Рішення

від 18.06.2009 по справі 5020-5/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" червня 2009 р. справа № 5020-5/221

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44)

до військової частини А-4368 (99014 м. Севастополь, м. Фіолент)

Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

про стягнення заборгованості в розмірі  4678,01 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Гладченко О.І, довіреність № 19058/0/2-08 від 25.12.2008,      ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";

Відповідач - не з'явився,  Військова частина А-4368;

Відповідач - не з'явився,  Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська);

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідачів, військової частини А-4368, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська, про стягнення заборгованості в розмірі  4678,01 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами умов договору № 3516 від 01.06.2004.

Представник відповідача - військової частини А-4368 позовні вимоги не визнав,  мотивуючі свої заперечення тим, що він є бюджетною організацією, та фінансується із Держаного бюджету України, а бюджетні кошти використовуються на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Представник відповідача - військової частини А-4368 на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з'явився, проте звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відпустці свого представника.  

Судом до уваги зазначене клопотання позивача не приймається, а причина нез'явлення не вважається поважною на підставі того, що Господарській процесуальний кодекс України не зв'язує представництво підприємства у суді з конкретною особою, а  зайнятість представника установи в іншому судовому засіданні не перешкоджає керівнику установи  надати довіреність на представлення інтересів підприємства іншої особі.

Крім того, до вказаного клопотання не додано доказів представника позивача у відрядженні.  

Представник відповідача Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази,  заслухавши представника позивача, суд

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002  № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002  № 928.

                  Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

01.06.2004 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник) та Військовою частиною А-4368 (Споживач), Севастопольської квартирно –експлуатаційної частини Морської (Платник) укладений Договір № 3516  про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 9-13).

Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Військову частину А-4368 електроенергією, а Військова частина А-4368  користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а Військова частина А-4368  користувалась електроенергією на підставі Договору № 3516 від 01.06.2004  (далі –Договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, згідно з яким корегування граничної величини споживання може здійснюватися як із збільшенням, так із зменшенням, у тому числі до нульового рівня, у залежності від рівня здійсненої оплати за розрахунковий період.

Відповідно до п. 10.2.2 Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також, здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Додатковою угодою від 15.08.2005 до договору був встановлений обов'язок споживача оплачувати постачальнику двократну вартість величини перевищення договірної величини споживання електроенергії і вартість перевищення граничної величини електричної потужності кожного територіально відособленого підрозділу, відповідно до вимог ст. 26  Закону України “Про електроенергетику” (п. 3 додаткової угоди).

Пунктом  3.3.1 договору передбачено право платника оплачувати постачальнику вартість спожитої електроенергії авансовими платежами.

Пунктом 3.3.2 встановлено право платника вимагати від споживача належного виконання умов договору.

Пунктом 4.2.2 встановлена солідарна відповідальність платника та споживача по оплаті постачальнику вартості перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Пунктами 4.2.1 та 4.2.4, встановлена солідарна відповідальність платника та споживача по оплаті постачальнику сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції Закону від 19.01.2006), та умов додаткової угоди до договору від 15.08.2005 споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 473 від 16.06.2005 „Про внесення змін до “Порядку постачання електричної енергії споживачам”, місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Згідно з п. 4.2 Правил користування електричною енергією, розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

На підставі викладеного споживачу були встановлені обсяги постачання електроенергії та потужності  на 2008 рік.

Перевищення договірної величини споживання електроенергії травні 2008 року  склало  1040 кВт/г на суму 465,36 грн., у липні 2008 року –355 кВт/г на суму 171,40 грн., у вересні 2008 року –1991 кВт/г на суму 1048,61 грн.,  а всього –3386 кВт/г на загальну суму  1685,37 грн.

Таким чином, позивач здійснив нарахування та виставив рахунки за перевищення ліміту активного споживання, які оплачені не були.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.2.1 Договору, за недотримання строків платежів, передбачених п. 2.2.4, п. 2.2.5 Договору, вказаних у додатку “Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується з 3 дня після дати остаточного розрахунку, вказаної в додатку № 6. Сума пені нараховується Споживачу до дня ліквідації заборгованості та включається у платіжну вимогу окремою строчкою.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 1069,00  грн., яка підлягає стягненню.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням  збитків від інфляції та 3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно до умов договору № 3516 від 01.06.2004 відповідальність по оплаті штрафних санкцій солідарно покладена на споживача та платника.  

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає  272,00 грн., сума збитків від  інфляції –1651,64 грн.

Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідачів витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,  75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з військової частини А-4368 (99014 м. Севастополь, м. Фіолент, код ЄДРПОУ 24301060, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081,  р/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027)   заборгованість за перевищення договірної величини споживання  в розмірі 1685,37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Солідарно стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) та військової частини А-4368 (99014 м. Севастополь, м. Фіолент, код ЄДРПОУ 24301060, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) пеню в розмірі 1069,00 грн., 3% річних в розмірі 272,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 1651,64 грн.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.           Солідарно стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) та військової частини А-4368 (99014 м. Севастополь, м. Фіолент, код ЄДРПОУ 24301060, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                       І. В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

23.06.2009

Розсилка:

1.          ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44)

2.          військова частина А-4368 (99014 м. Севастополь, м. Фіолент)

3.          Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

4.          Справа