Рішення

від 18.06.2014 по справі 911/1703/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа № 911/1703/14

За позовом ТОВ "Електротех", м. Біла Церква

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківсвітло",

м. Біла Церква

про стягнення 29 832 грн. 17 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - позивач - Сидорчук В.А. (дог. № б/н від 10.04.2014 р.);

відповідач - Кривий С.А. (директор)

Степаненко Л.М. (дов. № 43 від 04.04.2014 р.).

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 29 832 грн. 17 коп. заборгованості по видатковій накладній № ЕТ-02341 від 13.06.2012 р., з яких 28 000 грн. 00 коп. боргу, 154 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 1 677 грн. 47 коп. трьох відсотків річних, а також 5 000 грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги.

Відповідач просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, посилаючись на те, що згідно платіжного доручення № 316 від 16.06.2014 року ним перераховано на рахунок позивача суму боргу в розмірі 28 000 грн. 00 коп., в решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та витрат на адвокатські послуги заперечує, посилаючись на відсутність договору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши в сукупності матеріали справи, суд встановив:

Згідно угоди (гарантійного листа) між ПП «Електротех» та КП БМР «Білоцерківсвітло» досягнуто домовленості про відвантаження товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 37 119,63 грн. Зазначений товар електротехнічної групи передано позивачем по видатковій накладній за № ЕТ-02341 від 13.06.2012 року, а відповідачем було гарантовано оплату за поставлений товар до 14.07.2012 року.

Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача по зобов'язаннях за відвантажений товар становила 28 000 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 р. по 23.12.2013 року.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив основний борг в сумі 28 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 316 від 16.06.2014 р.

Таким чином відповідач виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати боргу, що не заперечується позивачем, тому провадження у цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 1 ст. 80 ГПК України.

Крім боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 154 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 1 677 грн. 47 коп. трьох відсотків річних.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109);

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 154 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 1 677 грн. 47 коп. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, угоду про надання юридичних послуг від 10.04.2014 року, платіжне доручення № 642 від 15.04.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-05/78 від 04.03.1998р. передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_1 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 911/1703/14, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 5 000, 00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Електротех» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Межигірська, буд. 44-А, код 24223578) на користь Приватного підприємства «Електротех» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, буд. 4/37, код 32059139) - 1 677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 47 коп. трьох відсотків річних, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.