Рішення

від 05.06.2014 по справі 910/6517/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6517/14 05.06.14 р. За позовом Приватного підприємства " Прогрес " в особі Київської філії науково - дослідницького закладу " Ресурси "

До Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк " Інтербанк "

Про зобов'язання виконати платіжне доручення на суму 42500,00 грн., стягнення пені в розмірі 4250,00 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача Дідківський А.А.- предст.

Від відповідача не з'явився

Рішення прийняте 05.06.2014 р., оскільки у судовому засіданні 22.05.2014 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач - приватне підприємство " Прогрес " в особі Київської філії науково - дослідницького закладу " Ресурси " звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача - публічне акціонерне товариство " Комерційний банк " Інтербанк " виконати платіжне доручення на суму 42500,00 грн., а також про стягнення з останнього пені в розмірі 4250,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився, але у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що на підставі постанови Правління НБУ від 23.04.2014 р. №234/БТ банк ( відповідач ) відноситься до категорії неплатоспроможних і виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.04.2014 р. прийняла рішення № 31 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ " Інтербанк ", а тому оскільки у ПАТ КБ " Інтербанк " введено тимчасову адміністрацію, то відповідно до п. 5 ст. 36 ЗУ " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " дає останньому право не виконувати платіжного доручення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

В С Т А Н О В И В:

19.04.2006 р. між Київською філією науково-дослідницького закладу " Ресурси " приватного підприємства " Прогрес " ( позивачем, підприємством ) та акціонерним комерційним банком " Інтербанк " ( відповідачем, банком ) був укладений договір №3350 про здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач ( банк ) відкриває позивачу ( клієнту ) поточний мультивалютний рахунок протягом десяти календарних днів після надання необхідних документів, передбачених нормативними актами Національного банку України і здійснює його розрахунково-касове обслуговування, зокрема своєчасно зараховує, перераховує та видає кошти за розпорядженням позивача.

24.01.2013 р. між Державним підприємством " Міжнародний аеропорт " Бориспіль " ( замовником ) та науково-дослідницьким закладом " Ресурси " приватного підприємства " Прогрес " ( виконавцем ) був укладений договір №52-34/3-1 про надання послуг ( наукове дослідження на тему " Комплексний аналіз впливів господарської діяльності аеропортів на екологічний стан навколишнього середовища " ).

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору вартість зазначених послуг становить 85000,00 грн.

Пунктом 4.1.1 договору №52-34/3-1 від 24.01.2013 р. передбачено, що замовник протягом 15 - ти банківських днів після підписання сторонами договору перераховує на поточний рахунок виконавця передоплату в розмірі 50% ціни договору, яка визначена у п. 3.1 договору, що складає 42500,00 грн.

Залишок 50% ціни договору, що становить 42500,00 грн. замовник зобов'язаний сплатити протягом 10 - ти банківських днів після підписання сторонами актів здачі - прийняття наданих послуг. ( п. 4.1.2. )

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що державним підприємством " Міжнародний аеропорт " Бориспіль " на виконання умов договору №52-34/3-1 від 24.01.2013 р. сплачений аванс в розмірі 50% ціни договору, а саме 42500,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку приватного підприємства " Прогрес " за період з 01.01.2013 р. по 30.07.2013 р., виданою публічним акціонерним товариством " Комерційний банк " Інтербанк " , відповідно до якої вказані кошти були зараховані на рахунок позивача 06.02.2013 р.

08.05.2013 р. позивач підготував платіжне доручення № 1 щодо перерахування коштів в розмірі 42500,00 грн. на іншій розрахунковий рахунок останнього.

Натомість, відповідач відмовив позивачу у виконанні вказаного доручення, посилаючись на відсутність у банку коштів.

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії ( копії претензій №2-Інтер від 17.08.2013 р., №3-Інтер від 26.08.2013 р. та №1-п від 10.09.2013 р. знаходяться в матеріалах справи ) з вимогою виконати платіжне доручення № 1 від 08.05.2013 р.

Натомість, відповідачем зазначені претензії залишені без задоволення, а тому позивач просить суд у судовому порядку зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 1 від 08.05.2013 р. на суму 42500,00 грн., а також просить суд стягнути з останнього пеню в розмірі 4250,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. за неналежне виконання своїх зобов'язань за договором від 19.04.2006 р. №3350 про здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Відповідно до п. 32.2. ст. 32 Закону України " Про платіжні системи і переказ коштів в Україні ", у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи ( одержувача ) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1066 зазначеного кодексу України, банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. ( ст. 1068 Цивільного кодексу України ).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. ( ст. 1074 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. ( ст. 30 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " ).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково, а саме в частині зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення на суму 42500,00 грн. та в частині стягнення пені в розмірі 1886,30 грн. ( пеню суд задовольняє лише частково, оскільки позивач невірно нарахував пеню в розмірі 4250,00 грн., у зв'язку з помилковим визначенням поняття штрафу та пені ).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. ( п. 2 ст. 549 ЦК України ). ( формула нарахування штрафу = борг х % )

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. ( п. 3 ст. 549 ЦК України ). ( формула нарахування пені = ( борг х % ) : 365 х кол- во прострочених днів :100 )

В частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовляє, оскільки позивач не надав суду належних доказів, що свідчать про те, що відповідачем була завдана позивачу моральна шкода.

Позивач не довів причинний зв'язок між діями відповідача і завданою позивачу моральною шкодою в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство " Комерційний банк " Інтербанк " ( 03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, код 14358604 ) виконати платіжне доручення приватного підприємства " Прогрес " в особі Київської філії науково - дослідницького закладу " Ресурси " ( 02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 3-Б, к.102, код 34182910 ) від 08.05.2013 р. № 1 на суму 42500,00 грн. ( сорок дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп. )

Стягнути з публічного акціонерного товариства " Комерційний банк " Інтербанк " ( 03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, код 14358604 ) на користь приватного підприємства " Прогрес " в особі Київської філії науково - дослідницького закладу " Ресурси " ( 02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 3-Б к.102, код 34182910 ) 1886 ( одну тисячу вісімсот вісімдесят шість ) грн. 30 коп. пені, 1459 ( одну тисячу чотириста п'ятдесят дев'ять ) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.І.Пінчук

дата підписання повного тексту рішення 23.06.2014 р.