Рішення

від 30.05.2014 по справі 409/97/12

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 409/97/12

Провадження № 2/209/291/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.,

при секретарі Паляниця Г.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача громадської організації "Дніпродзержинська правозахисна спілка"- Дяченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Міська інформаційна служба" до ОСОБА_4, Громадської організації "Дніпродзержинська правозахисна спілка" про захист ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та спростування інформації,

ВСТАНОВИВ:

КП «Міська інформаційна служба» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 та уточнивши свої позовні вимоги просить:

- Стягнути з ОСОБА_4 та Громадської організації «Дніпродзержинська правозахисна спілка», як солідарних співвідповідачів, на користь Комунального підприємства «Міськаінформаційнаслужба» грошові кошти як відшкодування моральної шкоди у розмірі 170000 грн., а також судові витрати, які складаються з державного мита 2000 гри. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.;

- Спростувати інформацію, викладену в газеті «Событие» № НОМЕР_1 і сайті «ОСОБА_5. Общественная организация Днепродзержинский правозащитный союз», шляхом надрукування вступної та резолютивної частини рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська по справі в найближчому випуску газети «Событие» та на сайті «ОСОБА_6

Виталий. Общественная организация Днепродзержинский правозащитньй союз».

На обґрунтування позову зазначено, що 10 лютого 2010 року в газеті «Событие» № НОМЕР_1 був розміщений «на правах реклами» відкритий лист голови «Дніпродзержинської правозахисної спілки» ОСОБА_6 до прокурора м. Дніпродзержинська ОСОБА_11. Зазначений лист містить, зокрема, такі висловлювання: «Тотально розкрадаються міський та державний бюджети. Одне тільки комунальне підприємство «Міська інформаційна служба», яке очолює права рука ОСОБА_7 ОСОБА_2, привласнило більше 2 млн.грн. бюджетних коштів від розповсюджувачів реклами».

На сайті «ОСОБА_5. Общественнаяорганизация Днепродзержинский правозащитньїй союз» також була розміщена Заява про злочин міського голови Дніпродзержинська, в якій зазначається наступне: «КП «МІС» отримує кошти за послуги, які воно не надає. КП «МІС» укладає господарські договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами, не маючи на те господарської компетенції, тобто веде незаконну господарську діяльність. Таким чином, в своїй діяльності директор КП «МІС» ОСОБА_2, виконуючи службові обов'язки керівника робочого органу Дніпродзержинської міської ради, перевищила свої службові повноваження та заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом громадським інтересам, що має ознаки злочину, передбаченого ч. З ст.365 ККУ». Вважають, що ці твердження є такими, що не відповідають дійсності, порочать та принижують ділову репутацію підприємства в громадській думці та думці окремих громадян з точки зору додержання законів.

Поширена Відповідачем інформація містить фактичні дані, які можуть бути перевірені та доведені відповідними доказами, а відтак не є оціночним судженням і тому підлягають спростуванню.

Комунальне підприємство «Міська інформаційна служба» стабільно працює, розвиває нові напрямки господарської діяльності, прибуткове і завжди своєчасно та в повному обсязі сплачує обов'язкові податки і збори до бюджету всіх рівнів.

Починаючи з січня 2009 року до контролюючих та правоохоронних органів стали надходити численні скарги від імені Відповідача на діяльність КП «МІС». В своїх скаргах, інтерв'ю, виступах на мітингах, на сайті громадського об'єднання Відповідач наголошує на існуванні корупційної схеми, в якій ключова роль відводиться КП «МІС». За думкою Відповідача, яку він нав'язує громадськості міста особисто, через ЗМІ та мережу Інтернет, підприємство незаконно привласнює грошові кошти, які повинні поступати до бюджету.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 26.03.04 № 298-14/ХХІУ КП «МІС» визначений робочим органом у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпродзержинську.

Керуючись у своїй роботі постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067 та рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 02.04.04 № 204, КП «МІС» надає дозволи на підставі рішення виконавчого органу ради на розміщення спеціальних рекламних конструкцій та укладає договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Укладання угод і нарахування плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції передбачено ч. 2 п.13 постанови Кабінету Міністрів від 29.12.03 № 2067; п.3.6 Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпродзержинську та п.4.1 Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій в м. Дніпродзержинську, затверджених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 02.04.04 № 204. Даним рішенням затверджена формула, за якою обчислюється розмір плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції, а також визначається, що оподаткування одержаних доходів здійснюється згідно з чинним законодавством України. До того ж, відповідно до вимог ст.ст. 1, 15 Закону України «Про систему оподаткування» плата за користування місцями під розміщення рекламоносіїв не є ні податком, ні місцевим збором та являється платою за надані послуги, при цьому згідно ст. 8 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання, господарська компетенція цих органів реалізується від імені комунальної установи.

З 10.08.09 року по 14.09.09 року контрольно-ревізійним відділом у м. Дніпродзержинську проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності КП «МІС». П.17 акту ревізії призначений розгляду питання, яке викладене у зверненні громадського об'єднання «Дніпродзержинська правозахисна спілка» від 02.04.09 № 1003, а саме повнота отримання міським бюджетом коштів від розміщення зовнішньої реклами. Висновок КРВ: свою діяльність КП «МІС» здійснює у відповідності до чинного законодавства.

Протягом 2009 року до КП «МІС» направлялось 15 запитів від контролюючих та правоохоронних органів з вимогою надати інформацію, пояснення та копії документів за скаргами Відповідача. Скарги надсилалися до обласної прокуратури, прокуратури м. Дніпродзержинська, ДПІ у м. Дніпродзержинську, до Дніпродзержинського міського управління МВС України у Дніпропетровській області, до СБУ, до Кабінету Міністрів України та народних депутатів. При перевірках зазначених органів ніяких порушень і зловживань з боку КП «МІС» не виявлено. Таким чином, КП «МІС» діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством та у відповідності до повноважень наданих рішеннями органів місцевого самоврядування.

09.09.09 року Кабінет Міністрів прийняв постанову № 968 «Про внесення змін до Типових правил розміщення зовнішньої реклами». Зазначеною постановою передбачалось, крім іншого, що при встановленні пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, яке перебуває в комунальній власності, плата за тимчасове користування місцем зараховується до бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст. Рішенням від 25.02.10 року Окружний адміністративний суд м. Києва визнав цей пункт незаконним та не чинним. Тобто, у КП «МІС» є всі підстави, які були додатково підтвердженні вказаним рішенням суду, для нарахування та отримання плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Поширювана Відповідачем інформація є негативною, оскільки порядок викладення поширеної інформації та використані в ній мовні засоби вказують на причетність КП «МІС» до діянь, які суперечать інтересам держави, загальновизнаним правилам співжиття, принципам людської моралі та містять ознаки протиправності. Поширення зазначеної інформації принижує ділову репутацію КП «МІС», впливає на ділові зв'язки, підриває довіру до діяльності підприємства. КП «МІС» втрачає певне коло бізнес-партнерів та замовників, що вже привело до фінансових збитків. Зменшується кількість замовлень на розміщення конструкцій зовнішньої реклами, погіршується платіжна дисципліна контрагентів, як наслідок зменшується надходження до бюджету міста. Поширення цієї інформації ганьбить КП «МІС» як господарюючого суб'єкта, принижує його ділову репутацію, тобто порушує його особисті немайнові права. Вважають, що моральна шкода, яка нанесена Відповідачем та підлягає відшкодуванню КП «МІС», складає 170 000 гривень.

На підставі заяви в.о. директора КП «Міська інформаційна служба» ОСОБА_8 (а.с. 90 т.1), ухвалою суду від 07.04.2011 року (а.с. 106 т.1) до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Громадську організацію «Дніпродзержинська правозахисна спілка».

Представники позивача ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні обґрунтуванню позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення (а.с. 83-84 т.1, 90-91 т.2), зазначивши, що відповідно до ст. 277 ЦК та п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона пра цює. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.

В матеріалах справи знаходяться докази того, що оприлюднюючи в газеті «Событие» статтю - відкритий лист прокурору, він діяв як посадова особа юридичної особи - Громадської організації «Дніпродзержинська Правозахисна Спілка» і від її імені. Назва самої статті - «Відкритий лист голови «Дніпродзержинської правозахисної спілки» ОСОБА_6 до прокурора м. Дніпродзержинська ОСОБА_11» - вказує на цей факт. Також суду надані протокол засідання правління ГО «ДПС» від 03.02.2010 та договір на розміщення статті № 1/02 від 05.02.2010 року. Відкритий лист прокурору - це продукт колективної праці юристів ГО «ДПС» та її членів, а не особисто його.

Щодо публікації на сайті «ОСОБА_5. Общественная организация Днепродзержинский правозащитный союз» зазначає, що згідно протоколу засідання правління ГО «ДПС» від 02.04.2009 року відбулось обговорення питання необхідності популяризації їх організації серед верств населення. Прихильником ГО «ДПС» ОСОБА_9, який має знання у сфері комп'ютерних технологій, було запропоновано зареєструвати доменне ім'я www.kupriy.nеt, розробити веб-сторінку та розміщувати на ній інформацію щодо діяльності ГО «ДПС». Оскільки коштів на це у громадської організації не було, він, як голова правління, запропонував надати благодійну допомогу у вигляді оплати оформлення доменного ім'я на суму 255 гривень. Решту робіт стосовно розробки сайту та розміщенні на ньому інформації ОСОБА_9 запропонував зробити безкоштовно. Рішенням правління також надано право ОСОБА_9 знайомитись з поточною документацією ГО «ДПС», включаючи заяви до правоохоронних органів. На виконання рішення правління ГО «ДПС» між ГО «ДПС» та ним було укладено договір від 02.04.2009 року про надання благодійної допомо ги у вигляді оплати послуг за реєстрацію доменного імені www.kupriy.nеt Подальші дії з роз міщення інформації здійснювались ОСОБА_9, доступу до редагування та наповнення сайту ні ГО «ДПС» ні він не мали. Позивач до позовної заяви надає начебто роздруківку з сайту «ОСОБА_5. Общественная организация «Днепродзержинский Правозащитньй Союз» від 09.03.2010 року. Слід зазначити, що відповідно до статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поши рення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Ні ГО «ДПС», ні він не поширювали інформацію на сайті і не є належними відповідачами щодо відповідних вимог позивача. Але, вважає цю інформацію правдивою, оскіль ки аналогічна по змісту заява від ГО «ДПС» № 443 від 13.05.2010 року за його підписом була наді слана прокурору Дніпропетровської області.

З наданого суду начебто доказу поширення відповідачами інформації (роздруківка з сай ту) вбачається, що позивач використовує його, як письмовий доказ. Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового дока зу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу. «Оригіналу роздруківки не існує взагалі, вона ніким не завірена, тому не може прийматись судом як доказ. За існуючими комп'ютерними технологіями сфабрикувати аналогічну роздру ківку може будь-який фахівець, обізнаний з комп'ютерними програмами.

Таким чином, в справі немає доказів поширення відповідачами інформації, вказаній на роздруківці, а ОСОБА_4, як фізична особа, є неналежним відповідачем у справі щодо всіх позовних вимог позивача, а ГО «ДПС» є неналежним відповідачем щодо вимог позивача, які стосуються поширення інформації в мережі Інтернет.

Представник співвідповідача Громадської організації «Дніпродзержинська правозахисна спілка» - Дяченко І.Ю. в судовому засіданні позов не визнав. Надав суду пояснення аналогічні його письмовим запереченням на позов (а.с. 54-56 т.2).

Вислухавши пояснення представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача Дяченко І.Ю., свідка позивача ОСОБА_10, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд встановив, що Комунальне підприємство «Міська інформаційна служба», ідентифікаційний код 30169697, засновником якого є Дніпродзержинська міська рада, зареєстроване з 14.12.1998 року, здійснює свою діяльність відповідно статуту (а.с. 9 - 19 т.1).

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 26.03.04 № 298-14/ХХІУ Комунальне підприємство «Міська інформаційна служба» визначене робочим органом у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпродзержинську (а.с.24 т.1). Свою діяльність в цьому напрямку КП «МІС» здійснює відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 та положення про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпродзержинську затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 02.04.2004 р. №204.

10 лютого 2010 року в газеті «Событие» № НОМЕР_1 на правах реклами був розміщений відкритий лист голови «Дніпродзержинської правозахисної спілки» ОСОБА_6 до прокурора м. Дніпродзержинська ОСОБА_11, в якому зокрема зазначено: «Тотально розкрадаються міський та державний бюджети. Одне тільки комунальне підприємство «Міська інформаційна служба», яке очолює права рука ОСОБА_7, привласнило більше 2 млн. грн. бюджетних коштів від розповсюджувачів реклами», що підтверджується долученою до позову копією газети (а.с.20 т.1).

Крім того до позову додано комп'ютерне роздрукування сайту «ОСОБА_5. Общественная организация Днепродзержинский правозащитный союз» (Блог ОСОБА_6) з Заявою про злочин міського голови Дніпродзержинська, в якій зазначалося наступне: «КП «МІС» отримує кошти за послуги, які воно не надає. КП «МІС» укладає господарські договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами, не маючи на те господарської компетенції, тобто веде незаконну господарську діяльність. … Таким чином, в своїй діяльності директор КП «МІС» ОСОБА_2, виконуючи службові обов'язки керівника робочого органу Дніпродзержинської міської ради, перевищила свої службові повноваження та заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом громадським інтересам, що має ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.365 ККУ».

Вважаючи, що зазначені вище публікація в газеті «Событие» та на сайті Інтернету є такими, що не відповідають дійсності і порочать та принижують ділову репутацію підприємства в громадській думці та думці окремих громадян з точки зору додержання законності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Суд вважає, що опублікування в газеті «Событие» на правах реклами відкритого листа голови Громадської організації «Дніпродзержинська правозахисна спілка» ОСОБА_6 до прокурора м. Дніпродзержинська ОСОБА_11, є поширенням інформації, оскільки вона містить фактичні данні про привласнення більше 2 млн. грн. бюджетних коштів Комунальним підприємством «Міська інформаційна служба», може бути перевірена та доведена відповідними доказами, а відтак не може вважатися оціночним судженням, як про це зазначено в ч.2 ст. 30 Закону України "Про інформацію".

Згідно ч.2 ст. 30 Закону України від 02.10.1992 року № 2657 ХХІІ" Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Суд також вважає, що висловлювання: «КП «МІС» отримує кошти за послуги, які воно не надає. КП «МІС» укладає господарські договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами, не маючи на те господарської компетенції, тобто веде незаконну господарську діяльність. … Таким чином, в своїй діяльності директор КП «МІС» ОСОБА_2, виконуючи службові обов'язки керівника робочого органу Дніпродзержинської міської ради, перевищила свої службові повноваження та заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом громадським інтересам, що має ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.365 ККУ», які містяться в Заяві про злочин міського голови Дніпродзержинська, що, як зазначено в позові, була розміщена на сайті «ОСОБА_5. Общественная организация Днепродзержинский правозащитный союз», також є поширенням інформації, а не оціночним судженням.

Проте , при вирішення справи, суд приймає до уваги твердження відповідачів викладені в письмових запереченнях на позов і пояснення представника відповідача Дяченко І.Ю. в суді про те, що ні Громадська організації «Дніпродзержинська правозахисна спілка», ні ОСОБА_4 не поміщали в мережу Інтернет заяви про злочин міського голови Дніпродзержинська, що цю заяву, яку дійсно була підготовлено спілкою, міг самостійно помістити в Інтернет прихильник ГО «Дніпродзержинська правозахисна спілка» ОСОБА_9, який, маючи знання у сфері комп'ютерних технологій, допоміг зареєструвати доменне ім'я ІНФОРМАЦІЯ_1, розробив веб-сторінку та розміщував на ній інформацію про роботу спілки, до якої він мав доступ.

Якщо ОСОБА_9 самовільно помістив в мережу Інтернет підготовлену спілкою для направлення прокурору Дніпропетровської області заяву про злочини міського голови Дніпродзержинська, то саме він і повинен відповідати за розповсюдження цієї інформації.

Крім того, суду вважає, що позивачем не доказано в суді те, що взагалі мало місце поміщення в мережі Інтернет на сайті «ОСОБА_5. Общественная организация Днепродзержинский правозащитный союз» Заяви про злочин міського голови Дніпродзержинська, оскільки суд не може прийняти до уваги як доказ комп'ютерне роздрукування на папері зазначеної публікації, бо воно, всупереч вимогам ч.2 ст. 64 ЦПК України, ніяким чином не посвідчене. Інших доказів публікації відповідачами зазначеної вище заяви в мережі Інтернет суду не надано.

Оприлюднена в газеті «Событие» інформація відносно Комунального підприємства «Міська інформаційна служба» є негативною та такою, що порочить і принижує ділову репутацію підприємства в громадській думці та думці окремих громадян з точки зору додержання законів, оскільки привласнення чужих (бюджетних коштів) коштів в зазначених розмірах підпадає під ознаки кримінального правопорушення і може тягнути за собою відповідальність посадових осіб підприємства.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Заперечуючи проти позову, відповідачі не надали суду доказів достовірності інформації поширеної відносно позивача через газету «Событие», хоча, як зазначено в їх письмових запереченнях на позов, вони зверталися до різних правоохоронних органів з заявами про порушення кримінальних справ відносно посадових осіб з приводу, на їх погляд, незаконної діяльності КП «Міська інформаційна служба».

В судовому засіданні представники позивача пояснювали і це підтвердила свідок ОСОБА_10, що за заявами та публікаціями ОСОБА_4 проводилася позапланова перевірка підприємства Контрольно-ревізійним управлінням, до КП надходило багато вимог про направлення інформації та копій документів від контролюючих та правоохоронних органів, а в 2010 році навіть було порушено кримінальну справу, але рішенням суду постанова про порушення кримінальної справи була скасована.

Суду не надано доказів того, що розповсюджена в газеті «Событие» відносо КП «Міська інформаційна служба» інформація є достовірною, а тому суд вважає її недостовірною.

Відповідно ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В пункті 4 ч.2 цієї статті зазначено, що моральна шкода полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи .

На обґрунтування завданої моральної шкоди, позивач вказує, що поширювана відповідачем негативна інформація принижує ділову репутацію КП «МІС», впливає на ділові зв'язки, підриває довіру до діяльності підприємства. КП «МІС» втрачає певне коло бізнес-партнерів та замовників, що вже привело до фінансових збитків. Зменшується кількість замовлень на розміщення конструкцій зовнішньої реклами, погіршується платіжна дисципліна контрагентів, як наслідок зменшується надходження до бюджету міста. Поширення цієї інформації ганьбить КП «МІС» як господарюючого суб'єкта, принижує його ділову репутацію, тобто порушує його особисті немайнові права.

Представники позивача в суді обґрунтовували суму - 170 000 гривень, яку вони просять стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди, розміром заробітної плати працівників КП «МІС» за ввесь час неодноразових перевірок контролюючими і правоохоронними органами, коли ці працівники фактично не виконували своїх прямих обов'язків, а приймали участь в перевірках.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року роз'яснено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Суд не надано доказів того, що в результаті публікації негативної інформації позивач: втратив певне коло бізнес-партнерів та замовників, поніс якісь фінансові збитки, зменшилась кількість замовлень на розміщення конструкцій зовнішньої реклами, погіршилась платіжна дисципліна контрагентів.

При вирішенні справи суд враховує, що позивач є монополістом у м. Дніпродзержинську з надання послуг на розміщення конструкцій зовнішньої реклами, а тому зазначені вище позивачем наслідки розміщення публікації в газеті є малоймовірними. Перевірки контролюючими і правоохоронними органами роботи КП "МІС" не можуть самі по собі бути підставою для відшкодування моральної шкоди особою, яка зверталася безпосередньо до цих органів з заявами про перевірку діяльності підприємства, вважаючи, що підприємством порушуються норми діючого законодавства, а розмір моральної шкоди не може обґрунтовуватися і залежати від кількості цих перевірок та часу участі працівників підприємства в цих перевірках.

Суд вважає не доведеним, що опублікуванням негативної інформації в газеті, позивачу заподіяно якусь моральну шкоду, а тому в задоволенні позову в частині вимог про відшкодування моральної щкоди необхідно відмовити.

Відповідно ч.4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Як стверджували відповідачі в письмових запереченнях на позов і це підтверджується наявними у справі: протоколом засідання правління Громадської організації "Дніпродзержинська правозахисна спілка" від 03.02.2010 року (а.с. 98 т.1); зверненням голови Дніпродзержинська правозахисна спілка ОСОБА_4 до директора по рекламі газети "Событие" (а.с. 79 т.1); договором про розміщення інформації на правах реклами в газеті "Событие" (а.с. 80 т.1), публікація в газеті була зроблена за замовленням Громадської організації "Дніпродзержинська правозахисна спілка", а ОСОБА_4, як голова спілки, виконуючи відповідно статуту свої посадові обов'язку та рішення засідання правління спілки, займався питанням опублікування в газеті заяви відкритого листа голови «Дніпродзержинської правозахисної спілки» ОСОБА_6 до прокурора м. Дніпродзержинська ОСОБА_11

про злочин міського голови Дніпродзержинська.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що належним відповідачем за позовом Комунального підприємства "Міська інформаційна служба" про захист ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та спростування інформації є Громадська організація "Дніпродзержинська правозахисна спілка", яка і була залучена ухвалою суду від 07.04.2011 року до участі у розгляді справи в якості співвідповідача.

Виходячи з диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України), суд не може також задовольнити позов в частині вимоги відносно спростування поширеної недостовірної інформації, де зазначено: "Спростувати інформацію, викладену в газеті «Событие» № НОМЕР_1 і сайті «ОСОБА_5. Общественная организация Днепродзержинский правозащитный союз», шляхом надрукування вступної та резолютивної частини рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська по справі в найближчому випуску газети «Событие» та на сайті «ОСОБА_5. Общественная организация Днепродзержинский правозащитньй союз».

Із тексту цієї позовної вимоги витікає, що виконання її покладається не на відповідачів, а на суду.

Позивач не заявляв про зміну цієї вимоги, тобто предмету позову, та не просив суд зобов'язати відповідача, який поширив недостовірну інформацію, спростувати її тим, чи іншим способом.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне відмовити в повному обсязі в задоволенні позову Комунального підприємства "Міська інформаційна служба".

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства "Міська інформаційна служба" до ОСОБА_4, Громадської організації "Дніпродзержинська правозахисна спілка" про захист ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та спростування інформації.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів після його проголошення (отримання) апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Байбара Г.А.