Рішення

від 26.05.2009 по справі 15/111пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/111пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.09                                                                                 Справа № 15/111пд

за позовом

Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства  «Інвертор», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 13 380 грн. 97 коп., розірвання договору оренди та повернення орендованого майна.

Суддя  Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від позивача - Саввіна В.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 6/01-05-299 від 04.02.09;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

          - розірвати договір оренди нерухомого майна № 298 від 13.03.06, укладений між сторонами;

          - стягнути з відповідача на користь позивача борг, який утворився  за договором оренди нерухомого майна № 298 від 13.03.06 у сумі 12 463 грн. 77 коп. за розрахунковий період з жовтня 2008 року по березень 2009 року, пеню у сумі 917 грн. 20 коп.;

          - зобов'язати відповідача повернути вбудоване нежитлове приміщення площею 171,30 кв.м, розташоване за адресою м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 26.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У даному випадку жодна з ухвал суду не повернута підприємством поштового зв'язку без вручення її адресату.

Вручення ухвали від 12.05.2009р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Клопотання про відкладення розгляду справи та про поважність причин неявки до судового засідання відповідач не заявив.

Явка представника відповідача (як і позивача) судом визнавалася необов'язковою.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого майна № 298 від 13.03.2006 р.

Об'єкт оренди за даним договором –нежитлове вбудоване приміщення площею 171,30 кв.м., розташоване за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагарина, б. 26, передано орендодавцем (позивачем у справі) орендарю (відповідачу) за актом прийому-передачі від 13.03.2006 р.

Строк дії договору визначено у п. 11.1 договору  - до 25.02.2007 р.

У зв'язку з відсутністю заяв сторін про припинення договору його було пролонговано на той же строк і на тих же умовах відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України. Згідно даної норми у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічна за змістом норма міститься і у п. 4 ст. 282 Господарського кодексу України. Отже, станом на час вирішення спору в суді договір є чинним.

Розділом 3 договору оренди визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті з урахуванням її коригування на щомісячний індекс інфляції, та строк її внесення.

Додатковою угодою від 01.03.2007р. №1 внесено зміни до договору оренди, якою, зокрема, збільшено розмір орендної плати до 1 226 грн. 82 коп.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата має перераховуватися до 31 числа поточного місяця.

За період дії договору з жовтня 2008 р. по березень 2009 р. (включно) у відповідача утворився борг з орендної плати у сумі 12 463 грн. 77 коп.

З метою відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів Орендодавець звернувся з позовом до суду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата  за  користування  майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального  майна», та положень розділів 3, 5 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Наявність заборгованості у сумі 12 463 грн. 77 коп. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перерахована невчасно або не в повному обсязі стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем здійснено розрахунок пені на суму 917 грн. 20 коп.6 виходячи з розміру в  0,1% від суми простроченого платежу.

Такий розрахунок є необґрунтованим в частині застосування розміру пені в 0,1%, а тому вимога по стягненню пені підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом положень договору, сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені.

Законодавством обмежений максимально граничний розмір пені, що не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку.

Так, згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, слід зазначити, що зазначені норми (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України) не є колізійними по відношенню до норми ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, оскільки вони не встановлюють чіткий розмір пені, а лише обмежують можливість стягнення максимуму пені. Навіть за наявності колізії між нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України у даному господарському спорі застосуванню підлягала б норма Господарського кодексу України.

Так, здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення неустойки без врахування максимального граничного розміру пені, обмеженого законодавством, у заявленій до стягнення сумі є неправильним.

Суд визнає обґрунтованою пеню, розраховану за подвійною обліковою ставкою НБУ у сумі 602 грн. 75 коп.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Під порушенням зобов'язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням  умов, визначених змістом зобов'язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовим наслідком порушення зобов'язання є, відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,  арбітражного суду у разі  невиконання сторонами  своїх  зобов'язань  та  з  інших підстав,  передбачених законодавчими актами України.

Згідно наданого розрахунку орендна плата не сплачується відповідачем протягом 6 місяців.

Невиконання відповідачем зобов'язання з перерахування орендної плати за тривалий час є істотним порушенням зобов'язань та відповідно цілковито обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічна за змістом норма закріплена і у ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Також, відповідно до п. п. 2.4, 5.8 договору при припиненні договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані. При цьому, майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

За загальним правилом оформлення акту приймання-передачі покладається на сторону, яка зобов'язана передати річ, тобто при укладенні договору оренди –на орендодавця, а при припиненні дії договору –на орендаря.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Тому, позовні вимоги по розірванню договору та поверненню об'єкту оренди підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 12 463 грн. 77 коп. та пеня у сумі 602 грн. 75 коп. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню пені слід відмовити за необґрунтованістю. Договір оренди підлягає розірванню, а орендоване приміщення –поверненню позивачу.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у складі:  215 грн. 67 коп. державного мита, з яких 130,67 грн. –за вимогами майнового характеру, 85 грн. –за вимогами немайнового характеру, а також 115 грн. 23 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачене державне мито у сумі 804 грн. 87 коп., перераховане платіжним дорученням від 13.04.2009 р. №270 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства  «Інвертор», м. Алчевськ Луганської області, ВАТ «Алчевськкокс», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21766752 на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, б. 48, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20185674: борг у сумі 12 463 грн. 77 коп., пеню у сумі 602 грн. 75 коп., витрати зі сплаченого державного мита у сумі 215 грн. 67 коп. та  витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115 грн. 23 коп. Видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню пені відмовити.

4. Розірвати договір оренди нерухомого майна №298 від 13.03.2006 р., укладений між Управлінням економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю спільного підприємства  «Інвертор».

5. Товариству з обмеженою відповідальністю спільного підприємства  «Інвертор», м. Алчевськ Луганської області, ВАТ «Алчевськкокс», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21766752 негайно з дня набрання даним рішенням законної сили, повернути на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, б. 48, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20185674, нежитлове вбудоване приміщення площею 171,30 кв.м., розташоване за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагарина, б. 26.

6. Повернути Управлінню економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, б. 48, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20185674, зайво сплачене державне мито у сумі 804 грн. 87 коп., перераховане платіжним дорученням від 13.04.2009 р. №270. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 28.05.2009 р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко