Рішення

від 16.06.2009 по справі 11/24-926(15/31-646)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/24-926(15/31-646)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2009 р.Справа № 11/24-926(15/31-646)

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Сидорук А.М.             

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіл-іф», вул. Б.Хмельницького,81-Б м. Калуш Івано-Франківської області.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрінт-Захід», вул. Лук'яновича,3 м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

Позивача:

Відповідача: Козак Н.В. –представник.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювіл-іф», вул. Б.Хмельницького,81-Б м. Калуш Івано-Франківської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрінт-Захід», вул. Лук'яновича,3 м. Тернопіль про стягнення 11 142 грн. 61 коп.

На адресу господарського суду Тернопільської області від позивача по справі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 7 722,61 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 1 074,20 грн. пені, 1 059,56 грн. інфляційних нарахувань, 139,51 грн. 3% річних, що разом складає 9 995,88 грн.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що поставки товару згідно видаткових накладних №РН-0000028 від 13.08.2008 р., №РН-0000033 від 20.08.2008 р., №РН-0000056 від 08.09.2008 р., були проведені до укладення договору продажу товару №5 від 24.09.2008 року, в даних накладних не зазначено строки оплати за отриманий товар, а також претензії про оплату боргу відповідач не отримував, тому вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд в позові відмовити. Також відповідач не визнає суми позову в частині стягнення штрафних санкцій, посилаючись на те, що ні договором ні законом нараховані штрафні санкції не передбачені.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

В судовому засіданні 09.06.2009 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України до 16.06.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювіл-іф»по видаткових накладних №РН-0000028 від 13.08.2008 р., №РН-0000033 від 20.08.2008 р., №РН-0000056 від 08.09.2008 р. відпущено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрінт-Захід»товар на загальну суму 23 263,96 грн.

Згідно представлених позивачем банківських виписок (від 11.09.2008 року на суму 8 915,26 грн. згідно накладної від 13.08.2008 року №РН-0000028; від 03.10.2008 року на суму 4 153,50 грн. згідно накладної від 20.08.2008 року №РН-0000033; від 22.10.2009 року на суму 10 195,20 грн. згідно накладної від 08.09.2008 року №РН-0000056) відповідач розрахувався за отриманий товар в повному обсязі.

24 вересня 2008 року між позивачем ТзОВ «Ювіл-іф», вул. Б.Хмельницького,81-Б м. Калуш Івано-Франківської області та відповідачем ТзОВ «Укрпрінт-Захід», вул. Лук'яновича,3 м. Тернопіль був укладений договір продажу товару №5 (Далі Договір). Відповідно до умов даного Договору позивач (далі Продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (далі Покупець) товар, а Покупець зобов'язався прийняти даний товар та своєчасно оплатити його вартість.

На виконання умов Договору позивач по видаткових накладних №РН-0000102 від 23.10.2008 р. на суму 8 682,60 грн.; №РН-0000113 від 03.11.2008 р. на суму 9 112,01 грн.; №РН-0000135 від 24.11.2008 р. на суму 2 071,30 грн. відпустив відповідачу товар на загальну суму 19 865,91 грн.

Відповідно до п.п.5.1 Договору оплата здійснюється Покупцем за кожну відвантажену партію товару протягом 30 календарних днів, шляхом перерахування коштів на основний поточний рахунок Продавця.

Свої зобов‘язання згідно Договору відповідач виконав не в повному обсязі та розрахувався за отриманий товар частково, що підтверджується банківськими виписками (від 31.10.2008 року на суму 9 072,00 грн.; від 25.11.2008 року на суму 2 071,30 грн.; від 23.02.2009 року на суму 1 000,00 грн.).

На день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача пере позивачем за отриманий товар становить 7 722,61 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2009 року підписаним сторонами по справі.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За неналежне виконання грошових зобов‘язань позивач нарахував відповідачу пеню за період з 22.10.2008 року до 01.04.2009 року в сумі 1 074,20 грн.

Розглянувши поданий позивачем розрахунок пені та матеріали справи судом встановлено:

Згідно ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зі змісту даних статей Цивільного кодексу України випливає, що право на нарахування пені виникає у разі несвоєчасного виконання грошового зобов‘язання боржником, тобто якщо боржник не виконав грошове зобов‘язання або виконав після встановленого строку виконання зобов‘язання. Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткових накладних №РН-0000028 від 13.08.2008 р., №РН-0000033 від 20.08.2008 р., №РН-0000056 від 08.09.2008 р., договору продажу товару від 24.09.2008 року №5 та претензії, товар по вказаних накладних відповідач отримував до укладення Договору і в даних накладних не вказано строку виконання зобов‘язань, крім того претензія долучена до матеріалів справи з вимогою до відповідача про оплату заборгованості не містить дати, а також включає в себе загальну суму заборгованості за отриманий товар, включаючи заборгованість, що утворилась у зв‘язку з неналежним виконанням Договору на основі до акту звірки взаємних розрахунків, складеного та підписаного сторонами 30.04.2009 року, з чого можна зробити висновок, що претензія надіслана відповідачу після складення акту звірки, а саме після 30.04.2009 року. Отже, оплату за отриманий товар згідно накладних №РН-0000028 від 13.08.2008 р., №РН-0000033 від 20.08.2008 р., №РН-0000056 від 08.09.2008 р., на загальну суму23 263,96 грн. відповідач повинен був здійснити у семиденний строк з дня отримання претензії, тобто до 07.05.2009 року. З банківських виписок, представлених позивачем вбачається, що відповідач розрахувався з позивачем за отриманий товар згідно накладних №РН-0000028 від 13.08.2008 р., №РН-0000033 від 20.08.2008 р., №РН-0000056 від 08.09.2008 р., в повному обсязі до 07.05.2009 року (банківські виписки: від 11.09.2008 року на суму 8 915,26 грн. згідно накладної від 13.08.2008 року №РН-0000028; від 03.10.2008 року на суму 4 153,50 грн. згідно накладної від 20.08.2008 року №РН-0000033; від 22.10.2009 року на суму 10 195,20 грн. згідно накладної від 08.09.2008 року №РН-0000056), отже в даному випадку відповідач виконав грошові зобов‘язання у встановлений строк для їх виконання. Згідно п.5.1. договору продажу товару від 24.09.2009 року №5 оплата здійснюється Покупцем за кожну відвантажену партію товару протягом 30 календарних днів, шляхом перерахування коштів на основний поточний рахунок Продавця, отже, право на нарахування пені за несвоєчасну оплату за отриманий товар у позивача виникає після 30 календарних днів з дня відвантаження товару. Як вбачається з матеріалів справи відповідач, згідно видаткової накладної №РН-0000102 від 23.10.2008 року на суму 8 682,60 грн. розрахувався в повному обсязі, про що свідчить банківська виписка від 31.10.2008 року, тобто у строки передбачені договором. Згідно накладної №РН-0000113 від 03.11.2008 року на суму 9 112,01 грн. розрахувався частково в сумі 2 071,30 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.11.2008 року. Станом на 03.12.2008 року прострочена заборгованість, на яку може нараховуватись пеня, відповідача перед позивачем за отриманий товар згідно накладної №РН-0000113 від 03.11.2008 року становила 6 651,31 грн. Здійснити оплату за поставлений товар згідно накладної №РН-0000135 від 24.11.2008 року, відповідач повинен був до 24.12.2008 року, однак свої зобов‘язання не виконав належним чином та не провів розрахунок з позивачем. Станом на 24.12.2008 року прострочена заборгованість, на яку може нараховуватись пеня, відповідача перед позивачем становила 8 722,61 грн.

23.02.2009 року відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 1 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.02.2009 року і станом на 23.02.2009 року прострочена заборгованість, на яку може нараховуватись пеня, відповідача перед позивачем становила 7 722,61 грн. Здійснивши відповідні розрахунки, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до часткового задоволення в сумі 615,69 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач за неналежне виконання грошового зобов‘язання нарахував відповідачу 1 059,56 грн. інфляційних нарахувань та 139,51 грн. 3% річних за період з 22.10.2008 року до 01.04.2009 року.

Розглянувши подані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, судом встановлено, що при проведені даних розрахунків позивачем не взято до уваги строки, з моменту яких у позивача виникло право на їх нарахування, а також не враховано, що договірні відносини між позивачем та відповідачем почалися після підписання договору на продаж товару №5 від 24.09.2008 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних до часткового підлягають до часткового задоволення в сумі 687,02 грн. та 82,22 грн. відповідно.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіл-іф», вул. Б.Хмельницького,81-Б м. Калуш Івано-Франківської області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в частині стягнення 7 722,61 грн. основного боргу; 615,69 грн. пені, 687,02 грн. інфляційних нарахувань, 82,22 грн. 3% річних.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрінт-Захід», вул. Лук'яновича,3 м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31830752 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіл-іф», вул. Б.Хмельницького,81-Б м. Калуш Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 35518178 –7 722 грн. 61 коп. заборгованості за одержаний товар; 615 грн. 69 коп. пені; 687 грн. 02 коп. інфляційних нарахувань; 82 грн. 22 коп. що становить 3% річних, 92 грн. 94 коп. в повернення сплаченого державного мита та 107 грн. 51 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –26 червня 2009 року) через місцевий господарський суд..

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук