Постанова

від 19.06.2014 по справі 805/6604/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 р. Справа №805/6604/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

за участю представників:

позивача - Тюленінова А.С.,

відповідача - Бражка Р.М., Городової Т.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період: лютий, березень 2014 року; зобов'язання Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» за період: лютий, березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, -

в с т а н о в и в :

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мираторис» (далі - позивач, ТОВ «Мираторис») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, ГУ Міндоходів у Донецькій області) про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період: лютий, березень 2014 року; зобов'язання Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» за період: лютий, березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 22 квітня 2014 року він дізнався про те, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області проведено перевірку ТОВ «Мираторис» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з податку на додану вартість за лютий, березень 2014 року, за результатами якої податковою інспекцією складено акт від 29 квітня 2014 року № 294/22-02/38846025 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мираторис» щодо господарських взаємовідносин із платником податків за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, але позивач зазначив, що даний акт перевірки позивачеві не вручався, хоча про відсутність за місцезнаходженням підприємства відомості в ЄДР не вносились. Позивач зауважив, що в ході проведення звірки встановлено, що ТОВ «Мираторис» порушено статтю 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Позивач вказав, що статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно зі статтею 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Тобто, за результатами перевірки складається акт перевірки, у даному випадку акт документальної позапланової перевірки. Отже, вбачається, що жодними нормами діючого законодавства не передбачено таку форму акту, як: «Про неможливість проведення зустрічної перевірки». Таким чином, фахівці податкового органу, при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки нібито здійснили перевірку та внесли зміни в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», чим перевищили свої службові повноваження, оскільки перевірки взагалі не було. Вказана позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2014 року № К/800/41631/13. Також позивач вказав, що усі господарські операції підтверджені первинними документами, а саме: договорами, податковими та видатковими накладними, виписками з особового рахунку банку, а відсутність за юридичною адресою, неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною. Таким чином, позивач вважає, що висновки відповідача, які призвели до зміни відповідачем в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників податкової звітності, на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем, є неправомірним та таким, що порушує його права та інтереси.

З огляду на повідомлені обставини, позивач просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період: лютий, березень 2014 року, а також просив зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» за період: лютий, березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість (арк. справи 3-11).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, а також просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, надали письмові заперечення, в яких зазначили, що на підставі службового посвідчення, виданого ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, Бражком Русланом Миколайовичем - начальником відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області та пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України здійснені відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Мираторис» (ЄДРПОУ 38846025) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року.

Оперативним управлінням ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області здійснено виїзд за податковою адресою відповідача та встановлено, що ТОВ «Мираторис» та його робітники за податковою адресою не знаходяться. Також встановлено, що у ТОВ «Мираторіс» відсутні складські приміщення, відсутнє рухоме та не рухоме майно. Згідно проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Міраторіс» встановлено, що дане підприємство формувало податковий кредит шляхом здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з СПД, які мають підвищений ступінь ризику та мають ознаки транзитності, податкові накладні не реєструються та наявні розбіжності співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно проведеного аналізу виданих податкових накладних ТОВ «Мираторис» за період лютий-березень 2014 року відповідачем було встановлено, що до складу податкових зобов'язань віднесено податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як вони дроблені на суму ПДВ менш 10,0 тис. грн., при цьому за один календарний день виписується декілька податкових накладних. З огляду на вищевказане, відстежити номенклатуру товарів та робіт не надається можливим. Таким чином, вбачається проведення операцій, реальність постачання товарів по яких не підтверджується, у зв'язку з приховуванням номенклатури товару у складі податкових зобов'язань. Таким чином, неможливо ідентифікувати осіб, які фактично займалися господарською діяльністю.

ІІеревіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1-9) за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року не встановлено факт взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) між ТОВ «Мираторис» та контрагентами-постачальниками, у зв'язку з відсутністю (не наданням для звірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Звіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, неможливо дослідити походження товарів, що були реалізовані контрагентам покупцям за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року.

В результаті порушення ТОВ «Мираторис» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами - покупцями мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства та не підтверджує реального здійснення господарської операції.

Враховуючи вищенаведене, операції з купівлі/продажу ТОВ «Мираторис» та контрагентів не спричиняють реального настання правових наслідків, чим порушено вимоги пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.1 та пункту 201.10 ст. 201, Податкового кодексу України. Отже, встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року на суму податкових зобов'язань всього у розмірі 7 470 125,00 грн. у тому числі за лютий 2014 року - 3 106 739,00 грн., березень 2014 року - 4 363 386,00 грн.

Відповідач вважає, що внесення до аналітичної системи «Податковий блок» підсистеми «Податковий аудит» є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладеної на відповідача функцій та завдань. У зв'язку з вищевикладеним та з урахуванням не підтвердження факту придбання ТМЦ, неможливо підтвердити факт здійснення господарських операцій за перевіряємий період із контрагентами-покупцями за лютий, березень 2014 року.

Таким чином, відповідач вказав, що його дії стосовно складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мираторис» (ЄДРПОУ 38846025) від 29 квітня 2014 № 294/05-62-22-02/38846025 та відомості, які сформовані в автоматизованій системі «Податковий блок» є правомірними. На підставі вищевикладеного, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мираторис» (ЄДРПОУ 38846025, адреса: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 2-Б) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 21 серпня 2013 року, про що державним реєстратором в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис за № 12661070001044144, (арк. справи 140). Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 20 серпня 2013 року, як платник податку на додану вартість перебуває на податковому обліку - з 01 лютого 2014 року, що підтверджено Витягом № 1405624500015 з реєстру платників податку на додану вартість (арк. справи 141).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктами владних повноважень.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, на підставі службового посвідчення УДО № 000691 від 18 лютого 2008 року, виданого ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, Бражком Русланом Миколайовичем - начальником відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області та пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України здійснені відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Мираторис» (ЄДРПОУ 38846025) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, за наслідками чого складено акт № 294/05-62-22-02/38846025 від 29 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мираторис» (ЄДРПОУ 38846025) щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року» (арк. справи 167-186).

Зі змісту вступної частини наведеного акту вбачається, що проведення зустрічної звірки було обумовлено наказом Міністерства доходів і зборів України № 245/ДСК від 05 липня 2013 року, яким доводився перелік «ризикових» підприємств за лютий 2014 року. Саме з метою відпрацювання означеного наказу фахівцями управління податкового аудиту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області здійснений вихід за юридичною адресою ТОВ «Мироторис» для проведення зустрічної звірки, що і стало підставою для його (акту) складання.

З висновків акту № 294/05-62-22-02/38846025 від 29 квітня 2014 року вбачається, що перевіркою встановлено у ТОВ «Мираторис» відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів і витрат (послуг), при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, які підпадають під визначення статей 134, 138, 185, 198 Податкового кодексу України. Також за висновками наведеного акту встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за перевірений період на суму податкових зобов'язань всього у розмірі 7 470 125,00 грн. у тому числі за лютий 2014 року - 3 106 739,00 грн., березень 2014 року - 4 363 386,00 грн. та податкового кредиту на суму 7 358 079,00 грн., у тому числі за лютий 2014 року - 3 060 144,00 грн., березень 2014 року - 4 297 935,00 грн.

Як встановлено судом та не є спірною обставиною між сторонами, на підставі згаданого акту № 294/05-62-22-02/38846025 від 29 квітня 2014 року контролюючим органом - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області податкові повідомлення-рішення не приймалися, а також на підставі наведеного акту відкориговані показники податкової звітності позивача стосовно податкових зобов'язань та податкового кредиту в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період: лютий, березень 2014 року, що також підтверджено представниками відповідача у судовому засіданні.

Спірною обставиною між сторонами є правомірність дій ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту № 294/05-62-22-02/38846025 від 29 квітня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки, та пов'язані із цим відносини. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів, зокрема згідно підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

У пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зазначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Згідно пункту 2 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

За приписами пункту 3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (пункт 4 Порядку).

Згідно пункту 7 вказаного Порядку, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора) (пункт 9 Порядку).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Разом із цим, як свідчить акт № 294/05-62-22-02/38846025 від 29 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мираторис» (ЄДРПОУ 38846025) щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року» документи стосовно формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань у лютому та березні 2014 року контролюючим органом не досліджувались, запит про надання означених документів, як вимагає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, платнику податків контролюючим органом не направлявся, а лише був складений акт про відсутність платника за юридичною адресою за №137 від 24 квітня 2014 року, а тому висновки акту, якими встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за перевірений період, є безпідставними, що ґрунтуються виключно на припущеннях.

При цьому, необхідно зазначити, що згідно пункту 12.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 1588 від 09 грудня 2011 року, у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності).

До того ж, суд зазначає, що Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року за № 1232, не передбачає складання акту замість довідки про проведення зустрічної звірки.

Водночас, за приписами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року за № 1236, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; ґ) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; г) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 глави 4 розділу II Кодексу.

З правового аналізу наведених положень вбачається, що дії контролюючого органу щодо складання акта перевірки, а в розглядуваних правовідносинах акта про неможливість проведення зустрічної звірки, та фіксації в ньому виявлених порушень не свідчать про зміну податкових зобов'язань платника податків, адже наслідком розрахунку контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків є прийняття та надсилання останньому податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, у випадку встановлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, так само як і при виявленні факту завищення платником податків податкового зобов'язання, у тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, контролюючий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року за №266 (далі - Порядок).

Пунктом 2.8 Рекомендацій передбачалось, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до пункту 2.21 Рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений контролюючим органом після визначення платникові податків податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У Податковому кодексі України визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому цим Кодексом. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов`язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, відповідачем безпідставно внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

При цьому, у відповідності до підпунктів 4.9, 5.1. 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України за № 516 від 14 червня 2012 року, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють звітність датою її фактичного отримання органом ДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

На виконання вищезазначеного, ТОВ «Мироторіс» надавались відповідачеві податкові декларації з податку на додану вартість за звітні податкові періоди - лютий, березень 2014 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (арк. справи 27-139).

Таким чином, самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам централізованої бази даних податкової звітності.

Враховуючи специфіку ПДВ, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в деклараціях з ПДВ, показникам в централізованій базі даних податкової звітності, безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, оскільки негативно впливає на стан ділової репутації, до відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних наслідків для себе від господарських операцій з ним з боку податкових органі тощо.

До того ж, судом встановлено, що наслідками дій податкового органу щодо внесення змін до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту відносно позивача за результатами висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки інших показників, ніж були задекларовані підприємством, є проведення перевірок податковими органами всіх контрагентів позивача саме з тих підстав, що відповідач в автоматизованій системі зменшив позивачу податкові зобов'язання та податковий кредит.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії відповідача по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій системі можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

За наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, отже, і податкові зобов'язання не узгоджувались. Відповідач не довів, що при внесенні змін до автоматизованої системи показників відповідної податкової звітності позивача на підставі акту від 29 квітня 2014 року № 294/05-62-22-02/38846025 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Разом із цим, судом приймається до уваги та обставина, що відповідачем не приймалося податкове повідомлення-рішення, а тому позивач в інший спосіб ніж обрав у даному адміністративному позові позбавлений можливості захистити свої права та охоронювані законом інтереси.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період: лютий, березень 2014 року; зобов'язання Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» за період: лютий, березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто 73,08 грн. (арк. справи 2).

Керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період: лютий, березень 2014 року; зобов'язання Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» за період: лютий, березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період: лютий, березень 2014 року на підставі акту № 294/05-62-22-02/38846025 від 29 квітня 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» за період: лютий, березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторис» (ЄДРПОУ 38846025, адреса: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 2-Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 червня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 23 червня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.