Рішення

від 01.06.2009 по справі 10/75-09-2223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/75-09-2223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2009 р.Справа  № 10/75-09-2223

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад»          

до відповідачів 1) Державного підприємства «Одеська залізниця»

                            2) Державного підприємства «Ровенькиантрацит»

про стягнення 900 грн.

                                                                                                          Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін  

від позивача: Бабіна Т.В. за довіреністю від 29.05.2009р. №6   

від відповідача (1): Гордієнко М.В. за довіреністю від 05.05.2009р.   

від відповідача (2):  не з'явився   

Суть спору: ТОВ «Снігурівський паливний склад»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП «Одеська залізниця» (відповідач-1) та ДП «Ровенькиантрацит» (відповідач-2) вартості недостачі вантажу в сумі 900 грн.   

У відзиві на позов від 29.05.2009р. за вх. №13446 відповідач-2 позовні вимоги ТОВ «Снігурівський паливний склад»до ДП «Ровенькиантрацит»не визнає, просить суд покласти відповідальність на перевізника вантажу –Одеську залізницю (відповідач-1), з посиланням при цьому на те, що оспорюваний напіввагон №65375818 завантажений відправником 23.02.2009р. вугіллям сорту «АМ»вагою нетто 70000 кг, а з метою комерційної придатності напіввагону для його завантаження напіввагон ущільнювався засобами від висипання під час перевезення вантажу, про складено відповідний акт про усунення щілин, зазорів на піввагону з метою його комерційної придатності під завантаження від 23.02.2009р. Також відправником розрівняна поверхня вантажу та нанесене захисне маркування.  Окрім того на станції Ровеньки Донецької залізниці напіввагон був комісійно переважений залізницею, що підтверджуються випискою із книги контрольних перевантажень станції Ровеньки Донецької залізниці. Згідно п.3 розділу 15 «Правил перевезення вантажу у вагонах відкритого типу», сорти вугілля, які містять фракції розміром 13 х 25 мм (сорт «АМ»містить фракції розміром 13 х 25 мм), нанесення захисної плівки від видування не потребують.

Відповідач (1) просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вартості недостачі вантажу та судових витрат з Одеської залізниці, з підстав, що викладені у відзиві на позов від 01.06.2009р. №НЮ-14/641, який 01.06.2008р. залучений судом до справи, та згідно з яким, відповідач посилається на те, що відповідно до записів у залізничній накладній №50088077 завантаження вагону №65375818  проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вугілля перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу, залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу у всіх вантажів, які вона приймає до перевезення.

Відповідач -2 про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за його відсутністю у судовому засіданні.

         Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників позивача та  відповідача-1 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та  відповідача (1), суд встановив:

23.02.2009р. зі станції відправлення Ровеньки Донецької залізниці ДП «Ровенькиантрацит» (відправник, відповідач-2) на адресу ТОВ «Снігурівський паливний склад»(одержувач, позивач) відправлений  вантаж - антрацит АМ у кількості 70000 кг  (маса нетто), а саме у вагоні №65375818, що підтверджується залізничною накладною №50088077.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (відповідач-2), у вологому стані, нижче бортів, навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником згідно п.4.1, 4.3, 8 гл.1 дод. 14 к СМГС, Р.2 параграфи 3-5 Технічних умов. Вантаж промаркований вапном.

Окрім того, витяг з Книги контрольного переважування вантажу, який наданий відповідачем-2 у додаток до відзиву на позов, свідчить, що при прийманні вантажу до перевезення на станції відправлення Ровеньки Донецької залізниці, вагон з вантажем №65375818 був переважений залізницею і встановлено його масу нетто 70000 кг.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що при перевезенні цього вантажу на станції Чаплино Придніпровської залізниці 25.02.2009р. складений акт загальної форми №2337, згідно з яким, по прибуттю потягу виявлено завантаження рівномірне нижче бортів 30-40 см, вантаж маркований вапном. Над 5,6,7 люками справа по ходу потягу наявне поглиблення довжиною 4,5 м, шириною 2,2 м, глибиною 0,6 м. В місці поглиблення маркування відсутнє. Двері люка закриті. Теча вантажу відсутня.  

26.02.2009р. на станцій Тимково Одеської залізниці складений  акт загальної форми №603, згідно з яким, після контрольного переваження потягу на тензовагах встановлено брутто згідно протоколу переважування –9450 кг, по перевізному документу –93200, при огляді із оглядового мосту виявлено поглиблення над 5,6,7 люками справа по ходу потягу,  виявлені поглиблення відповідають акту загальної форми ст. Чаплино Придніпровської залізниці №2337, у зв'язку з відсутністю маневрового локомотиву вагон направлено на станцію призначення.

27.02.2009р. на станції Снігірьовка Одеської залізниці складений комерційний акт БК №045718/8, згідно з яким, при комісійному переваженні вагону на вагонних вагах Снігірьовського КХП, що приписані до ДН-4 вантажопідйомністю 150т, справних, перевірених у встановленому порядку, виявлено, що вага вантажу менше, ніж вказана у документі на 3200 кг. Завантаження вантажу рівномірне, нижче бортів на 30-40 см, вантаж марковано вапном, крім поглиблення  справа над 5-7 люками, довжиною –4,5 м, шириною –2,2 м, глибиною –0,6 м, розміри поглиблення вказані від рівня завантаження, вагон технічно справний, двері люка щільно закриті, сліди втрати вантажу відсутні, у комерційному відношенні згідно акту загальної форми №2337 ст. Чаплино та №603 ст. Тимково. Вантажовідправник в накладній вказав, що вантаж завантажено нижче бортів, але розміри не вказав. Вагон, з моменту прибуття до переважування знаходився в парку станції під охороною, парк станції охороняється нарядом воєнізованої охорони. При переважуванні вагону та огляді стану завантаження  різниці між актом загальної форми №2337 ст. Чаплино та  актом загальної форми №603 ст. Тимково не виявлено.

Тією ж датою вантаж виданий одержувачу (ТОВ «Снігурівський паливний склад»),  який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника (Одеська залізниця) та вантажовідправника (ДП «Ровенькиантрацит»).  

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 1800 кг, а її вартість 900 грн., виходячи із вартості вантажу 500 грн. за 1 тону з ПДВ.

При цьому вказаний розрахунок вартості недостачі вантажу, відповідає розрахунку , який здійснений відповідачем-1 на вимогу суду.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів:

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №50088077 свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).  

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж  до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У ст.32 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

          Як вище встановлено господарським судом, вантаж  розміщувався і закріплювався   вантажовідправником  відповідно до розділу 2 параграфів 3-5 Технічних умов, в яких передбачені умови щодо  розрівняння та ущільнення вантажів дрібних  фракцій та умови щодо захисту сипучих вантажів від просипання у зазори кузову піввагону. Окрім того, господарським судом встановлено, що відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу. Вжиття таких заходів передбачено положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобов'язаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення,  а також вимогами п.6  Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

          Таким чином, при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті такі заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу при його перевезенні, як розрівняння та ущільнення вантажу, захист від просипання у зазори кузову піввагону, а також маркування вантажу, що повністю  відповідає вимогам Технічних умов та Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу і вантаж зданий до перевезення залізниці.

При цьому вжиття вантажовідправником таких заходів як ущільнення вантажу підтверджується також і актом  про усунення щілин, зазорів напіввагону з метою комерційної придатності під завантаження від 23.02.2009р., який в тому числі підписаний старшим прийомоздавальником станції Ровенька Донецької залізниці.

Більш того, згідно з витягом з Книги контрольного переважування вантажу при прийманні вантажу до перевезення на станції відправлення Ровеньки Донецької залізниці, вагон з вантажем №65375818 був перевантажений залізницею і встановлено його масу нетто 70000 кг.   

          Відповідно до ст. 110  Статуту залізниць України  залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.  Разом з тим,  у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

          Між тим, обставини, які встановлені в актах загальної форми та комерційному акті  свідчать про наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення, а саме, наявність  поглиблень на поверхні вантажу та відсутність захисного маркування вантажу у місцях поглиблень.

          Господарський суд вважає, що такі обставини підтверджують вину саме перевізника у недостачі вантажу, що в свою чергу є підставою для покладення на нього відповідальності за недостачу вантажу та звільнення від відповідальності за цю недостачу вантажовідправника.

          Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, маса відповідальної недостачі становить 1800 кг, а її вартість 900 грн., виходячи із вартості вантажу 500 грн. за 1 тону з ПДВ. При цьому вказаний розрахунок вартості недостачі вантажу, відповідає розрахунку, який здійснений відповідачем-1 на вимогу суду.

Посилання, що викладені відповідачем-1 у відзиві на позов,  господарський суд до уваги не приймає, оскільки обставини справи свідчать, що відправником вжиті всі заходи щодо схоронності вантажу, а акти загальної форми та комерційний акт свідчать про ознаки втрати вантажу під час його перевезення.  

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Снігурівський паливний склад» в повному обсязі.   

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача (1) у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад»  задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в АБ «Експрес-Банк»Одеська філія, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад» (57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Інгулецька, 14, р/р 26005021372001 в МОД АКБ «Імексбанк», МФО 326825, код ЄДРПОУ 32333383) вартість недостачі вантажу в сумі 900 (дев'ятсот) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві)  грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3.Державне підприємство «Ровенькиантрацит»від відповідальності за недостачу вантажу звільнити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

         Рішення підписане 05 червня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.