Рішення

від 15.06.2009 по справі 5020-5/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" червня 2009 р. справа № 5020-5/208

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл” (99053 м. Севастополь, вул. Краснодонців, 38)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „С.К.С” (м. Севастополь, вул. Б. Михайлова, б. 1, кв. 115)

про стягнення заборгованості  в розмірі 91135,73   грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Гігін О.В., довіреність  № 01/0509-с від 05.01.2009;

Відповідач - не з'явився,  

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „С.К.С”, про  стягнення заборгованості   в розмірі 91135,73  грн., з яких: 89352,49 грн. –основний борг, 362,25 грн. –3% річних, 1420,99 грн. –збитки від інфляції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  отриманого товару.

Позивач також звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як  позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та довідки Управління статистики.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладній № 0108/6 від 01.08.2008 (а.с.7) позивач поставив відповідачеві металопрокат  на суму 93852,49 грн.

Відповідачем поставлена продукція була сплачена частково на суму 4500,00 грн.

Зобов'язання по поставці товару позивачем виконувались належним чином, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 89352,49 грн., крім того, сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 8).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням   3% річних та збитків від інфляції.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає  362,25 грн., збитків від інфляції –1420,99 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 91135,73  грн., з яких: 89352,49 грн. – основний борг, 362,25 грн. –3% річних, 1420,99 грн. –збитки від інфляції.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 911,35 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „С.К.С” (м. Севастополь, вул. Б. Михайлова, б. 1, кв. 115,  код ЄДРПОУ 31270307,  п/р 2600113714 в КРД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”,  МФО 324021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримсевстіл” (99053 м. Севастополь, вул. Краснодонців, 38, код  ЄДРПОУ 34549399, п/р 26006049911700 в АКІБ „Укрсиббанк”,  МФО 351005) заборгованість в сумі  91135,73  грн., з яких: 89352,49 грн. –основний борг, 362,25 грн. –3% річних, 1420,99 грн. –збитки від інфляції,   витрати по сплаті державного мита в сумі 911,35 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

                            Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

22.06.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Кримсевстіл” (99053 м. Севастополь, вул. Красно донців, 38)  

2.          ТОВ „С.К.С” (м. Севастополь, вул. Б. Михайлова, б. 1, кв. 115)

3.          Справа