Постанова

від 02.06.2009 по справі 3/40-569

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/40-569

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

02.06.09                                                                                           Справа  № 3/40-569

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Гулик Н. Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Копач Р. І. –представник

від відповідача (апелянта) –не з'явився

розглянув апеляційну  скаргу Дочірнього підприємства «Теребовлянська взуттєва фабрика», м. Теребовля, Тернопільська область б/н від 09.04.2009 р.

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.04.2009 р.

у справі № 3/40-569

за позовом Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями ТзОВ «Ла Кастеллана», м. Київ

до відповідача Дочірнього підприємства «Теребовлянська взуттєва фабрика», м. Теребовля, Тернопільська область

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

          ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.04.2009 р. у справі № 3/40-569 задоволено клопотання ТзОВ «Ла Кастеллана»і з метою забезпечення позову накладено арешт на майновий комплекс ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», що знаходиться за адресою: вул. Січових Стрільців, 28, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100, заборонено будь-яким особам відчужувати будь-яким способом цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики.

Ухвала суду мотивована тим, що з огляду на напруженість у відносинах з директором ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», який не погоджується з прийнятим рішенням загальних зборів засновників та намагається ініціювати його перегляд, не виключається можливість відчуження нерухомого майна, яке підлягає поверненню засновнику, а тому у разі задоволення позовних вимог ТзОВ «Ла Кастеллана»існує ймовірність утруднення виконання або взагалі невиконання рішення господарського суду.

          У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дану ухвалу скасувати, посилаючись на те, що заходи забезпечення позову є необґрунтованими і їх застосування торкається ділової репутації ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика».

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Матеріалами даної справи встановлено, що 03.04.2009 р. позивачем –Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями ТзОВ «Ла Кастеллана», м. Київ –до господарського суду Тернопільської області разом з позовною заявою подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову з підстав існування можливості відчуження нерухомого майна, яке підлягає поверненню засновнику, директором ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика».

Оскаржуваною ухвалою дане клопотання задоволено, накладено арешт на майновий комплекс взуттєвої фабрики та заборонено будь-яким особам відчужувати його будь-яким способом.

          Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Із матеріалів справи вбачається, що підприємства з 100 % іноземними інвестиціями ТзОВ «Ла Кастеллана»звернулося до господарського суду з позовом до ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика»про зобов'язання передати підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, що підлягає передачі засновнику відповідно до протоколу загальних зборів учасників ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика»від 31.03.2008 р. № 1-31/03/2008. При цьому, підставами позову є порушення відповідачем права власності позивача на нерухоме майно, що було передано ТзОВ «Кастеллана»частини вкладу засновника до статутного капіталу відповідача у вигляді нерухомого майна. Однак, як стверджує позивач, ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика»відмовляється оформляти і підписувати відповідний акт прийому-передачі майна та передати його засновнику, що, на думку позивача, порушує право власності ТзОВ «Ла Кастеллана».

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент подання позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового вирішення, в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Відповідно до п. 5.2 статуту ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», майно, що входить до статутного фонду підприємства, передається засновником у повне господарське відання дочірнього підприємства з правом відчуження та передачі в користування третім особам за наявності попередньої згоди засновника.

          Суд першої інстанції, забезпечуючи позов у даній справі, виходив з того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, у своїй ухвалі зазначив, що з огляду на напруженість у відносинах з директором ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», який не погоджується з прийнятим рішенням загальних зборів засновників та намагається ініціювати його перегляд, не виключається можливість відчуження нерухомого майна, яке підлягає поверненню засновнику, а тому у разі задоволення позовних вимог ТзОВ «Ла Кастеллана»існує ймовірність утруднення виконання або взагалі невиконання рішення господарського суду.

          Апеляційний господарський суд також вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову ТзОВ «Ла Кастеллана», а також, що є наявний зв'язок між такими заходами і предметом позовних вимог (зобов'язання ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика»передати підприємству з 100 % іноземними інвестиціями ТзОВ «Ла Кастеллана»підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, що підлягає передачі засновнику відповідно до протоколу загальних зборів учасників ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика»).

          Арешт на нерухоме майно, що передане ТзОВ «Ла Кастеллана»до статутного капіталу ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», заборона відчуження цього майна, забезпечує розумність, обґрунтованість, адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а спрямований на збереження майна до вирішення спору по суті.          

          Господарський суд першої інстанції, забезпечуючи позовом шляхом накладення арешту на майно відповідача та заборони його відчуження, врахував адекватність заходів заявленим позовним вимогам і дійшов вірного висновку, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.04.2009 р. у справі № 3/40-569 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теребовлянська взуттєва фабрика», м. Теребовля, Тернопільська область –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути на адресу місцевого господарського суду;

Головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                Бойко С. М.

Суддя                                                                                Марко Р. І.