Рішення

від 23.06.2009 по справі 11/34-1068(9/40-884)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/34-1068(9/40-884)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2009 р.Справа № 11/34-1068(9/40-884)

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Сидорук А.М.             

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро престиж», м. Тернопіль вул. Тролейбусна,16.

До відповідача: Дочірнього підприємства «Тиса»відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Закарпатський», вул. Івана Франка,11, с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області.

За участю представників сторін:

Позивача: Кубай О.В. - представник.

Відповідача: не з‘явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро престиж», м. Тернопіль вул. Тролейбусна,16 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Закарпатський», вул. Івана Франка,11 с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області –89 000 грн. 00 коп. заборгованості за одержаний товар.

Відповідач відзив на позов суду не надав, в судове засідання не з‘явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення /ухвали про порушення провадження у справі/ відповідачу, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

01 жовтня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро престиж»по видатковій накладній №РН-0000092 від 01.10.2008 року через представника відповідача Пону Н.І., що діяла на підставі довіреності серії НБК №360564 від 01.10.2008 року, відпустило Дочірньому підприємству «Тиса»відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Закарпатський»мінеральні добрива в кількості 20 тон на загальну суму 89 000,00 грн.

Відповідач по справі свої зобов‘язання належним чином не виконав та за отриманий товар не розрахувався.

24 березня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість, проте відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Внаслідок неналежного виконання зобов‘язання по оплаті за отриманий товар утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 89 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним повноваженими представниками обох сторін.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро престиж», м. Тернопіль вул. Тролейбусна,16 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Тиса»відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Закарпатський», вул. Івана Франка,11, с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 34438500 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро престиж», м. Тернопіль, вул. Тролейбусна,16, ідентифікаційний код 35708410 –89 000 грн. 00 коп. заборгованості за одержаний товар; 890 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 312 грн. 50 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –26 червня 2009 року) через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук