Постанова

від 20.05.2014 по справі 804/4004/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 р. Справа № 804/4004/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання - Федуркіній А.В.

за участю :

представника позивача - Ткаліч В.В.

представник відповідача - Суліма А.О., Годько І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Модиф-ВС» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Модиф-ВС» до державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області у якому з урахуванням зміни позовних вимог позивач просив суд:

1.Скасувати рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС», в зв'язку з усуненням викладених в ньому порушень.

2. Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області в особі держінспекторів з охорони навколишнього середовища Суліма А.О. і Тіт К.С. по поширення дії рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС» на результати перевірки 2014 року.

3. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки висновок про невиконання рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС».

4. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що витяжні шафи в лабораторії та сито відносяться до стаціонарних джерел забруднення.

5. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Слід зазначити, що в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин не враховані витяжні шафи в лабораторії (окреме джерело забруднення) та сито для просіювання готової продукції (джерело утворення викиду».

6. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) не складається.

7. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) не складається».

8. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснюється не в повному обсязі за обсягами та переліком забруднюючих речовин.

9. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснюється не в повному обсязі за обсягами та переліком забруднюючих речовин».

10.Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що журнали первинної облікової документації у сфері охорони атмосферного повітря за 2014 рік на розгляд не надані.

11. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Журнали первинної облікової документації у сфері охорони атмосферного повітря за 2014 рік на розгляд не надані».

12. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що балансові норми водопостачання та водовідведення не розроблені.

13. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «балансові норми водопостачання та водовідведення не розроблені».

14. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що статистична звітність по формі 2-ТП (водгосп) не складається.

15. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «статистична звітність по формі 2-ТП (водгосп) не складається».

16. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що журнали первинної облікової документації у сфері водопостачання на госпобутові потреби та водовідведення.

17. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «журнали первинної облікової документації у сфері водопостачання на госпобутові потреби та водовідведення».

18.Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що в Звіті за 2012 рік не враховані відходи вимірювальної лабораторії, яка з'явилася у 2014 році.

19.Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «відходи вимірювальної лабораторії» із переліку видів відходів, які не враховані в Звіті.

20. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що в Звіт не включені такі види відходів як просипи та проливи сировини, пил вловлений ГОУ.

21. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «просипи та проливи сировини, пил вловлений ГОУ» із переліку видів відходів, які не враховані в Звіті.

22.Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що в Звіт не включені такі види відходів як фільтрувальні елементи ГОУ.

23. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «фільтрувальні елементи ГОУ» із переліку видів відходів, які не враховані в Звіті.

24. Визнати протиправними дії відповідача по використанню в акті слова «тощо» при перерахуванні видів відходів, які не враховані в Звіті.

25. Просимо зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слово «тощо» із переліку видів відходів, які не враховані в Звіті.

26. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що декларація про утворення відходів за 2013 рік не складалася.

27. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Декларація про утворення відходів за 2013 рік не складалася».

28.Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що ліміти на утворення та розміщення відходів та дозволи на розміщення відходів у 2014 році на підприємстві відсутні.

29. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «ліміти на утворення та розміщення відходів та дозволи на розміщення відходів у 2014 році на підприємстві відсутні».

30. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що технічні паспорти відходів та реєстрові картки ОУВ відсутні.

31. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Технічні паспорти відходів та реєстрові картки ОУВ відсутні».

32. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що статистична звітність у сфері поводження з відходами не складається.

33. Зобов'язати Відповідача виключити з Акту перевірки слова «Статистична звітність у сфері поводження з відходами не складається».

34. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів не здійснюється.

35. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів не здійснюється».

36. Визнати протиправними дії відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що Вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.01 №915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» підприємством не виконуються.

37. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.01 №915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» підприємством не виконуються».

38. Визнати протиправними дії Відповідача по внесенню в акт перевірки висновку про те, що роботи з ідентифікації підприємства як об'єкта підвищеної небезпеки не проводились, повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки або Свідоцтво про реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки відсутні.

39. Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Роботи з ідентифікації підприємства як об'єкта підвищеної небезпеки не проводились, повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки або Свідоцтво про реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки відсутні».

40. Зобов'язати відповідача видати позивачу відкоригований відповідно до рішення суду «Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» від 28.02.2014.

41. Скасувати пункт 5 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Статистичну звітність складати в повному обсязі відповідно з вимогами чинного законодавства».

42. Скасувати пункт 7 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Організувати ведення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення».

43. Скасувати пункт 8 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення та погодити в установленому порядку».

44. Скасувати пункт 13 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «розробити та погодити реєстрові картки ОУВ».

45. Скасувати пункт 14 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «розробити та погодити технічні паспорти відходів (ТПВ)».

46. Скасувати пункт 17 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Забезпечити виконання Рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС».

47. Скасувати пункт 18 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Запровадити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів».

48. Скасувати пункт 19 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Надати на розгляд до Держекоінспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі».

49. Скасувати пункт 21 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій».

50. Визнати протиправними дії Відповідача по внесенню в акт перевірки як порушення інформацію, що плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій на підприємстві відсутні.

51.Зобов'язати відповідача виключити з акту перевірки слова «Плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій на підприємстві відсутні».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що порушення, які викладені у рішенні заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС» мали місце, однак, їх було усунено у 2012р., про що складено звіт та лист-повідомлення, з якими позивач двічі звертався до відповідача для повідомлення останнього про виконання рішення. Не зважаючи на цей факт, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області при проведенні перевірки у період з 10.02.2014р. по 28.14.2014р., за наслідками якої складено акт, було вказано на те, що оскаржуване рішення №188 від 28.12.2011 року за результатами попередньої перевірки, яким встановлені численні порушення природоохоронного законодавства, не виконується, що є порушення ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та, встановлені інші порушення в акті з урахуванням рішення №188 від 28.12.2011 року. Щодо заборони діяльності підприємства позивача, оскільки ТОВ «Модиф-ВС» не одержав лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів, то згідно «Звіту з інвентаризації джерел утворення відходів ТОВ «Модив-Вс» відноситься до підприємств, які звільняються від одержання лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів, а також підприємство не підлягає включенню до реєстру як об'єкт утворення відходів. Враховуючи наведенне, вважає, що державними інспекторами з охорони навколишнього середовища самочинно поширено дію рішення №188 від 28.12.2011р. на результати перевірки 2014року. Також, звертає увагу суду на те, що заява про надання роз'яснень, подана до інспекції, залишена відповідачем без відповіді, щодо норм використання води, то такі зазначені в звіті і технічному регламенті, а тому порушення ст. ст. 25, 40,41 Водного кодексу України не має. Щодо відсутності сита «для просіювання готової продукції» в Звіті про інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, то згідно затвердженого технічного регламенту на виробництво композиційних інгредієнтів, в технологічному процесі ніяких операцій просіювання не передбачено і, відповідно ніякого сита не використовується. Воно просто відсутнє в технологічному процесі. Також, позивач зазначає, що при розрахунку екологічного податку який на думку відповідача зроблений без урахування обсягів оксиду вуглецю, діоксиду азоту та граничних вуглеводів, при цьому відповідач посилається на екологічну експертизу №104 від 18.03.2008., однак відомо, що екологічний податок розраховується на підставі даних про реальних викиди, а не на підставі екологічної експертизи. Позивач вважає, що спонукати його до дій, які він і без того вчиняє, є невиправданим і не відповідає принципам обґрунтованості та пропорційності (ч.3 ст.2 КАС). У зв'язку з цим підстав для застосування санкцій у вигляді обмеження чи зупинення діяльності суб'єкта господарювання не має, тощо.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив суд задоволити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та наданих додаткових даказів та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України не являється нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії та взагалі не являється розпорядчим документом, а є тільки носієм доказової інформації. Таким чином, до компетенції судів не віднесено розгляд спорів щодо актів перевірок. Рішення щодо відновлення діяльності, яка пов'язана з утворенням відходів ТОВ «Модиф-ВС» може бути прийняте з письмового дозволу головгоно державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області, його заступників або вищих за посадою осіб Держекоінспекції України, які є державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, за умови усунення порушень вимог природоохоронного законодавства в повному обсязі, які зазначені у констатуючій частині рішення та повинні бути зафіксовані у відповідному акті перевірки дотримання вимог природоохорононного законодавства. В ході проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «Модиф-ВС», проведеної в період з 10.02.2014р. по 28.02.2014р., встановлено, що порушення, які зазначені в констатуючій частині рішення від 28.12.11р. № 188, не усуненів в повному обсязі. Підстави для відновлення діяльності щодо утворення та розміщення відходів у позивача відсутні. Звертає увагу суду на те, що повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та лист від 14.02.2012р. №05-14/14/714 про результати ідентифікації підприємством були надані на розгляд лише листом від 06.03.14р. №19. В ході планової перевірки держінспекторами було встановлено та зафіксовано у акті перевірки, що в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин не враховані витяжні шафи в лабораторії (окреме джерело викиду) та сито для просіювання готової продукції (джерело утворення викиду). Щодо розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку то згідно висновку державної екологічної експертизи від 18.03.2008р. №104 та звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу являються технологічні процеси з виробництва композиційних інгредієнтів для гумової промисловості та транспорт. При цьому, розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку складено без урахування обсягів оксиду вуглецю, діоксину азоту, граничних вуглеводів. Крім того, при складанні розрахунку відповідно не враховуються викиди забруднюючих речовин, що утворюються при експлуатації сита та витяжних шаф лабораторії.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю «Модиф-ВС» (надалі за текстом - ТОВ «Модиф-ВС») зареєстроване 15.11.2011р. виконкомом Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію №12241050002049997. Код ТОВ «Модиф-ВС» за ЄДРПОУ: 3714579. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: вул. Героїв Сталінграду,156-а, м. Дніпропетровськ, 49000.

В період з 22.11.11р. по 05.12.11р. Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «Модиф-ВС», за наслідками якої складено акт перевірки, яким встановлено що на підприємстві інвентаризація відходів виробничої та господарської діяльності підприємства не проведена, нормативи граничних показників утворення відходів не розроблені. Ліміти на утворення та розміщення відходів, які утворюються в ході діяльності підприємства, відсутні, що є порушенням ст.ст.17, 26, 27,32,33 Закону України «Про відходи», ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Ст. 32 Закону України «Про відходи» забороняється вести будь-яку виробничу діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально повноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області винесено припис від 12.12.11р. за №4-10117-13-3.

На підставі вищевказаного акту винесено рішення №188 від 28.12.2011р. «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів ТОВ «Мидив-ВС», яке знаходиться за адресою: вул. Героїв Сталінграду,156-а, м. Дніпропетровськ, 49000.

04.05.2012р. на усунення вищевказаного правопорушення, позивачем подано «Звіт з інвентаризації джерел утворення відходів ТОВ «Модиф-ВС», який був узгоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, що повністю усунуло порушення викладені в рішенні заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011р.

Також, судом встановлено, що на підставі наказу від 30.12.2013 року №2014-п, згідно направлення на перевірку від 30.12.2013р. №4-12593-11-3 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Суліма А.О. та Тіт К.С. у період з 10.02.14р. по 28.02.14р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За наслідками проведеної перевірки складено акт, в якому встановлені численні порушення ТОВ «Модиф-ВС» природоохоронного законодавства, при складанні акту фахівцями враховувалася попередня зазначена вище перевірка та рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011р., яке, як стверджує відповідач, є не виконаним на час проведення перевірки з 10.02.14-28.02.14р.

06.03.2014р. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено припис №4-2099-11-3 з вимогами усунути встановлені в акті порушення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної екологічної інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Положенням "Про державну екологічну службу інспекцію України", затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454//2011 (далі - Положення № 454/2011) та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ (далі - Закон № 1264)

Відповідно до п. 1 Положення № 454/2011 державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Повноваження Держекоінспекції України визначені п. 4-6 Положення № 454/2011 та ст. 20-2 Закону № 1264.

Відповідно до пп. 15, 16 п. 6 Положення № 454/2011 та п. "в" ч. 1 ст. 20-2 Закону № 1264 Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції; опломбовувати приміщення, устаткування, апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення їх діяльності.

Щодо позовних вимог №1, №2 про скасування рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС», в зв'язку з усуненням викладених в ньому порушень та визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області в особі держінспекторів з охорони навколишнього середовища Суліма А.О. і Тіт К.С. по поширенню дії рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС» на результати перевірки 2014 року, то суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

В рішенні №188 від 28.12.2011 року, тимчасова заборона діяльності підприємства позивача мотивується тим, що ТОВ «Модиф-ВС» не одержав лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Згідно з ст.32 Закону України «Про відходи» забороняється вести будь-яку виробничу діяльність пов'язану з утворенням відходів, без одержання лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів від спеціально повноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Позивач стверджує, що порушення, встановлені у рішенні № 188, були ним повністю усунені у 2012 році, що підтверджується звітом з інвентаризації джерел утворення відходів ТОВ «Модиф-ВС» (надалі - Звіт). З цього Звіту випливає, що ТОВ «Модиф-ВС» відноситься до підприємств, які звільняються від одержання лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів, не стоїть на обліку по викидам та відходам, не є підприємством підвищеного рівня небезпеки.

Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218.

Пунктом 8 цього Порядку визначено категорії власників відходів, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. До них, зокрема, належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів».

Згідно з тринадцятим розділом «Звіту з інвентаризації джерел утворення відходів ТОВ «Модиф-ВС», який був затверджений Державним управлінням навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, ТОВ «Модиф-ВС» не підлягає включенню до реєстру як об'єкт утворення відходів.

Таким чином, згідно пункту 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218, ТОВ «Модиф-ВС» звільняється від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Однак, на час проведення перевірки 2011р. «Звіт з інвентаризації джерел утворення відходів ТОВ «Модиф-ВС» не було узгоджено, а тому перевіркою у період з 22.11.11 по 05.12.11р. встановлено, що ліміти на утворення та розміщення відходів, які утворюються в ході діяльності підприємства, відсутні, що є порушенням ст.ст.17, 26, 27,32,33 Закону України «Про відходи», ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №1127/11/10-09 від 30.01.2009 «Щодо надання роз'яснень у галузі охорони атмосферного повітря» (копія наявна в матеріалах справи) було рекомендовано в подібних ситуаціях керуватися принципами пропорційності та обґрунтованості, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, а саме: у разі, коли у суб'єкта господарювання відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин, однак триває процес розгляду та погодження матеріалів, які обґрунтовують обсяги викидів, для отримання відповідного дозволу, питання про застосування до цих суб'єктів обмеження чи зупинення їх діяльності необхідно вирішувати з дотриманням принципів пропорційності та обґрунтованості, передбачених ч.3 ст.2 КАС України. У разі, коли з дій суб'єкта вбачається, що він вживає всіх залежних від нього заходів задля якнайшвидшого отримання відповідного дозволу, то спонукати його до дій, які він і без того вчиняє є невиправданим і не відповідає принципам обґрунтованості та пропорційності (ч.3 ст.2 КАС України).

У зв'язку з цим підстав для застосування санкцій у вигляді обмеження чи зупинення діяльності суб'єкта господарювання не було.

Таким чином, ТОВ «Модиф-ВС» було надано можливість продовжувати діяльність та паралельно працювати над Звітом, з чого, як заначив в судовому засіданні представник ТОВ «Модиф-ВС», позивач зробив висновок, що оскаржуване рішення №188 від 28.12.11р. про зупинення виробництва скасоване. А тому, коли, 04.05.2012 року «Звіт з інвентаризації джерел утворення відходів ТОВ «Модиф-ВС» був узгоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, про що останнє надало ТОВ «Модиф-ВС» лист №4-2085-01, що підтверджувало повне усунення порушень з боку підприємства, позивач вважав, що рішення №188 є виконаним.

До того ж, згідно листа підприємства від 11.01.12р. №01, що надійшов до відповідача 18.01.12р., Державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області повідомлялось про те, що рішення від 28.12.11р. №188 було прийнято до виконання та з 10.01.12р. діяльність підприємтсва була припинена.

З огляду на зазначене та те, що контролюючий орган сам зазначив, що рішення, яке є предметом оскарження, виконано та прийнято до виконання про, що було повідомлено Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, то підстав для використання цього рішення при проведення перевірки у період з 10.02.2014р. по 28.02.14р. відповідач не мав.

Слід також зазначити, що згідно п.10-11 Порядку №1218, передбачено порядок розроблення затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів за умовами якого обласні державні адміністрації за поданням райдержадміністрації до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Мінприроди, обласні державні адміністрації до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Згідно з п.5 Правил ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженого постановою КМ України від 31.08.1998р. №1360, складання і ведення реєстру здійснюють, обласні державні адміністрації за участю територіальних органів Держсанепідслужби.

Отже, з аналізу наведених норм видно, що суб'єкт господарювання повинен бути включений до відповідного реєстру, отримання дозволу суб'єкта господарювання у сфері поводження з відходами та затвердження ліміту на утворення та розміщення відходів передують обов'язку районних державних адміністрацій та обласних держадміністрацій вчинити певні дії, зокрема, направити відповідне повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано представниками відповідача у ході судового розгляду справи, відсутні жодні докази, які б свідчити про перебування позивача в реєстрі власників об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та направлення обласною держадміністрацією на адресу позивача повідомлення про необхідність подання на погодження проекту лімітів на утворення та розміщення відходів.

За таких обставин, отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів, не є обов'язковими для всіх без виключення суб'єктів господарювання, а лише для тих, які є власниками відходів зареєстровані в реєстрі об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та є суб'єктами у сфері діяльності поводження з відходами.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач не є суб'єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами, оскільки не здійснює свою діяльність зі збирання, оброблення, розміщення, утилізації відходів.

За приписами п.4.14 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій.

У даному випадку, вбачається, що змістом акту перевірки від 28.02.2014р. не було встановлено утворення позивачем будь-яких відходів, пов'язаних з його господарською діяльності (виробництво композиційних інгредієнтів для шинної та металургійної промисловості), при цьому, зазначено про те, що не виконується рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС», однак жодних доказів вказаному не наведено.

Щодо позовних вимог та уточнених позовних вимог за №3-40,50,51, то суд заначає, що згідно ст. 3 КАС України поняття справа адміністративної юрисдикції вживається в такому значенні - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Так, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання і є носієм доказової інформації, в даному випадку, про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, контроль за дотриманням якого покладено на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, тобто не має юридичної сили і за своєю правовою суттю не є актом в розумінні ч. 2 ст. 17 КАС України.

Отже, акт перевірки, в якому Державна екологічна інспекція Дніпропетровської області виклала висновки та встановлені нею правопорушення, які є предметом оскарження у позовних вимогах №3-40,50,51, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує, змінює або припиняє права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому такі вимоги не підпадають під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, щодо того, що Рішення №188 від 28.12.2011р. може бути скасовано тільки коли ТОВ «Модиф-ВС» повністю усунить порушення які містяться в Акті від 28.02.2014 року. Оскільки, держінспекторами з охорони навколишнього середовища Сулімою А.О. і Тіт К.С. самочинно поширили дію оскаржуваного Рішення №188 від 28.12.2011р. на результати перевірки 2014 року та не враховано факту усунення порушень товариство з обмежено відповідальністю «Модиф-ВС», а саме узгодження «Звіту з інвентаризації джерел утворення відходів ТОВ «Модиф-ВС», що є повним усуненням порушення вказаного у оскаржуваному рішенні.

Щодо позовних вимог № 41-47,49,які стосуються скасування п.п. 5,7,8,13,14,17,18,21 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, то суд задовольняє їх виходячи з наступного:

в пункті 5 зазначеного припису :«Статистичну звітність складати в повному обсязі відповідно з вимогами чинного законодавства».

Статтею 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

В приписі не визначено чітко, яку саме «статистичну звітність» позивачу необхідно складати. Посилання на нормативно-правові акти, які містяться в приписі, не конкретизують для позивача перелік документів, які ТОВ «Модиф-ВС» повинен складати. В акті перевірки зазначаються тільки два документа: статистична звітність по формі 2-ТП(повітря) і 2-ТП(водгосп).

Однак, як вже було встановлено, ТОВ «Модиф-ВС» не входить до кола підприємств, які повинні подавати статистичну звітність по формі 2-ТП(повітря) і 2-ТП(водгосп).

Таким чином, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області конкретно не визначено, яку статистичну звітність не було складено позивачем, яку йому передбачено законом складати та не подано до контролючого органу. Приписування складати статистичну звітність не передбачену законодавством, порушує права позивача та є протиправними діями з боку відповідача.

В пункті 7 і 8 припису ТОВ «Модиф-ВС» зобов'язано «Організувати ведення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення» та «Розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення та погодити в установленому порядку».

Згідно ст. 40 Водного кодексу України для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме: поточні технологічні нормативи використання води - для існуючого рівня технологій; перспективні технологічні нормативи використання води - зурахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.

Технологічні нормативи використання води розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Ст. 44 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачі зобов'язані 1)економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; 2) використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; 3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; 4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і

технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; 5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища; 6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; 7) здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних

вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; 8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; 9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності

дозволу; 10) безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію; 11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства; 12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень; 13) здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та

надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством; 14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

З аналізу вказаної норми, вбачається, що вимог, щодо ведення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення не міститься.

Таким чином, відповідач у даній оскаржувані вимозі №7 припису не зазначив конкретно, як називаються документи, які входять до «первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення», та яким нормативно-правовими актами затверджується їх форма та порядок ведення.

Така діяльність водокористувача не є його обов'язком згідно Водного кодексу України.

В приписі вказано термін - «питомі балансові норми», а в акті перевірки використовується інший термін - «балансові норми».

Стаття 40, 44 Водного кодексу України (на якє посилання в п.8 припису) не містять визначень цих термінів та не передбачають розробку таких норм водоспоживання.

«Методическими указаниями по разработке норм и нормативов с учетом качества потребляемой и отводимой воды» №1979 від 13.07.1979р., на які відповідач посилається в запереченнях до адміністративного позову, термін «питомі балансові норми» також відсутній.

Згідно наведеного, вимоги п.8 припису від 06.03.14р. №4-2099-11-3 є необґрунтованим та таким, що неможливо виконати, оскільки ТОВ «Модиф-ВС» орендує цех на заводі, і користується внутрішньозаводським водопроводом і, як орендар, не має окремого договору з водопостачальними організаціями, а тому погоджувати будь-які «балансові норми» немає з ким.

Пунктами 13 та 14 припису позивача зобов'язується розробити та погодити реєстрові картки ОУВ та технічні паспорти відходів (ТПВ).

Ведення паспорту відходів та реєстрових карток ОУВ регулюєтьтся Постановою КМ України №2034 від 01.11.1999 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку і паспортизації відходів» та Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки №41 від 17.02.1999р. «Про затвердження форми реєстрової картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання».

Аналіз зазначених нормативно-правових актів визначає однаковий підхід - технічні паспорти відходів та реєстрові картки ОУВ повинні складати тільки власники ОУВ та ООУВ.

Згідно з тринадцятим розділом Звіту з інвентаризації джерел утворення відходів ТОВ «Модиф-ВС», який був затверджений Державним управлінням навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, виробництво ТОВ «Модиф-ВС» не підлягає включенню до реєстру як об'єкт утворення відходів (ОУВ). Таким чином, ТОВ «Модиф-ВС» не є власником ОУВ, а тому не повинно складати технічні паспорти відходів та реєстрові картки ОУВ.

Отже, данні вимоги припису суперечать чинному законодавству України та підлягають скасуванню.

Пунктом 17 припису від ТОВ «Модиф-ВС» вимагається «Забезпечити виконання рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС».

Як вже було встановлено раніше, ТОВ «Модиф-ВС» виконало в повному обсязі рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року, а тому останнє, є таким, що втратило чинність у зв'язку з виконанням.

Пунктом 18 припису позивача зобов'язується «Запровадити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів».

Відповідно до ст.29 Закону України «Про відходи» з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.

Моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів є складовою єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища.

Між тим, відповідач не визначив, які дії необхідно здійснити позивачу, що підпадають під поняття «моніторинг», та не визначив періодичність, з якою потрібно виконувати ці дії. До того ж відповідач виходячи за межі компетенції поняття «моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів», прирівнює до «лабораторного контролю за станом навколишнього середовища». Тобото, на власний розсуд тлумачить поняття «моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів», тому суд приходить до висновку про скасування цього пункту припису.

Пунктом 21 припису від ТОВ «Модиф-ВС» вимагається «Розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій».

Згідно з чинним законодавством, а саме ст. 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (на який є посилання в Приписі) зазначено, що такі плани повинні розробляти для екологічно небезпечних об'єктів.

Під час перевірки держінспекторам було надано лист Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровської області №05-14/714 від 14.03.2012 «Про результати ідентифікації». В цьому Листі чітко зазначено, що ТОВ «Модиф-ВС» не підлягає реєстрації як об'єкт підвищеної небезпеки.

До того ж, в тій самій ст. 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» сказано, що перелік екологічно небезпечних об'єктів визначається центральним органом виконавчої влади.

ТОВ «Модиф-ВС» не значиться в цьому переліку, а тому на ТОВ «Модиф-ВС» не покладено обов'язку складання «планів ліквідації та локалізації аварійних ситуацій».

Тобто даний пункт припису є таким, що суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області шляхом внесення в припис № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 неіснуючих порушень законодавства, формулюючи протиправні вимоги, які необхідно вчинити позивачу, використовуючи посилання на загальні положення законодавства та відсутність посилань на конкретні положення нормативно-правових актів, діяла не у спосіб передбачений законодавством України, та порушила права ТОВ «Модиф-ВС».

Щодо позовної вимоги №48, в якій позивач просить скасувати пункт 19 Припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року «Надати на розгляд до Держекоінспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі», то суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне:

на початку проведення перевірки керівнику ТОВ «Модиф-ВС» було особисто вручено направлення на проведення планової перевірки з 10.02.2014р. по 28.02.2014р. з перліком питань, що підлягатимуть розгляду в ході інспекційної перевірки.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Модиф-ВС» не надало на розгляд Державній екологічній інспекції Дніпропетровської області весь обсяг документів. Перелік відсутніх документів наведений у акті перевірки.

Згідно ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних

ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб.

Відповідно до п.1 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Згідно ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійсненя державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Таким чином, будь-який спосіб здійснення державного контролю спрямований на збір або отримання інформації і найчастіше реалізовується, за допомогою проведення перевірок діяльності суб'єкта господарювання, шляхом витребування документів або опитування певних осіб, через відібрання пояснень працівників тощо. Право контролюючого органу під час здійсненя державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірки одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали відомості з питань, що виникають під час її проведення кореспондується з обов'язком суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надати документи та пояснення що витребовував контролюючий орган.

Враховуючи, що витребувані відповідачем у позивача документи надані в повному обсязі не були, що позивачем не заперечується, то позовна вимога №48 є не обґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволені позову в цій частині.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалося вище, в акті перевірки перевіряючими не було доведено належними та допустимими доказами факт не виконання позивачем рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011р., що є наслідком визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про поширення дії оскаржуваного рішення на результати перевірки у період з 10.02.14 по 28.02.2014р.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не було надано суду будь-яких пояснень та доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача в частині №1,2,41-47,49 та підтверджували правомірність дій Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо рішення №188 від 28.12.2011р. та вимог, зазначених у п.п. 5,7,8,13,14,17,18,21 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, враховую уточнення позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Модиф-ВС» слід задоволити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Виходячи з норм ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи, що позивачем при поданні позову за квитанцією №51 від 20.03.2014р. понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп., частина зазначених судових витрат підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Модиф-ВС» до державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування рішення - задоволити частково.

Скасувати Рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС», в зв'язку з усуненням викладених в ньому порушень.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області в особі держінспекторів з охорони навколишнього середовища Суліма А.О. і Тіт К.С. по поширення дії Рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС» на результати перевірки 2014 року.

Скасувати пункт 5 Припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Статистичну звітність складати в повному обсязі відповідно з вимогами чинного законодавства».

Скасувати пункт 7 Припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Організувати ведення первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення».

Скасувати пункт 8 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення та погодити в установленому порядку».

Скасувати пункт 13 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «розробити та погодити реєстрові картки ОУВ».

Скасувати пункт 14 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «розробити та погодити технічні паспорти відходів (ТПВ)».

Скасувати пункт 17 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Забезпечити виконання Рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища №188 від 28.12.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів виробництва без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Модиф-ВС».

Скасувати пункт 18 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Запровадити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів».

Скасувати пункт 21 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-2099-11-3 від 06.03.2014 року, в якому приписується «Розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Модиф-ВС» (код ЄДРПОУ 37148579) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 36,90 грн. (тридцять шість гривень) 90 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26.05.2014р.

Суддя С.В. Ніколайчук