRS FF 44 та бульдозерного поворотного відвалу DEGELMAN 6600 громадянином Російської Федерації ОСОБА_5 було досягнуто згоди на продаж вказаної техніки та підписано зовнішньоекономічний договір (контракт) №78-КТ/3 від 01.12.2013, відповідно до якого п.1.1 - позивач придбав товар - V-подібну дискову борону APVRS FF 44 та бульдозерний поворотний відвал DEGELMAN 6600 на загальну суму 1300000 російських рублів з врахування транспортних витрат (п.2.1. "Дисковая борона и отвал поставляются на условиях СРТ).

Можливість викупу позивачем V-подібної дискової борони APVRS FF 44 та бульдозерного поворотного відвалу DEGELMAN 6600 в ОСОБА_5 була передбачена п.4 додаткової угоди від 24.07.2013 до договору №78-ТО/13 від 24.07.2013.

Зважаючи на дані обставини, а також враховуючи підписання договору купівлі-продажу, позивач вирішив змінити митний режим товару з переробки на митній території України на митний режим імпорту.

Так, декларантом ТОВ "Агроінвестпром" в інтересах позивача було подано митну декларацію № 400050000/2013/019232 від 09.12.2013 та подано документи для митного оформлення імпортованого товару.

За результатами розгляду вказаної митної декларації та доданих до неї документів відповідачем надіслано лист від 19.11.2013 з вимогою необхідності надання додаткових документів для підтвердження числового значення митної вартості у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, однак позивач, як і в попередноьму випадку необхідних документів не надав.

В результаті, відповідачем 11.12.2013 за №400000004/2013/000054/1 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів, чим збільшено митну вартість товару на 425854,83 грн., мотивуючи дане рішення тим, що надані відповідачем документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України, не містять відомостей підтверджуючих числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (комісійна та брокерська винагорода, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування, у зв'язку з чим необхідне надання додаткових документів. Метод 1 (визначення вартості за ціною зовнішньоекономічного договору (контракту) не застосовано відповідно до вимог ч.3 ст.53 МКУ та ч.6 ст.54 МК України, натомість застосовано другорядний резервний метод. Основна інформація щодо товарів митне оформлення яких вже здійснено, зокрема митна декларація № 102110000/3/28335 від 23.09.2013, митна декларація № 102110000/3/28332 від 23.09.2013.

Відповідачем також було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 400050000/2013/00214 від 11.12.2013, з причин неподання до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог п.2, 8, 9 ст. 52 МК України та п.2, 3 ст. 53 МК України.

Враховуючи винесене рішення про корегування та картку відмови декларантом було підготовлено та подано нову митну декларацію № 400050000/2013/019379 від 13.12.2013, в яку внесено суми коригування митної вартості товару (V-подібної дискової борони APVRS FF 44 та бульдозерного поворотного відвалу DEGELMAN 6600). На підставі вказаної митної декларації відповідачем проведено митне оформлення трактора.

Проте приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність спірних рішень про коригування вартості товару та карток відмови в митному оформлені товарів.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними посиланнями суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно з наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем до митного оформлення по митній декларації від 19.11.2013 № 400040000/2013/17886 документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (комісійні та брокерська винагорода, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування), в зв`язку з чим у відповідності до вимог ч. 2 ст. 57 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні".

Окрім цього, згідно рахунку фактури № 77-КТ/СФ від 07.11.2013 вартість товару становить 3 200 000 російських рублів, транспортні витрати 210 000 російських рублів, всього 3 410 000 російських рублів, хоча під час перевірки документів поданих до митного оформлення встановлено, що вартість товару згідно додаткової угоди до договору № 77-ТО/13 від 24.07.2013 становить 6 200 000 російських рублів, а вартість перевезення 210 000 російських рублів.

Згідно документів, які надійшли від Брянської митниці Російської Федерації листом від 07.10.2013 № 27-11/36005 вартість товару (майна) складає також 6 200 000 російських рублів.

Позивачем не надано документів для підтвердження складових митної вартості товару.

При цьому, як видно з матеріалів справи митне оформлення зазначеного товару здійснювалось в митному режимі ІМ 51 (переробка (ремонт) на митній території України за заявленим декларантом рівнем митної вартості 6 200 000 російських рублів.

В зв'язку із виявленими розбіжностями та відсутністю документів, які підтверджують числові значення складових митної декларації позивача зобов'язано надати додаткові документи у відповідності до ч.3 ст. 53 МК України: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, виписка з бухгалтерської документації, договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, лист Брянської митниці від 07.10.2013 №27-11/36005.

Однак вказані документи позивачем не надано і не надано роз'яснень щодо виявлених розбіжностей, в результаті цього відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 29.11.2013 №400000004/2013/100049/1.

Митне оформлення товару здійснено 12.12.2013 за митною вартістю визначеною відповідачем у відповідності до вимог ч. 7 ст. 55 МК України (під гарантійні зобов'язання).

Щодо митного оформлення товарів по митній декларації від 12.12.2013 №400040000/2013/19379 та прийняття рішення про коригування митної вартості від 11.12.2013 №400000004/2013/000054/1, то варто зазначити, що подані позивачем документи до митного оформлення по митній декларації від 11.12.2013 № 400040000/2013/19392 позивача, щодо товарів «борона» та «відвал» було встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (комісійні та брокерська винагорода, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування), в зв'язку з чим у відповідності до вимог ч. 2 ст. 58 МК України «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні».

Згідно документів, які надійшли від Брянської митниці Російської Федерації листом від 07.10.2013 №27-11/36005 вартість транспортування товару складає 310 000 російських рублів, хоча згідно документів, які подано до митного оформлення вартість транспортування складає 210 000 російських рублів.

Позивачем також не надано документів для підтвердження складових митної вартості товарів.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, митне оформлення "борони" здійснювалось в митному режимі ІМ 51 (переробка (ремонт) на митній території України за заявленим декларантом рівнем митної вартості 2 300 000 російських рублів, а до митного оформлення заявлено ціну 900 000 російських рублів, митне оформлення «відвалу» здійснювалось в митному режимі ІМ 51 (переробка (ремонт) на митній території України за заявленим декларантом рівнем митної вартості 620 000 російських рублів, а до митного оформлення заявлено ціну 300 000. Транспортні витрати, заявлені у митній декларації 100 000 російських рублів.

В зв'язку із виявленими розбіжностями та відсутністю документів, які підтверджують числові значення складових митної декларації відповідач зобов'язав позивача надати додаткові документи у відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, виписка з бухгалтерської документації, договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, лист Брянської митниці від 07.10.2013 №27-11/36005.

Позивач вказані документи не надав і не надав роз`яснень щодо виявлених розбіжностей, а тому відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 11.12.2013 № 400000004/2013/000054/1.

Митне оформлення товару здійснено відповідачем 12.12.2013 за митною вартістю визначеною ним у відповідності до вимог ч.7 ст. 55 МК України (під гарантійні зобов'язання).

Відповідно до пп. 7.1 п. 7 контракту купівлі - продажу дискової борони бульдозерного відвалу № 78-КТ/Э від 01.12.2013, укладеного між позивачем та ОСОБА_5 "продавець производит страхование дисковой бороны при его транспортировки. Стоимость страхования включена в стоимость доставки автомобильным транспортом".

Окрім цього, підставами для витребовування додаткових документів від позивача по митній декларації від 14.11.2013 № 400050000/2013/017886 (товар «трактор колісний JONN DEER 9330) та по митній декларації від 09.12.2013 № 400050000/2013/019232 (товар «борона» та «відвал») стали відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: комісійна та брокерська винагорода, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту та іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування (про що зазначено у рішеннях про корування митної вартості від 29.11.2013 № 400000004/2013/100049/1 та 11.12.2013 № 400000004/2013/000054/1).

Відповідно до Договору лізингу №034/2013-ФЛ від 18.07.2013 лізингодавець - ООО «Лизинг АиСТ» (м. Москва) надав у лізинг ОСОБА_4, трактор колісний JONN DEER 9330. При цьому предмет лізингу був куплений за вказівкою ОСОБА_4 у ООО «Северагроком», генеральним директором якого є той же ОСОБА_4 Вартість предмета лізингу складає 6200000 руб, а загальна сума договору із врахуванням лізингових платежів - 8728441 руб.

Як вже зазначалось, 24.07.2013 між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір №77-ТО/15 на технічне обслуговування, ремонт і встановлення додаткового обладнання самохідної машини (колісного трактору), у п.2.1.1 згідно якого замовник (ОСОБА_4.) зобов'язується за свій рахунок забезпечити транспортування трактору із м. Москви АДРЕСА_1 (адреса знаходження трактору збігається із адресою знаходження борони та відвалу за договором, укладеним із ОСОБА_5) до України, Хмельницька обл. АДРЕСА_2; ціна на колісний трактор включає в себе вартість доставки, упаковки і маркування. Загальна вартість товару складає 3410000 руб. (у тому числі - 3200000 руб - трактор та 210000 руб - транспортні витрати - згідно рахунку - фактури від 07.11.2013 № 77- КТ/СФ0).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність умов договору купівлі - продажу, фактичним обставинам справи. Адже, по - перше, які транспортні витрати в сумі 210000 руб. могли нести сторони договору, та про які умови поставки СРТ зазначено у договорі купівлі - продажу, якщо трактор колісний JONN DEER 9330 згідно Договору №77-ТО/13 на технічне обслуговування, ремонт і встановлення додаткового обладнання самохідної машини (колісного трактору) з вересня 2013 року перебував у позивача. Та по - друге, ОСОБА_4 не поніс жодної економічної вигоди від укладання договору купівлі-продажу ( купив предмет лізингу за ціною 3200000 руб та продав за ціною 3200000 руб)

Відповідно до п.7.1. Договору купівлі-продажу №77-КТ/Э від 05.11.2013, укладеного позивачем із ОСОБА_4 продавець проводить страхування колісного трактору при його транспортуванні. Вартість страхування колісного трактора включена у вартість доставки автомобільним транспортом. Проте, транспорті витрати (відповідно і витрати на страхування) сторони по договору не понесли, оскільки трактор колісний JONN DEER 9330 згідно Договору №77-ТО/13 на технічне обслуговування, ремонт і встановлення додаткового обладнання самохідної машини (колісного трактору) з вересня 2013 року перебував у позивача.

24.07.2013 між Позивачем та ОСОБА_5 укладено договір №78-ТО/13 на технічне обслуговування, ремонт V-подібної дискової борони і бульдозерного відвалу, у п.2.1.1 згідно якого замовник (ОСОБА_5.) зобов'язується за свій рахунок забезпечити транспортування трактору із м. Москви АДРЕСА_1 (адреса знаходження борони та відвалу збігається із адресою знаходження трактору за договором, укладеним із ОСОБА_4.) до України, Хмельницька обл. смт. Віньківці, АДРЕСА_2.

25.11.2013 між ООО «Лизинг АиСТ» (м. Москва) та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу (V-подібної дискової борони і бульдозерного відвалу), вартість майна складає 1200000 руб.

1.12.2013 між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір №78-КТ/Э купівлі-продажу вказаного товару. Згідно п.1.3 Договору загальна вартість обладнання становить 1300000 руб. і включає у себе вартість доставки, упаковки і маркування. Умови поставки - СРТ - Україна, Хмельницька обл., смт. Віньківці, АДРЕСА_2. Відповідно до рахунку - фактури №78-КТ/Э від 05.12.2013 вартість борони та відвалу склали 1200000 руб., транспортні витрати - 100000 руб.

Таким чином, по перше, ОСОБА_5 не поніс жодної економічної вигоди від укладання договору купівлі - продажу; по - друге, виникає питання, які транспортні витрати в сумі 100000 руб. могли нести сторони договору, та про які умови поставки СРТ зазначено у договорі купівлі - продажу, якщо вказане обладнання згідно договору на технічне обслуговування, ремонт з вересня 2013 року перебувало у позивача.

Щодо перевезення вказаних товарів. Договір перевезення вантажу автомобільним транспортом укладено ООО «Северагроком» в особі Генерального директора ОСОБА_4 із ТОВ «Транс Лайф-НН», при цьому на договорі відсутня печатка та підпис ТОВ «Транс Лайф-НН».

29.07.2013 між ООО «Северагроком» та TOB «Транс Лайф-НН» укладено заявку на разове перевезення, предметом якого є перевезення трактору JONN DEER 9330, борони V- подібної дискової та бульдозерного відвалу. Ввозились вказані товари на митну територію України на одному транспортному засобі - вантажним автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2. Таким чином, відповідно до наявних документів, відсутні докази щодо укладання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договорів перевезення товарів.

Заперечення позивача на апеляційну скаргу відповідача не спростовують наведені вище фактичні обставини справи, а тому не можуть вплинути на рішення суду.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з позивача сума судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового та немайнового характеру в розмірі 5022 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відпоповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення: є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуХмельницької митниці Міндоходів задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, - скасувати та постановити нову.

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з позивача судові витрати в розмірі 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.