Рішення

від 11.06.2014 по справі 911/1051/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа № 911/1051/14

За позовом Підприємства "Злагода" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", с. Пилипівка

до Публічного акціонерного товариства "Енергія", м. Обухів

про стягнення 1 097 650 грн. 86 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - Клименко Д.С. (дов. № б/н від 27.03.2014 р.);

відповідачів - Семак О.М. (дов. № 4-д від 08.01.2014 року);

Володченко Т.І. (дов. № 2-д від 08.01.2014 року).

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 097 650 грн. 86 коп. заборгованості яких: 986 282 грн. 05 коп. - сума основного боргу згідно договору на юридичне обслуговування № 1-ЗЭ від 20.10.2000 р. та додаткової угоди до неї № 1 від 29.03.2001 р., 22 684 грн. 49 коп. - інфляційні, 88 684 грн. 32 коп. - 3% річних.

На виконання вимог суду від 21.05.2014 р. позивач надав суду оборотно-сальдову відомість по рахунку у якому відображено проведення розрахунків між позивачем та відповідачем згідно договору про надання послуг, також позивачем було надано акт звіряння розрахунків на 01.08.2002 р. підписаний представником підприємства-кредитора та дебітора відповідно до якого заборгованість складає 2 501 282 грн. 05 коп. Крім того, позивач повідомив суд про те, що за юридичною адресою АБ «Банк регіонального розвитку» відсутній, тому 02.06.2014 р. копія ухвали суду від 21.05.2014 р. була направлена до банківської установи через засоби поштового зв'язку, про що свідчить оригінал фіскального чека та опис вкладення у цінний лист, який подано до суду. Що стосується ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» то копія ухвали суду була подана представником позивача 28.05.2014 р. нарочно, про що свідчить відмітка працівника банку, запитувані в ухвалі суду документи представнику позивача банк відмовився видавати, заявивши при цьому, що направить вказані документи на адресу суду. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На день розгляду справи документи від ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до суду не надходили.

Представники відповідача подали також додаткові пояснення в яких просять суд відповідно до ст. 83 ГПК України при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині договір, так як договір не відповідає вимогам ст. 48 ЦК УРСР, а також визнати додаткову угоду № 1 від 29.03.2001 р. і акт виконаних робіт від 29.03.2001 р. до договору № - 1ЗЭ від 20.10.2000 р. укладених між сторонами недійсними, оскільки підписані невстановленою особою з боку відповідача, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: - програмно-апаратного комплексу «Оберіг» на диск CD-R № 07041814.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

20 жовтня 2000 року між Підприємством «Злагода» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (далі за текстом - «Виконавець» або «Позивач») та Орендним підприємством «Енергія» (код ЗКПО 13699556) укладено договір на юридичне обслуговування № 1 - ЗЭ (далі за текстом - «Договір»).

29 березня 2001 року між Підприємством «Злагода» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України та Орендним підприємством «Енергія» (далі за текстом - «Замовник») укладено додаткову угоду №1 до договору на юридичне обслуговування № 1 - 3Э від 20.10.2000 року (далі за текстом - «Додаткова угода»).

Згідно пункту 2 Додаткової угоди Замовник зобов'язався сплатити Виконавцю за надані послуги суму грошових коштів у розмірі 3 628 859, 05 гривень.

Згідно пункту 2.1 Додаткової угоди Замовник зобов'язався сплатити Виконавцю аванс у розмірі 72 577,18 гривень протягом двох тижнів з моменту укладення Додаткової угоди. Зобов'язання Замовника згідно пункту 2.1 Додаткової угоди ним виконані.

Пунктом 2.2 додаткової угоди замовник зобов'язався здійснити остаточний розрахунок з виконавцем у розмірі 3 556 281 грн. 87 коп. в строк до 29.03.2011 р. На підтвердження факту надання послуг позивач посилається на акт виконаних робіт по договору на юридичне обслуговування № 1-ЗЭ від 20.10.2000 р. датований 29.03.2001 р., копія якого долучена до матеріалів справи. Станом на 23.04.2004 р. обов'язок замовника щодо сплати суми грошових коштів у розмірі 3 556 281 грн. 87 коп. виконано частково, останнім сплачено на користь виконавця 2 569 999 грн. 82 коп., залишок складає 986 282 грн. 05 коп. який не сплачено в строк до 29.03.2011 р. Крім суми боргу позивач просить стягнути відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні в розмірі 22 684 грн. 49 коп. та 3% річних 88 684 грн. 32 коп., всього - 1 097 650 грн. 86 коп.

Відповідач проти позову заперечує мотивуючи тим, що у нього відсутні документи на які посилається позивач у позовній заяві у зв'язку зі спливом терміну зберігання (платіжні доручення, банківські виписки та інше). В підтвердження своїх заперечень на вимогу суду від 16.04.2014 р. відповідачем була надана довідка Обухівського райвідділу КРД «Райффайзен Банк Аваль» від 07.05.2014 р. в якій зазначено, що термін зберігання банківських виписок складає 5 років, та довідка ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в якій також зазначено про неможливість надання документів у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Як свідчить п. 4.1 Статуту позивача (зареєстрований 26.06.2000 р.) виконавчим органом підприємства є директор, що призначається та звільняється за рішенням засновника. Директор підзвітний Засновнику, він здійснює керівництво поточною діяльністю підприємства за принципом одновладдя, вирішує всі питання діяльності підприємства (п. 4.2).

Договір на юридичне обслуговування № 1-ЗЭ від 20.10.2000 р., додаткова угода № 1 від 29.03.2001 р. та акт виконаних робіт від 29.03.2001 р. підписані зі сторони виконавця директором - ОСОБА_6 діючою на підставі Статуту.

Відповідно до ст. 66 ЦК УРСР довіреність від імені кооперативної або іншої громадської організації видається за підписом осіб, уповноважених на це її Статутом, з прикладенням печатки цієї організації.

Позивачем до матеріалів справи не додано довіреності яка б підтверджувала повноваження особи на підписання вищезазначених договорів, а також не подано наказ на призначення на посаду директора ОСОБА_6

Суд бере до уваги також ту обставину, що ухвалою від 21 травня 2014 року позивача було зобов'язано надати оборотно-сальдову відомість за період з 01.01.2000 р. по 31.12.2004 р. по дебіторській заборгованості та відомості інвентаризаційної дебіторської заборгованості за період з 01.01.2000 р. по 31.12.2004 р. Проте позивачем було надано вказані документи за інший період, а саме з 29.03.2001 року по 23.04.2004 року. Також судом було витребувано від банків, що обслуговували сторони у справі, інформацію щодо усіх грошових розрахунків (переказів), які були проведені між позивачем та відповідачем у період із 20.10.2000 по 31.12.2004, а також належним чином засвідчену печаткою банку документацію, яка підтверджує проведення таких розрахунків (із зазначенням дати проведення платежу, його призначення, суми, платника та одержувача). Позивачем не виконані вимоги суду, документи не подані.

Відповідно до листа АБ «Банк регіонального розвитку» № б/н від 23.05.2014 р. наданою відповідачем, копії платіжних документів знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

В зв'язку з вищевказаним, у суду відсутня можливість встановити суму заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем у зв'язку з укладенням додаткової угоди № 1 від 29.03.2001 року, а також чи приступило ПАТ «Енергія» до безпосереднього виконання свого обов'язку з оплати наданих послуг за актом від 29.03.2001 року в добровільному порядку.

Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту надання послуг, оскільки в матеріалах справи відсутні вищевказані довіреності, в зв'язку з чим суд не вбачає можливим встановити вказану обставину.

Згідно ст. ст. 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що стосується клопотання відповідача про визнання недійсним договору, додаткової угоди та акту, то суд зазначає таке:

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною (п. 1 Роз'яснення від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»). За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідно до ст. 83 ГПК України, оскільки як зазначалось вище не можливо встановити чи приступив відповідач до виконання сплати коштів в добровільному порядку.

Відповідачем подано клопотання про призначення судової експертизи відповідно до ст. 41 ГПК України. Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки подано після судового засідання - (оголошення вступної та резолютивної частини рішення).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з недоведенням позивачем факту надання послуг та сум, що підлягають стягненню у випадку якшо такі послуги були надані, зокрема в зв'язку з не наданням довіреностей на підписання спірного акту, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя Мальована Л.Я.