Рішення

від 10.06.2014 по справі 922/1795/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р.Справа № 922/1795/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис - Юг", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.А.", м. Харків про стягнення 25 904,77 грн. за участю представників сторін:

позивача - Коркін П.П., довіреність б/н від 10.01.2014 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арис - Юг", м. Київ (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.А.", м. Харків (відповідача) про стягнення основного боргу в розмірі 24 633,81 грн., пені в розмірі 617,67 грн., 3% річних в розмірі 111,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 541,94 грн., посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором №368/4 від 21.12.2011 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні та у заяві від 10.06.2014 р. вх.№19258 відмовився від позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 617,67 грн., 3% річних в розмірі 111,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 541,94 грн. Крім того, представник позивача додав до заяви платіжні доручення про часткову оплату відповідачем основного боргу в розмірі 15 880,00 грн. (платіжні доручення №424 від 12.02.2014 р. на суму 6 000,00 грн. та №426 від 20.02.2014 р. на суму 9 880,00 грн.), які долучено судом до матеріалів справи. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 24 633,81 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Проаналізувавши зміст поданої позивачем заяви, суд дійшов висновку про те, що дана заява за своїм змістом є заявою про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 617,67 грн., 3% річних в розмірі 111,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 541,94 грн.

Стаття 22 ГПК України наділяє позивача правом відмовитись від позову, якщо ці дії позивача не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. передбачено, що якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 617,67 грн., 3% річних в розмірі 111,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 541,94 грн. та припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, предметом спору залишається вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 24 633,81 грн.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

21 грудня 2011 року позивач (комісіонер) на підставі договору комісії №01/01 від 01.01.2011 р., укладеного з ТОВ "Інтротрейд" (комітент) та відповідачем (Підприємство) було укладено договір №368/4 (надалі - договір).

За умовами п.п.1.1., 1.2. цього договору позивач у відповідності до договору №01/01 від 01.01.2011 р. від свого імені та за рахунок ТОВ "Інтротрейд" зобов'язався укласти договори про надання послуг заправки автотранспорту відповідача дизельним пальним і отримання додаткових послуг на підставі наданих відповідачем пластикових карток "АРИС" поза межами території України, а відповідач зобов'язався провести оплату наданих послуг.

Згідно з п.2.1.1. договору позивач зобов'язався від свого імені та за рахунок ТОВ "Інтротрейд" передати відповідачеві в користування пластикові картки в узгодженому асортименті і кількості, на умовах даного договору та протоколів до договору.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав відповідачеві, а відповідач прийняв в користування пластикові картки, що підтверджується актами прийому-передачі пластикових карток "ARIS" №АВК-000530 від 26.12.2011 р., №530/2 від 01.03.2012 р., №530/3 від 11.04.2012 р. та №530/4 від 01.10.2012 р. (а.с. 18-21), підписаними уповноваженими представниками сторін і скріплені їх печатками.

Згідно з п.2.3.3. договору відповідач зобов'язався прийняти від позивача та підписати рахунки-фактури, реєстри та акти прийому-передачі наданих послуг і звірки взаємних розрахунків, які являються підтвердженням факту заправки відповідача дизельним паливом по пластиковим карткам "ARIS" поза межами території України.

При отриманні рахунка-фактури від позивача відповідач зобов'язаний поставити на ньому свою печать та підпис уповноваженої особи і на протязі 3-х днів з дати його отримання надіслати його по факсу або почті позивачеві на підтвердження того, що відповідач отримав вказаний рахунок-фактуру. Якщо відповідач не надіслав позивачеві рахунок-фактуру в установленому порядку, то такий рахунок-фактура вважається прийнятим позивачем.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору у лютому місяці 2014 р. надав відповідачеві послуги по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним на АЗС розташованих поза межами території України на загальну кількість 391265 літрів на суму 36 209,68 грн., що підтверджується актом №ЗкП-000123 (368/4)-3 про надання послуг та звірки розрахунків (а.с. 16), підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим їх печатками.

Крім того, у вище зазначеному акті №ЗкП-000123 (368/4)-3 про надання послуг та звірки розрахунків (а.с. 16) зазначено про те, що 06.03.2014 р. відповідачем отримано рахунки-фактури №РФ-с26426 від 13.02.2014 р., №РФ-с26765 від 20.02.2014 р., №РФ-с27085 від 27.02.2014 р., №РФ-с27484 від 06.03.2014 р., які підтверджують факт отримання відповідачем дизельного палива по пластиковим карткам "ARIS" на автозаправочних станціях у відповідності до умов п.2.3.3. договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1 Протоколу №1 узгодження умов розрахунків при обслуговуванні пластиковими картками від 21.12.2011 р. до договору №368/4 від 21.12.2011 р. (а.с.15) відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг на умовах передоплати.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач послуги отримав, але в порушення взятих на себе договірних зобов'язань вартість послуг оплатив частково на загальну суму 15 880,00 грн., що підтверджується актом №ЗкП-000123 (368/4)-3 про надання послуг та звірки розрахунків (а.с. 16), підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим їх печатками.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, свого уповноваженого представника до суду не направив, заперечень щодо позовних вимог (відзиву) та доказів на їх обґрунтування до суду не надав.

За таких обставин суд, оцінюючи докази, виходить з матеріалів справи, наданих позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 24 633,81 грн. (36 209,68 грн. надані послуги у лютому 2014р. - 15 880,00 грн. часткова оплата за надані послуги у лютому місяці 2014 р. + 4 304,13 грн. борг станом на 01.02.2014 р. = 24 633,81 грн.), розмір якої визнано відповідачем у повному обсязі в згаданому вище акті №ЗкП-000123 (368/4)-3 про надання послуг та звірки розрахунків (а.с. 16).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини і той факт, що суму заборгованості відповідачем не спростовано та не погашено, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 633,81 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 617,67 грн., 3% річних в розмірі 111,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 541,94 грн.

Проте у даному судовому засіданні представник позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 617,67 грн., 3% річних в розмірі 111,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 541,94 грн., на підставі чого суд, як було зазначено вище, вирішив припинити провадження у справі в цій частині, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 24 633,81 грн. основного боргу. В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 617,67 грн., 3% річних в розмірі 111,35грн. та інфляційних втрат в розмірі 541,94 грн. провадження у справі слід припинити.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи його на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.А." (вул. Метробудівників, 15, кв. 5, м. Харків, 61184, код ЄДРПОУ 37762018, п/р 26007060384982 в ПАО КБ "ПриватБанк" м. Харків, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" (пр. Науки, 41, офіс 442, м. Київ, 03028, код ЄДРПОУ 31745725, п/р26006010150655 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) заборгованість в розмірі 24 633,81 грн. та судовий збір в розмірі 1 737,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 617,67 грн., 3% річних в розмірі 111,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 541,94 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 16.06.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко