Постанова

від 20.06.2014 по справі 804/8227/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 р. Справа № 804/8227/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТІС" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

11.06.2014р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТІС" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕТІС» (код за ЄДРПОУ 38495358) за результатами якої складено акт №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕТІС», код за ЄДРПОУ 38495358, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2014 року.».;

- визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Фетіс» (код за ЄДРПОУ 38495358) у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року;

- зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фетіс» (код за ЄДРПОУ 38495358) в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на ипідставі атку №№1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що податковим органом проведено перевірку ТОВ "ФЕТІС" без наявних на те підстав та повноважень, з порушенням встановленого порядку її проведення, а висновки відповідача щодо неможливості підтвердження реальності здійснених операції не відповідають фактичним обставинам справи та порушують інтереси позивача. Тому, на думку позивача, дії податкового органу щодо проведення перевірки, формування в акті висновків та коригування показників податкової звітності ТОВ"ФЕТІС" за наслідками перевірки, є протиправними. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку визначати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Стосовно визнання протиправними дій щодо проведення корегування показників податкової звітності та зобовязання відновити показники податкової звітності в АІС «Податковий блок», то позивач зазначив, що будь яких податкових повідомлень рішень щодо нього податковим органом не приймалось, відповідно висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін в електрону базу даних АІС «Податковий блок» може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків зобовязань та їх узгодження у встановлено законом порядку. Однак не зважаючи на це податколвий орган в порушення чинного законодавства України здійснив коригування показників в електроній базі даних АІС «Податковий блок».

Ухвалою суду від 16.06.2014р. відкрито провадження в адміністративній справі № 804/8227/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.06.2014р. та витребувано докази від відповідача.

20.06.2014р. позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце, розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.ст.35,38 КАС України, докази чого наявні у справі.

20.06.2014р. представник позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач на пропозицію суду заперення на адміністративний позов не подав, вимоги ухвали суду від 16.06.14р., якою витебувано додаткові докази не виконав.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕТІС» (надалі за текстом - ТОВ «ФЕТІС») зареєстроване 28.01.2013р. у Кременчуцькому міському управлінні Юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію №14801020000054901. Код ТОВ «ФЕТІС» за ЄДРПОУ: 38495358. Місцезнаходження субєкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 39600, Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня б.55.

ТОВ ««Фетіс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29.01.2013 року за № 20301318659, станом на дату складання акту перебуває на обліку в Кремінчуцькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області.

На підставі направлення від 15.05.14р. №1416/16-03-22-02 та наказу від 15.05.14р. №1600 виданого Кременчуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, фахівцем Кременчуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області у період з 15.05.2014р. по 21.05.2014р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ««ФЕТІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період лютий 2014 року.

Вказаною перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2012р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями): в результаті чого було завищено податкових зобовязань на загальну суму ПДВ 2401120грн., в т.ч.: в лютому 2014р. в розмірі 2401120 грн.

- п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2012р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями): в результаті чого було завищено податкового кредиту на загальну суму ПДВ 2401120грн., в т.ч. в лютому 2014р. в розмірі 2401120грн.

За результатами перевірки складено акт №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28.05.2014 року «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕТІС» (код ЄДРПОУ 38495358) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період лютий 2014 року».

Податкові повідомлення-рішення за порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28.05.2014 року, відносно ТОВ «ФЕТІС» не виносились. За наслідками перевірки контролюючий орган здійснив коригування показників податкової звітності та зобовязання відновити показники податкової звітності в АІС «Податковий блок».

Зазначені вище дії відповідача оскаржуються позивачем в даному спорі, як протиправні.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та спосіб реалізації результатів перевірок визначено Податковим кодексом України.

Так, згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватисяКонституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1. ст. 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України.

Згідно п. 75.1.2. ст. 75 ПК України - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПК України. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 78.1. статті 78 ПК України визначені обставини, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України - документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України передбачено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що податковим органом в порушення п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України не було надіслано обов'язковий письмовий запит на адресу ТОВ «ФЕТІС», що позбавило позивача можливості надати пояснення та їх документальні підтвердження. Наказ про проведення перевірки позивачу не було вручено до її проведення, чим порушено п.78.4 ст.78 ПК України.

Отже відповідач не мав, права на проведення документальної позапланової перевірки. Доказів протилежного відповідач, як суб'єкт владних повноважень, згідно ст.71 КАС України не надав.

З урахуванням вище наведеного, строк у 10 робочих днів з дня отримання запиту для надання пояснень та їх документальних підтверджень у ТОВ «ФЕТІС» не розпочинався, зважаючи на не направлення податковим органом такого запиту, дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФЕТІС», за результатами якої складено акт №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року, є протиправними, як і дії щодо проведення самої перевірки, оскільки була відсутня підстава для винесення наказу Кременчуцбкої ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області №1600 від 15.05.2014р.

Матеріалами справи підтверджено, за висновками акту перевірки №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28.05.2014р., в електронну базу даних Кременчуцької об'єднаної ОДПІ АС «Податковий блок» та до підсистеми «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» по платнику податків ТОВ «ФЕТІС» внесено зміни, а саме, змінено податкові показники з податку на додану вартість за лютий 2014р.

Судом досліджено надані представником позивача письмові докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з підприємствами - контрагентами ТОВ «ФЕТІС», а саме, договори купівлі-продажу,реєстр виданих та отриманих податкових накладних, видаткові накладні, рахунки-фактури, товаро-транспортні накладні, податкові накладні, листи.

Отже, з наданих первинних документів, наявних в матеріалах справи, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що спростовує позицію відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Компанія Редітус» (ЄДРПОУ 38520584).

Виходячи із змісту заявлених позивачем позових вимог, вирішуючи питання щодо наявності повноважень у ДПІ здійснювати самостійне коригування показників задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕТІС" з податкового кредиту та зобов'язань в АС "Податковий блок" на підставі акту перевірки №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28.05.2014р. суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань.

Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі АС "Податковий блок" порушує права та інтереси позивача, оскільки, фактично, є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Разом з тим, згідно абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, у спірних правовідносинах податковий орган податкового повідомлення-рішення не виносив, що підтверджує порушення норм ст. 58 Податкового кодексу України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженогонаказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

За змістом п.п.2.10.3 п.2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації колонки 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, колонки 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ, здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до п.2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження, та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з п.4.15 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Отже, питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може бути підставою для внесення змін до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на рівні ДПА України.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), якщо це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію, та при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Приймаючи до уваги, що самостійна зміна відповідачем в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього.

Отже, суд вважає, що позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Також слід враховувати, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Враховуючи, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Фетіс» (код за ЄДРПОУ 38495358) у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року., а також, вважає за необхідне зобов'язати відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фетіс» (код за ЄДРПОУ 38495358) в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на ипідставі атку №№1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих позивачем доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та не надано достатніх доказів на їх підтвердження, вимоги позивача знайшли підтвердження та не спростовані матеріалами справи, тому, є всі підстави для задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТІС" у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ТОВ "ФЕТІС" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 73,08 грн., що документально підтверджується квитанцією № 9055.300.1 від 11.06.2014р.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 158163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТІС" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕТІС» (код за ЄДРПОУ 38495358) за результатами якої складено акт №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕТІС», код за ЄДРПОУ 38495358, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2014 року.».

Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Фетіс» (код за ЄДРПОУ 38495358) у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту №1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року.

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фетіс» (код за ЄДРПОУ 38495358) в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на ипідставі атку №№1489/16-03-22-02-12/38495358 від 28 травня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТІС" (код ЄДРПОУ 38495358, індекс 49017, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, пр. Петровського, буд.34) судові витрати пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Ніколайчук