Рішення

від 29.05.2014 по справі 910/6475/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6475/14 29.05.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біовест НДК»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна»

про стягнення 1 059 359,17 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Кузуб С.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біовест НДК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» про стягнення 18 578,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 15.10/12/1 від 15.10.2012 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/6475/14 та призначено її до розгляду на 20.05.2014 р.

19.05.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла довідка про відсутність аналогічного спору, документи для долучення до матеріалів справи, а також заява про збільшення розміру позовних вимог до 1 059 359,17 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення та надав усні пояснення по справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 р. розгляд справи було відкладено на 29.05.2014 р.

28.05.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо часткового погашення відповідачем боргу в розмірі 290 107,79 грн: оплата 10 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 459 від 22.01.2013 р. та повернення товару на суму 280 107,79 грн. (відповідно до накладних на повернення товарів). За твердженням позивача, станом на 28.05.2014 р. борг відповідача складає 1 059 359,17 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 29.05.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

15.10.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Біовест НДК» (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (далі - покупець) було укладено договір поставки № 15.10/12/1 (далі - Договір).

Відповідно до умов п.1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, протягом строку дії Договору передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, приймати та оплачувати поставлений товар.

Згідно з п. 1.3 Договору фактичний обсяг поставки зазначається у накладних, які є додатками до цього Договору після підписання їх уповноваженими представниками сторін, на підставі яких відбувається передача товару від постачальника покупцеві.

Найменування, асортимент, ціна товару зазначаються у додатках до Договору. Кожна окрема заявка оформлюється окремою накладною (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони домовились про те, що істотною умовою оплати за цим Договором є оплата поставленого товару по факту його реалізації, за розрахунковий місяць. Оплата здійснюється до 15 числа місяця, що йде за розрахунковим, на підставі звіту про обсяги продажу, який надається покупцем постачальнику не пізніше 5 числа поточного місяця.

Позивач передав відповідачу за Договором товар на загальну суму 1 349 466,96 грн. Відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково на суму 10 000,00 грн., що підтверджується банківською довідкою від 15.05.2014 р., копія якої долучена до матеріалів справи.

Крім того, відповідачем повернуто позивачу товару на загальну суму 280 107,79 грн., що підтверджується накладними на повернення товару, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 059 359,17 грн.

З метою досудового врегулювання спору 05.03.2014 р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість у розмірі 1 059 359,17 коп., яка залишилась без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач лише частково виконав свої зобов'язання, сплативши 10 000,00 грн. за поставлений товар, та повернувши товар на загальну суму 280 107,79 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.12, код 37355731) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Біовест НДК» (08296, Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Ковельська, буд. 10, код 37696438) 1 059 359 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн 17 коп. боргу, 21 187 (двадцять одну тисячу сто вісімдесят сім) грн. 18 коп. судового збору.

Повне рішення складено 23.06.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова