Постанова

від 15.04.2014 по справі 804/4785/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р. Справа № 804/4785/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу, -

ВСТАНОВИВ :

03 квітня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до заявлених позовних вимог Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим просить стягнути з відповідача заборгованість по штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4420,00грн. до державного бюджету м. Керч.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення вимог Закону України "Про рекламу" та відповідно до "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693, відповідач має заборгованість зі сплати штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 4420 грн. 00 коп., однак не сплачує її самостійно.

Ухвалою суду від 07.04.2014р. справу №804/4785/14 прийнято до свого провадження суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2014р.

15.04.2014р. сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце засідання суду; відповідач заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не наддав; причин неявки в судове засідання не повідомили.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду (докази чого наявні у справі), в засідання суду не з'явились, причин неприбуття не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, відповідач заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши надані документи і матеріали адміністративного позову, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

відповідно до Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. № 206 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011р. №1337/20075, ст.ст. 26,27 Закону України «Про рекламу», «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» затвердженого Постановою КМУ від 26.05.04р. № 693 територіальні органи мають право здійснювати контроль за виконанням вимог законодавства про рекламу.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 року № 270/96-ВР (надалі - Закон України «Про рекламу») та Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 23.06.09 року №229, управління також здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон України № 1023-XII), держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Закону України № 1023-XII захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону України № 1023-XII встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів) та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 465/2011, визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу. На виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією України повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу та накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про заходи щодо попередження тазменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про рекламу» № 270/96 - ВР (далі - Закон № 270/96 - ВР), контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

У відповідності до ст.7 Закону України «Про рекламу» основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Контроль за дотриманням законодавства про рекламу та накладення штрафів здійснюється відповідно до «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 року №693 (надалі - Порядок).

Цей Порядок регулює питання накладання уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономнім Республіці Крим, областях штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу.

Як вбачається зі справи, посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим головним спеціалістом - відділу контролю в сфері реклами Акуловим П.В. (посвідчення №32), встановлено, що на пішохідному переході в м. Керч, по вул.. Леніна,41 розміщено рекламний носій з інформацією про магазин «Мобілочка», спрямованість якої була на формування та/або підтримання цікавості споживачів реклами до товару. Зміст реклами: «Мобілочка мережа низьких цін №1 мобілочка 8855».

Згідно з пунктом 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів.

Згідно з пунктом 10 Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

12 листопада 2012р. був складено протокол № 1784 про порушення законодавства про рекламу ( без дозволу на розміщення реклами, виданого виконавчим комітетом Керчинскої міської ради).

Позивач 12 листопада 2012 року звернувся з вимогою №02-01/1784 до ТОВ «Мобілочка» про надання необхідних документів, а саме: документально підтверджену інформацію по вартість розповсюдженої (виготовленої) реклами згідно з п.5 ст.27 Закону України «Про рекламу» (акт виконаних робіт, рахунок, платіжне доручення та інше) або пояснення з посиланням на причини неможливості надання такої інформації; свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та свідоцтво платника податку; договір на виготовлення та/або розміщення реклами та узгоджений макет даного зображення; дозвіл на розміщення рекламного носія, виданий виконавчим комітетом Керченської міської ради; пояснення щодо порушення законодавства про рекламу. В вимозі також повідомлялось про дату, час та місце розгляду справи. Вимога була отримана представником відповідача 08.11.2012 року.

10 грудня 2012 року посадовою особою інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим на підставі протоколу про порушення законодавства України про рекламу від 12 листопада 2012 року було прийнято рішення про початок розгляду справи відносно ТОВ «Мобілочка».

04 січня 2013 за №02-01/24 відповідачу було направлено повідомлення про необхідність з'явитися 15.01.2013 року о 14-00 год. в головне управління для участі в засіданні по розгляду справи про порушення вимог Закону України «Про рекламу».

Представник відповідача не надав пояснення щодо порушення законодавства про рекламу та витребуваної позивачем інформації.

15 січня 2013р. складений протокол № 2 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого в рамках здійснення контролю з додержання вимог законодавства про рекламу в м. Керч АР Крим виявлено розповсюдження зовнішньої реклами з порушенням Закону України «Про рекламу».

15 січня 2013р. в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим прийнято рішення № 15 про накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4420гривень. В рішенні №15 зазначено, що на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 15 січня 2013 року №2 встановлено порушення вимог ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» та порушення п. 44 Постанови КМУ №2067 від 29.12.2003р. «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами», а саме: «спеціальні конструкції повинні маркуватися з вказівкою на каркасі спеціальної конструкції власника конструкції, номера дозволу та строку дії» при розповсюдженні реклами ТОВ «Мобілочка».

Відповідно до пунктів 8 - 12, 16, 18, 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693, накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному:

відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року №270/96-ВР (далі Закон №270/96-ВР), реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішньою рекламою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою (частина 7 статті 8 Закону №270/96-ВР).

Відповідно до статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил ( 2067-2003-п ), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведенняавтомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів.

Частиною 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що у разі, неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців, розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як свідчать матеріали справи, 12.11.2012р. року посадовою особою інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим Акуловим П.В. був складений протокол про порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: при розміщенні зовнішньої реклами (Мобілочка мережа низьких цін №1 мобілочка 8855) на рекламній конструкції, що розміщена за адресою вул.. Леніна,41 м. Керч відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідач на розгляд справи до Держспоживінспекції у Автономній Республіці Крим не з'явився, вимогу позивача від 31.05.2013 р. не виконав.

Відповідно до ч. 11 ст. 27 Закону України «Про рекламу» передбачено право на оскарження даного рішення. Доказів оскарження вказаного рішення не надано.

На час розгляду справи рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем не виконано.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем доказів оскарження рішення № 15 від 15.01.2013 року про накладення штрафу та сплати штрафних санкцій до суду не надано, а тому рішення про накладення стягнення є чинним, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про законність вимог Інспекції.

Від-так, позов належить задоволити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу - задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" заборгованість по штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 4420,00грн. до Державного бюджету м. Керч: 21081100, ЄДРПОУ 37978388, р/р 31116106700019, МФО 824026 ГУГКС України в м. Сімферополі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук