50/335
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 50/335
17.06.09
За позовом приватного підприємства "Ліком"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріум"
про стягнення 2 951,20 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача Войцех В.І.(директор)
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки № МН-260/11 від 28.02.2007 у розмірі 2 951,20 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.04.2009 порушено провадження у справі №50/335 та призначено її до розгляду на 22.05.2009.
22.05.2009 в судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 22.05.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розгляд справи було відкладено на 17.06.2009.
17.06.2009 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та дав додаткові пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 17.06.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28.02.2007 приватне підприємство «Ліком»(далі –позивач, постачальник за договором) та товариство з обмеженою відповідальністю «Акваріум»(далі –відповідач, покупець за договором) уклали договір поставки № МН-260/11 (далі - договір).
Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов'язався передати у власність покупця товар на умовах та в строки, визначених в замовленнях на поставку, а відповідач на умовах та в строк, визначений договором зобов'язався приймати та оплатити товар.
Згідно п. 4.3. Додатку до Договору № МН-260/11 від 28.02.2007 року сторони визначили, що покупець зобов'язаний протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту передачі товару оплатити його повну вартість.
Як встановлено судом , на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 16 473,19 грн. відповідно до видаткових накладних:
- № Лк-0000353 від 05.01.2008 на суму 478,84 грн.,
- № Лк-0001640 від 15.01.2008 на суму 478,84 грн.,
- № Лк-0003149 від 22.01.2008 на суму 478,84 грн.,
- № Лк-0004726 від 29.01.2008 на суму 801,78 грн.,
- № Лк-0006333 від 05.02.2008 на суму 813,39 грн.,
- № Лк-0008035 від 12.02.2008 на суму 286,80 грн.,
- № Лк-0010907 від 22.02.2008 на суму 390,17 грн.,
- № Лк-0011566 від 26.02.2008 на суму 489,65 грн.,
- № Лк-0013171 від 04.03.2008 на суму 387,80 грн.,
- № Лк-0015339 від 13.03.2008 на суму 435,16 грн.,
- № Лк-0016842 від 18.03.2008 на суму 474,11 грн.,
- № Лк-0020568 від 01.04.2008 на суму 629,61 грн.,
- № Лк-0022659 від 08.04.2008 на суму 826,80 грн.,
- № Лк-0024853 від 15.04.2008 на суму 561,20 грн.,
- № Лк-0027205 від 22.04.2008 на суму 481,55 грн.,
- № Лк-0027206 від 22.04.2008 на суму 404,00 грн.,
- № Лк-0029511 від 05.05.2008 на суму 426,20 грн.,
- № Лк-0032453 від 13.05.2008 на суму 404,00 грн.,
- № Лк-0032456 від 13.05.2008 на суму 699,30 грн.,
- № Лк-0034797 від 21.05.2008 на суму 456,20 грн.,
- № Лк-0037163 від 27.05.2008 на суму 490,73 грн.,
- № Лк-0039361 від 03.06.2008 на суму 303,00 грн.,
- № Лк-0039362 від 03.06.2008 на суму 508,57 грн.,
- № Лк-0041869 від 10.06.2008 на суму 627,15 грн.,
- № Лк-0041942 від 10.06.2008 на суму 505,00 грн.,
- № Лк-0044169 від 17.06.2008 на суму 637,75 грн.,
- № Лк-0046294 від 24.06.2008 на суму 324,05 грн.,
- № Лк-0046295 від 24.06.2008 на суму 303,00 грн.,
- № Лк-0048467 від 01.07.2008 на суму 202,00 грн.,
- № Лк-0048470 від 01.07.2008 на суму 324,05 грн.,
- № Лк-0053251 від 15.07.2008 на суму 699,30 грн.,
- № Лк-0053253 від 15.07.2008 на суму 484,80 грн.,
- № Лк-0055184 від 22.07.2008 на суму 242,40 грн.,
- № Лк-0055181 від 22.07.2008 на суму 417,15 грн.
Вищевказані видаткові накладні приймаються судом у якості належних доказів виконання зобов'язання позивачем. Проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та домовленостей, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті поставленого товару, а саме ним було здійснено часткову оплату отриманого товару в сумі 14 624,24 грн.
Тобто відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті виставлених рахунків за поставлений товар не виконав та на момент подачі позову він мав заборгованість перед позивачем в розмірі 2 951,20 грн., що також визнається останнім, про що свідчить підписаний сторонами двосторонній акт звірки взаєморозрахунків станом на 13.08.2008.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено претензію № 2 від 17.09.2008 з вимогою погасити існуючу заборгованість. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань. Враховуючи положення договору поставки № МН-260/11 від 28.02.2007, наведені норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем зобов'язань, що виникли за договором поставки та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 2 951,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 951,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Акваріум»(04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11-А; код ЄДРПОУ 30973803) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства «Ліком»(03124, м. Київ, провулок Радищева, буд. 3, код ЄДРПОУ 30638249) основний борг в розмірі 2 951 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 22.06.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2009 |
Оприлюднено | 30.06.2009 |
Номер документу | 3935648 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні