Рішення

від 16.06.2014 по справі 196/760/14-ц

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/760/14-ц

№ провадження 2/196/474/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.

при секретарі - Шевченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, який залишив на її ім'я заповіт, посвідчений 20.11.2009 року секретарем виконкому Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 45, на земельну ділянку, площею 3,210 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ІІ-ДП № 116621, виданого 30.04.2002 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1225683000-01-001-0208.

Зазначає, що є спадкоємицею за заповітом. Спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла, подавши заяву до державного нотаріуса Царичанської держнотконтори.

07.05.2014 року листом вих.№414/02-14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв'язку з тим, що у Витязі від 23.04.2014 року № НВ-120149361204 з державного земельного кадастру про земельну ділянку площа земельної ділянки значиться 3,2058, а у Державному акті на право приватної власності на землю вказана 3,210 га. Зазначені розбіжності не дають можливості встановити склад спадкового майна.

Фактично у Державному акті на право власності на земельну ділянку і у Витязі із державного земельного кадастру мова йде про одну і ту ж земельну ділянку, яка має кадастровий номер 1225683000-01-001-0208, межі якої не змінювалися. Розбіжність пояснюється тим, що при видачі Державного акту на право власності на землю розмір земельної ділянки було округлено відповідно до вимог на той час діючого законодавства, а у Витязі з Державного земельного кадастру вказана правильна та фактична площа.

Посилаючись на норми ст.ст. 328, 1223, 1225, 1268 ЦК України, прохає визнати за нею право власності на земельну ділянку, загальною площею 3,2058 га, розташовану на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_2

Позивачка в судове засідання не з'явилася, її представник - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала повністю.

Представник відповідача - Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази та даючи їм оцінку у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Згідно ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу (ч.1 ст.60 ЦПК України).

Нормами ч. 4 ст. 174 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, видане 03.07.2012 відділом ДРАЦС Царичанського РУЮ у Дніпропетровській області).

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина: земельна ділянка, площею 3,210 га, розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1225683000-01-001-0208, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 116621, виданого 30.04.2002 року.

20.11.2009 року ОСОБА_2 склав заповіт на користь позивачки на вказану вище земельну ділянку, посвідчений секретарем виконкому Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 45.

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємицею за заповітом є ОСОБА_1, спадкоємці за законом відмовилися від прийняття спадщини.

У встановлений законом шестимісячний строк позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено в зв'язку з тим, що у Витязі від 23.04.2014 року № НВ-120149361204 з державного земельного кадастру про земельну ділянку площа земельної ділянки значиться 3,2058 га, а у Державному акті на право приватної власності на землю вказана 3,210 га.

Фактично у Державному акті на право власності на земельну ділянку і у Витязі із державного земельного кадастру мова йде про одну і ту ж земельну ділянку, яка має кадастровий номер 1225683000-01-001-0208, межі якої не змінювалися. Розбіжність пояснюється тим, що при видачі Державного акту на право власності на землю розмір земельної ділянки було округлено відповідно до вимог на той час діючого законодавства, а у Витязі з Державного земельного кадастру вказана правильна та фактична площа.

Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.

За викладених обставин, на думку суду, маються всі законні підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканкою АДРЕСА_1, право власності на земельну ділянку, площею 3,2058 га, розташовану на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1225683000-01-001-0208, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 116621, виданого 30.04.2002 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги до районного суду протягом 10 днів з дня проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні - в той же строк з дня отримання ними копії рішення.

Головуюча О.М.ГУДИМ