Рішення

від 05.06.2009 по справі 6/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/88

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

04 червня 2009 року                                                                                          Справа № 6/88

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро”, вул. М.Стельмаха, 3, м. Київ, 03040

до відповідача: дочірнього підприємства „Ресурс-Гарантія” акціонерного страхового товариства „Гарантія”, вул. Шевченка, 5, м. Чернігів, 14000

про  стягнення  511628,59 грн.

        Суддя  Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Бонтлаба В.В., довіреність № б/н від 20.05.2009р.,

від відповідача: Рожков О.Є. –юрисконсульт, довіреність №3 від 03.06.2009р.

СУТЬ  СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро” подано позов до дочірнього підприємства „Ресурс-Гарантія” акціонерного страхового товариства „Гарантія” про стягнення 511628,59 грн. боргу, в тому числі 374487,09 грн. основного боргу по оплаті вартості товару поставленого за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №ДГ-ЧН 08/38 від 06.03.2008р. у період з 17.03.2008р. по 26.08.2008р., 44567,63 грн. пені, 5556,70 грн. 3% річних, 30844,11 грн. інфляційних нарахувань та 56173,06 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму основної заборгованості 374487,09 грн. Також представник просить суд зменшити присуджені до стягнення суми штрафних санкцій. Своє прохання обґрунтовує тим, що відповідачем було сплачено більшу половину вартості товару, поставленого за договором №ДГ-ЧН 08/38 від 06.03.2008р., на даний час розрахунки з позивачем ускладнюються відсутністю коштів у відповідача в наслідок значної дебіторської заборгованості; стягнення пені та штрафу може значно погіршити матеріальне становище відповідача. Керуючись ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, представник просить задовольнити дане клопотання. Суд прийняв клопотання до розгляду.

Представник позивача заперечив щодо задоволення даного клопотання.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2008 року між ТОВ „Триденна агро” (продавець)  та  ДП „Ресурс-Гарантія” АСТ „Гарантія” (покупець)  укладено договір купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу №ДГ-ЧН 08/38.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору (п. 11 договору).

Відповідно до п.1.1 договору цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (надалі –товар) на умовах відстрочення платежу.

Предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому (п.1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору, є його невід'ємною частиною (п.2.2 договору).

Згідно п. 5 договору  покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту поставки товару; 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 жовтня 2008р.

Сторонами затверджувались додатки до договору купівлі-продажу №ДГ-ЧН 08/38 від 06.03.2008р., в яких визначені асортимент товару, його кількість та ціна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 17.03.2008р. по 26.08.2008р. поставлено відповідачу товару на загальну суму 406498,18 грн., що підтверджується відповідними  видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 27, 29, 31, 33-34, 36, 38, 40-41, 43, 45-46, 48, 50, 52).

Вказаний товар був отриманий представником відповідача Федорок Лідією Петрівною на підставі довіреностей, виданих ДП „Ресурс-Гарантія” АСТ „Гарантія”, які знаходиться в матеріалах справи, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.

ДП „Ресурс-Гарантія” АСТ „Гарантія” свої зобов'язання за договором виконало частково, за отриманий товар розрахувалось частково на суму 32011,09 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином позивачем заявлено до стягнення в позовній заяві 374487,09 грн. (406498,18 грн. –32011,09 грн.) основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №ДГ-ЧН 08/38 від 06.03.2008р. у період з 17.03.2008р. по 26.08.2008р.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну  грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з   господарського  договору  та  інших  угод,   передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок  подій,  з  якими  закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України  одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, договором №ДГ-ЧН 08/38 від 06.03.2008р. визначений строк виконання зобов'язання –до 15 жовтня 2008 року.

Таким чином позивач передав товар, а відповідач прийняв на себе обов'язок розрахуватись за нього у певний строк.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ухвалою від 26.05.2009р. суд зобов'язав сторін провести звірку розрахунків по оплаті вартості товару, поставленого позивачем відповідачу за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №ДГ-ЧН 08/38 від 06.03.2008р. у період з 17.03.2008р. по 26.08.2008р.; скласти акт звірки.

Сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 26.05.2009р., згідно якого заборгованість ДП „Ресурс-Гарантія” АСТ „Гарантія” перед ТОВ „Триденна Агро” становить 374487,09 грн. Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

Таким чином, відповідач порушив умови договору, вищевказані приписи законодавства, оскільки своєчасно та в повному обсязі не виконав свого грошового зобов'язання по оплаті товару, отриманого у період з 17.03.2008р. по 26.08.2008р.

Отже, сума основного боргу відповідача становить 374487,09 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні також визнав суму боргу.

Відповідно до умов п. 8.2 Договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно п. 8.3 договору сторони відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Крім цього, сторони відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на виконання умов п. 8.2 Договору нараховано відповідачу  пеню всього в сумі 44567,63 грн., що підтверджується розрахунком.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з  листопада 2008 року по  лютий 2009 року в сумі 30844,11 грн., а також суму боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми за період з 15.10.2008 р. по 13.04.2009 р. в сумі 5556,70 грн.

Згідно п. 8.4 договору за несплату або несвоєчасну  оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Позивачем на виконання умов п. 8.4 Договору нараховано відповідачу  штраф в сумі 56173,06 грн. (374487,09 грн. х 15%).

Відповідач просить суд зменшити присуджені до стягнення суми штрафних санкцій.

Суд дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір  неустойки  може  бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Твердження відповідача про те, що ним було сплачено суму, яка становить більше половини вартості товару і що цей факт пом'якшує його відповідальність суперечить вищевказаним положенням господарського та цивільного законодавства, оскільки виконання зобов'язань за договором є обов'язком сторони, в тому числі по оплаті вартості отриманого за договором товару. Посилання на відсутність коштів і складний фінансовий стан підприємства не підтверджено відповідачем належними доказами.

Отже, суд присуджує до стягнення всі заявлені позивачем суми штрафних санкцій.

Таким чином загальна сума заборгованості становить 511628,59 грн., в тому числі 374487,09 грн. основного боргу по оплаті вартості товару поставленого за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №ДГ-ЧН 08/38 від 06.03.2008р. у період з 17.03.2008р. по 26.08.2008р., 44567,63 грн. пені, 5556,70 грн. 3% річних, 30844,11 грн. інфляційних нарахувань та 56173,06 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару по договору, покладеним в обґрунтування позову, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав належним чином і своєчасно свої зобов'язання, за поставлений товар не розрахувався, з нього підлягає стягненню  заборгованість у сумі  511628,59 грн.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати , пов'язані зі сплатою державного мита та сплатою за інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача 25000,00 грн. на відшкодування витрат за послуги адвоката, посилається на: договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 30.03.2009р. №77/03/09; акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 31.03.2009р.; акт здачі-приймання виконаних робіт та надання послуг від 13.04.2009р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3095; посвідчення адвоката; наказ ТОВ „Незалежна юридична компанія” №6 від 08.01.2008р. по особовому складу; довідку з ЄДРПОУ стосовно ТОВ „Незалежна юридична компанія”; платіжне доручення №1262 від 02.04.2009р.

Суд дійшов висновку, що судові витрати в сумі 25 000,00 грн. за послуги адвоката не підлягають стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми,   які   підлягають   сплаті   за   проведення   судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, „ТОВ „Триденна Агро” (замовник) укладено з ТОВ „Незалежна юридична компанія” (виконавець) договір від 30.03.2009р. №77/03/09 про надання юридичних послуги та виконання юридичних робіт; складено акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 31.03.2009р., акт здачі-приймання виконаних робіт та надання послуг від 13.04.2009р.

Представником позивача в даному судовому процесі є Багатченко Ю.В., який є адвокатом, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3095; посвідчення адвоката, діє на підставі довіреності від 30.03.2009р., виданої ТОВ „Триденна Агро”, в той же час є заступником директора департаменту корпоративного права за сумісництвом, що підтверджується наказом ТОВ „Незалежна юридична компанія” №6 від 08.01.2008р. по особовому складу.

Платіжним дорученням №1262 від 02.04.2009р. ТОВ „Триденна Агро” перерахувало 25000,00 грн. ТОВ „Незалежна юридична компанія” за надання послуг згідно договору від 30.03.2009р. №77/03/09.

Доказів того, що позивач перерахував адвокату Багатченку Ю.В. певну суму за надані ним послуги позивачем не надано.

Оскільки наданими доказами підтверджується, що 25000,00 грн. сплачені позивачем за надання юридичних послуги та виконання юридичних робіт згідно договору від 30.03.2009р. №77/03/09, а не за послуги адвоката Багатченка Ю.В., дана сума не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

 2.          Стягнути з дочірнього підприємства „Ресурс-Гарантія” акціонерного страхового товариства „Гарантія” (вул. Шевченка, 5, м. Чернігів, 14000, р/р 26006300000833 в Банк „Демарк”, МФО 353575, код ЄДРПОУ 30380515)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” (вул. М.Стельмаха, 3, м. Київ, 03040, р/р 26004010042965 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25591321) 374487,09 грн. основного боргу, 44567,63 грн. пені, 5556,70 грн. 3% річних, 30844,11 грн. інфляційних нарахувань та 56173,06 грн. штрафу, 5200,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Ж.В. Блохіна

05.06.09