Рішення

від 16.06.2009 по справі 18/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2009 р.                                                                              Справа  № 18/79

За позовом  Відкрите акціонерне товариство "Любомирський вапняно-силікатний завод"

До відповідача  Приватне підприємство "ТОП-7"

          про стягнення в сумі 2 248 грн. 05 коп.

Суддя Гудак А.В.

          В засіданні були присутні:

Від позивача  :   Калаур А.В.  довіреність №  684 від26.05.089р.

Від відповідача :  не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

         Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

  Позивач - ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача  ПП "Топ-7" 2248,05 грн. в тому числі: 1900,80 грн. - основний борг, 156,81 грн. - інфляційні втрати,  21,44 грн. - 3% річні, судові витрати 102 грн. - державне мито, 312,50 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          При розгляді справи № 18/79 судом встановлено, що відповідач у судові засідання  не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення  №  4855304 від 15.05.09р., № 04900156 від 04.05.09р., про причини неявки суд не повідомив.

          Також,  відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 23.05.09р., щодо подачі витребуваних судом документів

          Однак, позивач  у судовому засіданні  подав суду заяву № 700 від 16.06.09р., в якій просить стягнути з відповідача 1700 грн. 80 коп. - основного боргу, судові витрати у сумі 414 грн. 50 коп.,   в частині стягнення інфляційних та 3% річних від позову відмовляється, оскільки відповідач частково сплатив борг, що підтверджено банківськими виписками ( а.с. 36-39 ).

          Заслухавши пояснення представника позивача,   оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

   Згідно усної  домовленості Відповідач отримав від Позивача будівельні матеріали ( цегла силікатна М-125 ) на загальну суму 5814 грн. 90 коп., що підтверджено видатковими накладними № ЛЗ-0005123 від 04.07.08р. (а.с. 9), № ЛЗ-0005673 від 22.07.08р. (а.с. 10), довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 696639 від 03.07.08р. (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково здійснив оплату  за поставлений товар  в сумі 3914,10 грн.

Таким чином,  сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 13.04.09р. становила 1900,80 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідачу  претензію № 992 від 17.11.08р. ( а.с. 17 ), яка залишена без задоволення.

Однак, 18.05.09р. після подання позову до суду, Відповідач сплатив 200 грн.

Таким чином, сума основного боргу становить 1700,80 грн.  підставною та підлягає задоволенню на підставі ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України.

Позивачем подано заяву про відмову від позову в частині стягнення 156,81 грн. інфляційних втрат та 21,44 грн.-3% річних.

Суд   роз'яснивши   наслідки відповідних процесуальних дій, дійшов висновку що дана відмова від позову частині стягнення 156,81 грн. інфляційних втрат та 21,44 грн.-3% річних стосується предмету спору, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак підлягає прийняттю судом.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі № 18/60 в частині стягнення 156,81 грн. інфляційних втрат та 21,44 грн.-3% річних підлягає припиненню.

Однак, відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються   відшкодування на користь позивача витрат по сплаті держмита за подання позовної заяви у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.   

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватне підприємство "ТОП-7"  (вул. Будьонного, 2,  смт. Демидівка, Рівненська обл.,   код ЄДРПОУ 34802288 ) на користь Відкрите акціонерне товариство "Любомирський вапняно-силікатний завод"  ( с. Н.Любомирка, Рівненського р-ну, Рівненської обл.,    код ЄДРПОУ 05467240) 1700 (одна тисяча сімсот ) грн. 80 коп. - основного боргу,  витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп.  та   витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн 50 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.  

3. В частині стягнення інфляційних та 3% річних в сумі 178 грн. 25 коп. припинити провадження.

 Суддя                                              

підписано " 23" червня 2009 року