Постанова

від 18.06.2014 по справі 915/133/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р.Справа № 915/133/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі, колегії суддів:

головуючого Пироговського В.Т.,

суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.,

секретар судового засідання Бондар М.Ю.

за участю представників учасників процесу:

від УПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області не з'явилися

від ПП "Виробничо-комерційна компанія "Ахілес" не з'явилися

від ліквідатора Балєва О.О. не з'явилися

від Головного управління юстиції у Миколаївській області не з'явилися

від Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції не з'явилися

від Головного управління статистики в Миколаївській області не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області

від 06.05.2014 р. (затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі)

у справі № 915/133/13

Кредитор: Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську тап Первомайському районі Миколаївської області

Банкрут: Приватне підприємство "Виробничо-комерційна компанія "Ахілес"

Ліквідатор: Балєва Ольга Олександрівна

Головне управління юстиції у Миколаївській області

Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції

Головне управління статистики в Миколаївській області

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2014р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.06.2014р. апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.05.2014р. у справі № 915/133/13.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 12.06.2014р.

Апеляційна скарга розглянута в порядку передбаченому ст. 102 ГПК України.

Справу про банкрутство Приватного підприємства "Виробничо-комерційна компанія "Ахілес" порушено ухвалою господарського суду від 16.04.2013 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області з підстав, передбачених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки боржник відсутній за місцезнаходженням юридичної адреси та неспроможний сплатити заборгованість після настання встановленого строку.

В процесі розгляду справи ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.05.2014р. зі справи № 915/133/13 (суддя Давченко Т.М.) клопотання ліквідатора про затвердження щомісячного розміру оплати послуг ліквідатора, звіту про оплату послуг та відшкодування витрат, а також стягнення з кредитора оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду від 06.05.2014р. у даній справі скасувати, відмовити ліквідатору у задоволенні клопотання в частині затвердження порядку оплати послуг та відшкодування витрат за рахунок управління.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що оскільки провадження по справі здійснюється в спрощеній процедурі банкрутства, то статтею 52 цього Закону не встановлено конкретного обов'язку ініціюючого кредитора оплатити арбітражному керуючому усі надані ним послуги. Крім того, на думку пенсійного фонду ліквідатором виконувались свої обов'язки неналежним чином, оскільки дії ліквідатора полягали лише у направленні запитів про наявність майна боржника до відповідних органів, за відсутності будь-яких відомостей про дослідження ліквідатором первинної документації щодо банкрута. Окрім цього, управління зазначає, що бюджетом пенсійного фонду України на 2014 рік не передбачено коштів на оплату послуг арбітражного керуючого та ліквідатора. При цьому, сума, що стягується (24229,7грн.) з ініціюючого кредитора значно перевищує суму заборгованості(1460,45грн.) боржника перед управлінням, тобто в разі задоволення клопотання створиться колізія, за якої державній установі буде завдано ще більше збитків.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає:

Згідно із ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, ліквідатор) є учасником провадження у справі про банкрутство.

За приписами ч.12 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на момент порушення провадження у справі) оплата послуг і відшкодування додаткових витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Положеннями ч.14 ст. 3 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Отже, законодавчо встановлено обов'язкова оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора), порядок призначення виплат, а також мінімальний та максимальний їх розмір.

Проаналізувавши наведені норми, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано затверджено щомісячний розмір оплати послуг ліквідатора Балєвої О.О. у розмірі двох мінімальних заробітних плат починаючи з дня виконання нею своїх обов'язків.

Крім того, згідно із наведеними вище нормами, арбітражному керуючому підлягають відшкодуванню витрати пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, а відтак ліквідатор правомірно та обгрунтовано звернувся до суду із клопотанням про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора на загальну суму 24229,7грн. за період роботи з 13.06.2013р. до 08.04.2014р.

Згідно із звітом за вказаний період розмір оплати послуг ліквідатора складає 23 240грн. (2 мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення повноважень ліквідатора банкрута) та витрати ліквідатора складають 989,7грн.

Перевіривши відповідні розрахунки ліквідатора Балєвої О.О. суд апеляційної інстанції вважає його правильним, а відтак судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано затверджено звіт на підставі ч. 16 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та розмір грошових коштів, які підлягають відшкодування на загальних підставах.

При цьому, слід зазначити, що на відміну від банкрутства на загальних підставах, банкрутство на підставі ст. 52 вказаного Закону здійснюється за особливою процедурою, яка не передбачає обов'язку ліквідатора щодо скликання зборів комітету кредиторів та утворення комітету кредиторів, а відтак рішення кредиторів стосовно оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) в даній процедурі Законом не вимагається та здійснюється судом.

Особа, яка подала апеляційну скаргу не погоджується із покладенням обов'язку оплати послуг ліквідатора на пенсійний фонд, проте, спеціальний Закон передбачає лише два джерела за рахунок яких можливе здійснення такої оплати, це кошти, одержані від продажу майна боржника, або коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, втім згідно із звітом ліквідатора про виконану роботу від 08.04.2014р. будь-яке майно за рахунок якого можлива така оплата у боржника відсутнє, а відтак враховуючи, що послуги арбітражного керуючого (ліквідатора) є платними і вартість цих послуг законодавчо врегульована, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про їх стягнення з ініціюючого кредитора.

При цьому, враховуючи наведені доводи є правильним висновок суду першої інстанції і про стягнення витрат ліквідатора з пенсійного фонду, як єдиного джерела для погашення такої заборгованості.

Доводи апеляційної скарги стосовно неналежного виконання обов'язків ліквідатором до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки суперечать позиції особи, яка подала апеляційну скаргу, яка по суті заперечує лише проти покладення на неї обов'язку оплати послуг ліквідатора та відшкодування витрат. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази оскарження дій ліквідатора та процесуальних документів щодо оцінки діяльності ліквідатора.

Посилання управління пенсійного фонду на порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спірні питання, що стали підставою для звернення до суду апеляційної інстанції врегульовані спеціальним для даних правовідносин Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 06.05.2014р. у справі № 915/133/13 прийнята із повним з'ясування обставин, що мають значення для справи та з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржену ухвалу слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-106 ГПК України суд

Постановив:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.05.2014р. зі справи № 915/133/13 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 23.06.2014р.

Головуючий суддяВ.Т. Пироговський Судді Л.В. Лавриненко І.Г. Філінюк