Рішення

від 18.06.2009 по справі 12/1245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/1245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "18" червня 2009 р.                                                              Справа № 12/1245

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Артеменка О.О. за довіреністю, відповідача –не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Мир-Сем і К»до фермерського господарства «СТС»про стягнення 21800 грн.,

                            ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 21800 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що згідно накладної № АФ-0000025 від 16.08.2007 року відвантажив відповідачу овес (далі - товар) в кількості по 16 т. на загальну суму 21800 грн. з ПДВ. Товар отримав представник відповідача по довіреності серії ЯМО № 875662 від 16.08.2007 року. За отриманий товар відповідач не розрахувався, вимогу від 09.02.2009 року про повернення боргу отримав, але не виконав, тому зазначені кошти позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та відшкодувати судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд його задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в судове засідання повторно не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

В обґрунтування позову представник позивача стверджував наявність усної господарської угоди купівлі продажу товару, підтвердженням якої є його накладна № АФ-0000025 від 16.08.2007 року про відвантаження відповідачу товару (а/с 7), довіреність відповідача серії ЯМО № від 16.08.2007 року про отримання товару (а/с 8), виданими позивачем податковою накладною (а/с 20) і деклараціями (а/с 21-24). Оригінали зазначених документів досліджені в судовому засіданні і повернуті позивачу.

Наявність і розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідачем допустимими доказами не спростовано.

Письмова вимога позивача від 09.02.2009 року про сплату боргу відповідачем отримана, проте не виконана.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, які ґрунтуються на фактичній поставці та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору.

За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов'язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 218 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 336 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

                                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «СТС», Черкаська область, Канівський район, с. Козарівка, ідентифікаційний код 32881420 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Мир-Сем і К», Черкаська область, Канівський район, с. Мельники, ідентифікаційний код 21351637, р/р №260002095 в ЧОД «Райффайзенбанк Аваль», МФО 354411 –21800 грн. боргу, 336 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Суддя                                                                                          В.М. Грачов