Постанова

від 18.06.2009 по справі 19/366-08 (19/365-08, 19/367-08)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/366-08 (19/365-08, 19/367-08)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 червня 2009 р.                                                                                    № 19/366-08 (19/365-08, 19/367-08)  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши

касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чупирянське" (далі – Товариство)

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду

від28.01.09

у справі№ 19/365-08/19/366-08/19/367-08

господарського судуКиївської області

за позовомТовариства

до

спілки громадян співвласників колективного сільськогосподарського підприємства "Чупирянське" (далі –Спілка)

провизнання недійсними правочинів

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Лепетинська Н.А. (за дов. б/н від 18.08.08);

- відповідача:Дудник А.Р. (за дов. б/н від 12.05.09).

Ухвалою від 30.04.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Муравйова О.В. касаційну скаргу Товариства № 15-17-кас від 27.02.09 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.06.09.

У зв'язку з виходом судді Ходаківської І.П. з відпустки, розпорядженням від 15.06.09 заступника Голови Вищого господарського суду України для перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 18.06.09 колегією суддів у складі Першикова Є.В. (головуючий), Данилової Т.Б., Муравйова О.В., створено колегію суддів у складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судового засідання 18.06.09. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та

ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.06.09 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 04.09.08 господарського суду Київської області (суддя Карпечкін Т.П.) в задоволенні позовних вимог Товариству відмовлено повністю.

Постановою від 28.01.09 Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Гаврилюк О.М., суддів –Корсакової Г.В., Мельника С.М.) апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення від 04.09.08 господарського суду Київської області –без змін.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що Товариством не надано доказів укладення правочинів, про визнання недійсними яких воно ставить питання, натомість матеріали справи містять лише акти приймання-передачі майна від 21.12.07 та 17.01.08, проте такі акти лише засвідчують сам факт передачі та не є вчиненням правочину.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 28.01.09 Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п. 2 ч. 2 ст. 16, ст. 202, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 225, ст. 334, ст. 626 Цивільного кодексу України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

На момент розгляду справи у судовому засіданні письмовий відзив на касаційну скаргу від Спілки не надійшов. Разом з тим, присутній у судовому засіданні 18.06.09 представник Спілки щодо доводів скаржника заперечував, вважаючи їх безпідставними, у зв‘язку з чим просив касаційну скаргу Товариства залишити без задоволенні, а оскаржені судові рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, зокрема, акту передачі-приймання основних виробничих засобів та незавершеного будівництва, станом на 01.04.00 правонаступнику реформованого колективного сільськогосподарського підприємства "Чупирянське" (далі –КСП "Чупирянське") –сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальності "Чупирянське" (далі –Товариство) було передано певні основні виробничі засоби.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 21.12.07 згідно акту приймання-передачі господарських будівель та споруд, які розміщені на території тракторної бригади за адресою: с.Чупира, вул.Синявська, 2а (станція Чупира) Білоцерківського району Київської області, Товариство передало, а Спілка прийняла наступне майно: будинок механізатора, інвентарний номер 6; кухню, інвентарний номер 1330; водяну (водонапірну) башню, інвентарний номер 29; артскважину, інвентарний номер 28.

Також встановлено, що згідно актів приймання-передачі від 17.01.08 Товариство передало, а Спілка прийняла наступне майно: будівлю свинарника, інвентарний номер 4; будівлю свинарника, інвентарний номер 5; будинок ветеринарної аптеки, інвентарний номер 1326, будівлю кормоцеху, інвентарний номер 25, загальною площею 388,8 м2, що знаходяться по вул.Першотравнева в с.Чупира Білоцерківського району Київської області.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що вважаючи, що передачу зазначеного майна було здійснено з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до порушення права власності на це майно решти співвласників майна пайового фонду, які не ввійшли до складу Спілки, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі, в якому просило суд: визнати недійсним правочин, вчинений 21.12.07 між сторонами по передачі майна, визначеного у відповідному акті приймання-передачі, та зобов'язати кожну із сторін оскаржуваного правочину повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; визнати недійсними правочини, вчинені 17.01.08, по передаванню-прийманню у спільну часткову власність об'єктів нерухомого майна, визначених у відповідних актах приймання-передачі.

При цьому, при вирішенні спору по суті судами встановлено, що 21.12.07 та 17.01.08 між сторонами спору будь-яких угод щодо передачі спірного майна не укладалось, а звертаючись з позовом Товариство вважало, що акти приймання-передачі від 21.12.07 та 17.01.08 за своєю правовою суттю є правочинами, оскільки на підставі них, на думку Товариства, Спілка набула права власності на передане їй майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що за змістом ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлено ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1 частини 1 статті 208 зазначеного Кодексу встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

За юридичним визначенням, акт прийому-передачі –це документ, що засвідчує факт передачі та прийняття визначеного в такому документі майна. Даний документ не є підставою, на якій визначене майно передається, та носить лише засвідчувальний, а не причинно-наслідковий характер.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що питання недійсності акта приймання-передачі є похідним від встановлення факту недійсності правочину чи незаконності рішення у зв'язку з якими було здійснено передачу майна, засвідчену актом приймання-передачі, а тому при встановленні визначеного, оспорюваний акт приймання-передачі є нікчемним і визнання його недійсним не вимагається.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що правовий механізм захисту права власності визначено гл. 29 Цивільного кодексу України, а тому скаржник не позбавлений права звернутись до суду з іншими вимогами, зокрема, шляхом подання віндикаційного позову та ін.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Товариством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чупирянське" № 15-17-кас від 27.02.09 залишити без задоволення.

Постанову від 28.01.09 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 19/365-08/19/366-08/19/367-08 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська