Рішення

від 23.06.2009 по справі 61/87-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61/87-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р.                                                            Справа № 61/87-09

вх. № 3383/4-61

Суддя господарського суду Рильова В.В. 

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача -   Ярмолик О.Ю., за довіреністю № б/н від 09.06.2009р.;

відповідач - не з"явився;  

розглянувши справу за позовом ТОВ ВК "Індастрі" м. Харків  

до  ПП "Спецтехніка", м. Харків  

про стягнення 101679,05 грн., розірвання договору та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ТОВ ВК “Індастрі”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПП “Спецтехніка” про розірвання договору оренди  майна № 13/08 від 13.08.08р. та договору  оренди майна № 28/08 від 27.08.08р. та зобов'язання  відповідача повернути  позивачу  орендоване майно за вказаними договорами, а також про стягнення  з відповідача на користь позивача 101679,05 грн. боргу, а саме: 75131,76 грн. орендної плати, 4621,20 інфляційних, 714,34 –3% річних, 5714,58 грн. пені, 15497,17 грн. штрафу. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

23.06.09р. від позивача надійшли уточнення позовних вимог, в яких він, посилаючись на те, що відповідачем 10.06.2009 року (після порушення провадження у даній справі) було сплачено основну суму заборгованості з орендної плати за договорами оренди № 13/08 від 13.08.08р. та № 28/08 від 27.08.08р. в сумі 75131,76 грн., просить суд зобов'язати  відповідача повернути  позивачу  орендоване майно за вказаними договорами, а також  стягнути  з відповідача на користь позивача 26547,29 грн. боргу, а саме: 4621,20 інфляційних, 714,34 –3% річних, 5714,58 грн. пені, 15497,17 грн. штрафу.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач  вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку  досудового врегулювання спору у випадках, передбачених  статтею 5 цього Кодексу , в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З урахуванням вказаного, суд приймає уточнення позовних вимог позивача до розгляду, як зменшення позовних вимог та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цих змін.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.09р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання, призначене на 23.06.2009р. не з"явився, свого повноважного представника не направив, документів, витребуваних ухвалою суду  не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить  повідомлення  про вручення поштового відправлення , яке долучено до матеріалів справи (арк.49).

Ухвалою суду від 10.06.09р. суд повідомляв сторони про те, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Присутній в судовому засіданні 23.06.2009р. представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Позивачем разом з позовною заявою було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог 101679,05 грн.

В судовому засіданні 23.06.09р. представник позивача дану заяву підтримав   повністю.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776, суд, при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в позовній заяві в обґрунтування заяви позивача про забезпечення позову, зважаючи не те, що позивачем на правових обґрунтувань необхідності вжиття таких заходів забезпечення позову та можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду надано не було, суд дійшов висновку про те, що заява позивача не обґрунтована належними доказами  та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви,  заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне.

13.08.2008 року між позивачем - ТОВ ВК “Індастрі”, та відповідачем - ПП “Спецтехніка”, було укладено договір оренди майна № 13/08 (арк. спр.18), а 27.08.08р. – договір оренди майна № 28/08 (арк. спр. 26), відповідно до умов яких позивач передав, а відповідач прийняв  у тимчасове платне користування  елементи будівельних риштувань загальною площею по 401,40 кв.м., а всього 802,80 кв.м., відповідно до специфікацій, які є додатками до договорів .

Факт приймання-передачі вказаного майна підтверджується підписаним сторонами актами приймання-передачі від 13.08.2008 року (арк. спр. 23) та від 27.08.08р. (арк.спр. 31).

Відповідно до пункту 1.1.1 договорів вартість переданого майна складає 77485,86 грн. за договором № 13/08 та 77485,86 грн. за договором № 28/08.

Розділом  4  договорів оренди сторони погодили визначення орендної плати, яка становить за все майно в цілому 196,68 грн. з урахуванням  ПДВ 20% - 32,78 грн. на добу по кожному з договорів.

Згідно з пунктом 4.2 орендар зобов'язаний на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання договору, перерахувати орендну плату за 30 днів авансом згідно виставленим рахункам.

Відповідно до п.4.3 договорів орендна плата сплачується авансовим платежем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок  позивача за кожні 30 днів оренди протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до п.6.2.1.  договорів  відповідач зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату своєчасно.

Згідно з додатковими угодами № 1 від 11.10.08 (арк. спр. 24) та № 1 від 25.10.08 (арк. спр. 32) строк оренди складає 120 календарних днів, а відповідно до № 2 від 11.12.08р. (арк. спр. 25) та № 2 від 25.12.08р. (арк. спр. 33) строк оренди складає 260 днів з моменту приймання майна відповідно до актів приймання-передачі.

Строк дії договорів визначено пунктом 10.1 – до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач свої зобов'язання за договорів оренди виконав в повному обсязі, проте, відповідач в порушення умов договорів та приписів чинного законодавства, свої зобов'язання за вказаними договорами оренди щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконав, у зв'язку з чим позивач 15.04.2009 року за вих. № 137 направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість та про відмову від договору в порядку ст.  782 ЦК України та вимогою повернути орендоване майно, докази направлення претензії містяться в матеріалах справи (арк. спр. 110,111).

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань не виконав, наявну заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на те, що умовами договору сторони визначили суму орендних платежів (196,68 грн. на добу) та порядок їх сплати  (авансовим платежем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок  позивача за кожні 30 днів оренди), а також беручи до уваги положення ч. 3 статті 509 Цивільного кодексу України , якими встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а також статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться,  а також беручи до уваги те,що сторони не визначили умовами договорів, що рахунки-фактури є єдиною та безумовною підставою сплати орендних платежів, суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання, передбачені  умовами договорів щодо своєчасної сплати орендних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договорами оренди в частині сплати орендних платежів виконав лише 10.06.09 року (після порушення провадження у справі).

         Згідно  зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.4 договорів оренди сторони передбачили, що у разі  прострочки сплати орендних платежів згідно умов п. 4.2 та 4.3 , відповідач платить позивачу штраф у розмірі 5% від суми боргу за кожний день прострочення. При затримці вищевказаних платежів більш ніж на 10 днів, орендар вправі вимагати розірвання договору та повернення майна. В цьому разі відповідач сплачує позивачу  штраф у розмірі 10% від вартості орендованого майна за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті орендних платежів позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  заявленої пені в сумі 5714,58  грн.  та штрафу у розмірі 15497,17 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано  відповідачу 3% річних у розмірі 714,34 грн. та інфляційні у сумі 4621,20 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про розірвання договорів оренди, суд зазначає наступне.

Строк дії договорів визначено пунктом 10.1, відповідно до якого вони діють  до моменту повного виконання сторонами свої зобов'язань.

Пунктом 10.3 сторони визначили, що договір може бути розірваний достроково за взаємною письмовою  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством України.

Відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вже було зазначено вище, позивач у зв'язку з порушенням відповідачем умов договорів щодо сплати орендних платежів направив йому претензію № 137 від 15.04.09р. про відмову від договорів в порядку статті 782 Цивільного кодексу України та про повернення майна, докази направлення містяться на аркуші справи № 110-111.

В судовому засіданні 23.06.09р. представник позивача надав суду докази отримання відповідачем вказаної  претензії (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення), відповідно до якого відповідач отримав претензію 27.04.2009 року.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до приписів ст. 782 Цивільного кодексу України  було направлено відповідачу претензію з повідомленням про відмову від договору у зв'язку з невнесенням відповідачем більш ніж 3 місяці підряд орендних платежів,  відповідач одержав  вказаний лист 27.04.09р.,  тобто до звернення позивача до господарського суду з вимогою про розірвання договорів оренди, а тому, суд дійшов висновку, що договір оренди майна № 13/08  від 13.08.2008 року та № 28/08 від  27.08.08р. – є розірваним з моменту одержання відповідачем повідомлення про відмову від договору, тобто – з 27.04.09р.

А тому суд вважає, що провадження у справі в частині розірвання договорів оренди майна підлягає припиненню відповідно до ч. 1-1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо позовних вимог про зобов'язання  відповідача повернути  позивачу  орендоване майно за договорами № 13/08  від 13.08.2008 року та № 28/08 від  27.08.08р., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до пункту 1.2 договорів оренди  майно, після спливу строку оренди підлягає поверненню позивачу.

Згідно з пунктом 6.2.5 договорів по закінченню строку договору або на вимогу позивача у випадку невчасної оплати орендної плати  відповідач повинен за свій рахунок  та своїм транспортом повернути майно позивачу на склад.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення  договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Це означає, що річ повинна бути  повернута  наймодавцю  в розумний  строк,  мінімально  необхідний для передачі речей даного виду. З матеріалів справи вбачається, та відповідачем не оспорюється факту неповернення позивачу приміщення, яке було надано в оренду на підставі спірних договорів. Наведене свідчить про порушення відповідачем вимог ч.1ст. 785 Цивільного кодексу України щодо повернення об'єктів оренди.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання  відповідача повернути  позивачу  орендоване майно за договорами № 13/08  від 13.08.2008 року та № 28/08 від  27.08.08р. є обґрунтованими та доведеними обставинами справи, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1101,79 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 509, 526, 530, 546, 548, 551, 610, 611, 612, 625, 629, 610, 651, 762 , 782 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 66-67, 82-85 , 121, Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства  «Спецтехніка»  ( адреса: 62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, відділення «Кутузовка»,   код ЄДРПОУ 32943392, р/р 260030132112 в ЗАТ «Сбербанк Росії» м. Київ, МФО 320627, ІПН 329433920231)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії «Індастрі» (адреса: 61017, м.Харків, вул. Лозівська,3, код ЄДРПОУ 23764970, р/р 26005021697 в Акціонерному Східно-Українському банку «Грант», м.Харків, МФО 351607) 26547,29 грн. боргу, а саме: 4621,20 інфляційних, 714,34 –3% річних, 5714,58 грн. пені, 15497,17 грн. штрафу, а також 1101,79 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати Приватне підприємство  «Спецтехніка»  ( адреса: 62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, відділення «Кутузовка»,   код ЄДРПОУ 32943392, р/р 260030132112 в ЗАТ «Сбербанк Росії» м. Київ, МФО 320627, ІПН 329433920231)  повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії «Індастрі» (адреса: 61017, м.Харків, вул. Лозівська,3, код ЄДРПОУ 23764970, р/р 26005021697 в Акціонерному Східно-Українському банку «Грант», м.Харків, МФО 351607) майно, орендоване за договором оренди  майна № 13/08 від 13.08.08р. та договором  оренди майна № 28/08 від 27.08.08р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про розірвання договорів оренди  майна № 13/08 від 13.08.08р. та № 28/08 від 27.08.08р. провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                            Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано  25 червня 2009 року.

Справа № 61/87-09.